Номер провадження: 22-ц/813/1052/25
Справа № 495/87/23
Головуючий у першій інстанції Заверюха В.О.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
11.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дмитрійчук Анжеліка Анатоліївна, на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Геннадій Анатолійович про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
У грудні 2022 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку, звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог державний реєстратор Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Геннадій Анатолійовичпро витребування майна із чужого незаконного володіння, в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь позивача земельну ділянку за кадастровим номером 5120885100:01:002:0075, площею 19,80 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 січня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У ході розгляду справи до місцевого суду від сторони відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі №495/87/23 до розгляду по суті цивільної справи №495/558/23 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, ОСОБА_1 , ДП «Сетам» про визнання недійсним результатів електронних торгів, оскільки зазначені справи стосуються одного й того ж спірного договору щодо майнових прав земельної ділянки, площею 19,80 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5120885100:01:002:0075.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року клопотання про зупинення провадження по цивільній справі задоволено. Провадження у справі № 495/87/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Геннадій Анатолійович про витребування майна із чужого незаконного володіння, зупинено до розгляду по суті цивільної справи № 495/558/23 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича, ОСОБА_1 , ДП «Сетам» про визнання недійсним результатів електронних торгів.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у даній цивільній справі та у цивільній справі № 495/558/23 аналогічні предмети спору, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про існування об'єктивної неможливості розгляду даної справи та ухвалив зупинити в ній провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дмитрійчук Анжеліка Анатоліївна, подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що клопотання про зупинення провадження по справі надійшло у грудні 2023 року за підписом ОСОБА_2 , а не його адвоката, як зазначено судом, без додатків, а саме: доказів на обґрунтування поданого клопотання та доказів надсилання копій даного клопотання іншим учасникам справи, що порушує вимоги процесуального закону. Представник Яковенко С.Є. у суді першої інстанції заперечувала щодо розгляду даного клопотання, повідомивши суд про його необґрунтованість, відсутність доказової бази, передчасність розгляду, не отримання цього клопотання учасниками справи для надання своїх пояснень. Проте, суд першої інстанції оголосив перерву в судовому засіданні, зайнявши позицію сторони відповідача та надавши можливість привести у відповідність подане клопотання і зібрати докази. В наступному судовому засіданні суд повідомив, що за власною ініціативою зібрав докази наявності іншої цивільної справи № 495/558/23 в провадженні суду. Апелянт наголошує, що суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Крім того, апелянт також зазначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням. За твердженням апелянта, ухвала про відкриття провадження у іншій цивільній справі датована 24 січня 2023 року, про яку відомо заявнику клопотання, і перешкод у поданні даного доказу в рамках розгляду даної справи на стадії підготовчого засідання у відповідача не було. Разом з тим, разом з клопотанням про зупинення провадження у справі заявником не подано до суду заяви про поновлення строку на подання доказу. За таких підстав апелянт оскаржує ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 травня 2024 року за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження.
Сторони по справі належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дмитрійчук А.А., на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року про зупинення провадження в порядку письмового провадження без виклику учасників справи, доказом чого є звіти про доставку вихідної кореспонденції в підсистему «Електронний суд» відносно ОСОБА_1 та його адвоката Дмитрійчук А.А., а також відносно адвоката Бережної Тетяни Григорівни, яка згідно матеріалів справи представляє інтереси ОСОБА_2 Адвоката Бережна Т.Г. також разом з копією ухвали про відкриття апеляційного провадження отримала 26.04.2024 року у свій електронний кабінет копію апеляційної скарги з додатками.
ОСОБА_3 отримала копії ухвали Одеського апеляційного суду від 25 травня 2024 року та апеляційної скарги з додатками, через засоби поштового зв'язку, - 21.06.2024 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Вихідна кореспонденція, що направлялась на адресу ОСОБА_2 й містила копії ухвали Одеського апеляційного суду від 25 травня 2024 року та апеляційної скарги з додатками, повернулась на адресу суду 03.06.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та конвертом, де адресатом зазначено ОСОБА_2 з позначкою пошти від 30.05.2024 року: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про зупинення провадження, право на апеляційне оскарження якої передбачено п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, та оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України у мотивувальній частині ухвали суду повинно бути зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає.
Судом встановлено, що предметом заявленого ОСОБА_1 позову у цивільній справі № 495/87/23 є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь позивача земельну ділянку за кадастровим номером 5120885100:01:002:0075, площею 19,80 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час, в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 495/558/23 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., ОСОБА_1 , ДП «Сетам» про визнання недійсним результатів електронних торгів з реалізації лоту № 435733 об'єкту нерухомого майна - земельної ділянки, площею 19,80 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5120885100:01:002:0075.
Також, з матеріалів справи вбачається, що у даній цивільній справі № 495/87/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог державний реєстратор Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Г.А. про витребування майна із чужого незаконного володіння провадження відкрито 05.01.2023 року за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 26.01.2023 року.
Судові засідання в порядку підготовчого провадження неодноразово відкладались. Сторона відповідача ОСОБА_2 приймала участь у підготовчому судовому засіданні, що відкладалось на 15.02.2023 року, 28.02.2023 року, 20.04.2023 року.
28.02.2023 року ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву.
29.05.2023 року ухвалою суду по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
27.12.2023 року до суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у цивільній справі № 495/87/23 до розгляду по суті цивільної справи №495/558/23 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., ОСОБА_1 , ДП «Сетам» про визнання недійсним результатів електронних торгів, що мотивоване тим, що зазначені справи стосуються одного й того ж спірного договору щодо майнових прав земельної ділянки, площею 19,80 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , 4, АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5120885100:01:002:0075.
22.01.2024 року у судовому засіданні суд оголосив перерву у справі для надання можливості представником відповідача подати докази про розгляд іншої справи.
13.02.2024 року судом вчинено запит до судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомової О.Ю. щодо перебування у провадженні суду справи № 495/558/23, на що суддя листом від 13.02.2024 року повідомила про надходження справи № 495/558/23 на розгляд, ухвалою від 24.01.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням до підготовчого розгляду. 18.09.2023 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
13.02.2024 року у судовому засіданні суду першої інстанції представник ОСОБА_2 адвокат Бережна Т.Г. надала до суду клопотання про долучення доказів за підписом ОСОБА_2 , згідно якого відповідач просить долучити до справи копію ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2023 року про прийняття позовної заяви та відкриття загального позовного провадження у цивільній справі № 495/558/23 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., ОСОБА_1 , ДП «Сетам» про визнання недійсним результатів електронних торгів; копію протоколу № 497870 про проведення електронних торгів від 18.08.2020 року; копію позовної заяви про визнання недійсним результатів електронних торгів.
13.02.2024 року у судовому засіданні судом постановлено оскаржувану ухвалу про зупинення провадження по справі.
Колегія суддів виходить з такого.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції).
У відповідності з практикою ЄСПЛ, розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Згідно національного законодавства, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).
Розумність строків розгляду справи судом є одним із принципів цивільного судочинства (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
За приписами ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. 1-3, 4-1 ч. 1 ст. 251 та п. 1-3 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 251 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для виникнення обов'язку суду зупинити провадження у справі.
Так, п. 6 ч. 1 даної норми процесуального права визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року по справі № 214/9415/21 (провадження № 61-12297св23) зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 761/33089/20 (провадження № 61-18470св21), вбачається, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 1522/27468/12 (провадження № 61-35937 св 18) та від 27.02.2019 року у справі № 308/5006/16-ц (провадження № 61-35967св18).
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише наявність іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Тобто, між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
При цьому, неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
Предметом позову у справі, що розглядається, є витребування майна із чужого незаконного володіння.
Статтями 387, 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння та право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Відповідно до ст. 387 ЦК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.
За змістом ст. 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Тобто, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд повинен встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК, зокрема - чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.
У даній справі ОСОБА_1 наполягає на вирішенні спору між ним та добросовісним набувачем спірного майна. На підтвердження зазначених позивачем обставин надані докази, які на думку позивача, свідчать про обґрунтованість позову.
Підставою для зупинення провадження у цій справі став факт розгляду судом цивільної справи № 495/558/23 за позовом про визнання недійсним результатів електронних торгів.
У порушення вимог ст. 251 та 260 ЦПК України місцевий суд, пославшись на конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, та вказавши, що справи мають аналогічний предмет спору, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах, не зазначив обставини, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання недійсним результатів електронних торгів виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтовував свої вимоги, причинний матеріально-правовий зв'язок, який виражається у тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи, а тому дійшов безпідставного висновку про зупинення провадження у даній справі до вирішення позову в іншій цивільній справі № 495/558/23.
Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог державний реєстратор Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Чебан Г.А. про витребування майна із чужого незаконного володіння дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відтак, у суду першої інстанції не було підстав для зупинення провадження.
Також, колегія суддів відмічає, що в силу вимог ч. 3 ст. 210 ЦПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. 1-3, 4-1 ч. 1 ст. 251 та п. 1-3 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу.
Тобто, у разі виникнення обставин, визначених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, учасник справи має можливість подати клопотання про зупинення провадження у справі лише на етапі підготовчого провадження, і провадження у цивільній справі на підставі вказаного може бути зупинено лише до початку розгляду справи по суті.
Як убачається із матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито 05.01.2023 року та призначено підготовче судове засідання. Розгляд справи у порядку підготовчого провадження неодноразово відкладався.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2023 року по справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Клопотання про зупинення провадження у справі відповідачем ОСОБА_2 заявлено 27 грудня 2023 року, тобто на стадії розгляду справи по суті.
За таких підстав, висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у справі з підстав об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи на стадії розгляду справи по суті суперечить положенням ст. 210 ЦПК України.
При цьому колегія суддів наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Згідно з практикою ЄСПЛ, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції у відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дмитрійчук Анжеліка Анатоліївна, - задовольнити частково.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року про зупинення провадження - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: С.О. Погорєлова
Є.С. Сєвєрова