11.02.25
33/812/67/25
Провадження № 33/812/67/25 Категорія: ст. 124 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Звягіна О. В.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
11 лютого 2025 року м. Миколаїв
Миколаївській апеляційний суд
у складі: головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Богуславської О. М.
особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисника Бордіяна С. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою захисника Бордіяна С. В. на постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає і є зареєстрованим у АДРЕСА_1 ,
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 38 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.09.2024 серії ЕПРТ №128940, 14 вересня 2024 року близько 00 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MAN TGX», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHMITZ», номерний знак НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Н-14 «Кропивницький-Миколаїв», де на 209км, в порушення вимог пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, допустив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну, внаслідок чого допустив зіткнення з вантажним автомобілем «MAN TGX», номерний знак НОМЕР_3 з напівпричепом «BODEX», номерний знак НОМЕР_4 , який стояв на правій частині проїзної частини у попутному напрямку, з водієм ОСОБА_2 , спричинивши автомобілям механічні пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди .
ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Бордіян С. В. просить постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, скасувати та закрити провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального права та без з'ясування у повній мірі обставин, які мають значення для справи.
При ухваленні постанови суд послався на порушення водієм пункту 2.3.6 ПДР України, який відсутній у Правилах. Хоча сам факт ДТП ОСОБА_1 не заперечує, але вважає, що пригода сталася не з його вини, а вини іншого водія - ОСОБА_2 , який зупинив автомобіль з напівпричепом без увімкнутої аварійної сигналізації та не виставив знак «аварійна зупинка».
Між тим, ні працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ні суд не дали належної оцінки цим обставинам, а тому безпідставно прийшли до висновку про порушення ОСОБА_1 ПДР України, що в подальшому потягнуло необґрунтоване визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Не звернута увага суду і на наявність у справі протоколу, який складно прочитати та не можливо скопіювати, внаслідок чого він повинен був визнаний неналежним доказом.
Цим обставинам суд першої інстанції повинен був дати оцінку, але усунувся від їх встановлення та безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Бордіяна С. В. на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши письмові заперечення представника потерпілого та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Тому суддя в обґрунтування своїх висновків, як на доказ вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильно послалася на дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРТ №128940 від 14.09.2024 р., письмові пояснення учасників ДТП та письмові пояснення їх представників, наданих до суду у клопотаннях, які досліджені належним чином, та перевірені судом апеляційної інстанції.
Встановлення судом цих обставин відповідає і даним, що містяться у схемі ДТП, що надана у додатку до протоколу.
Так за схемою, складеною до протоколу, вбачається, що місце зіткнення автомобілів розташовано на правій смузі руху, як напрямку попутного руху обох вантажних автомобілів, та таке зіткнення відбулося правою частиною сідлового тягача, під керуванням ОСОБА_1 , з одночасними подряпинами правої частини його напівпричепа з лівою задньою частиною напівпричепа потерпілого. При тому, вантажний автомобіль з напівпричепом потерпілого стояв, зупинившись правими колесами на узбіччі, а лівими - на правій проїзній частині дороги на відстані 1.8м від дорожньої розмітки «1.5», яка розподіляє дорогу на смуги зустрічного руху, внаслідок чого був перешкодою для руху транспортних засобів у попутному напрямку, від яких вимагав здійснення свого об'їзду з виїздом на зустрічну смугу руху (а.с.5).
Схема підписана учасниками ДТП без зауважень та заперечень стосовно зазначення даних про місце зіткнення транспортних засобів від водіїв, які є учасниками пригоди, не зафіксовано ні у самій схемі, ні у письмових поясненнях, ні у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1-8).
Тому, з огляду на позначення місця зіткнення з узгодженням його розташування з усіма учасниками пригоди, та з урахуванням перелічених у додатку до схеми ДТП пошкоджень обох транспортних засобів, можливо зробити висновок, що зіткнення відбулося за рахунок контактування спочатку правого дзеркала заднього виду сідлового тягача, під керуванням ОСОБА_1 , з лівою задньою частиною напівпричепа до вантажного автомобіля потерпілого, що з огляду на пояснення ОСОБА_1 про завчасне перестроювання двох вантажних автомобілів, що рухалися попереду, вказує на неуважність водія ОСОБА_1 при здійсненні ним руху по дорозі та несвоєчасне реагування на зміну навколо нього дорожньої обстановки.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 , наданих ним працівнику поліції зазначено, що він збирався здійснити такий же маневр, як і автомобілі, що рухалися попереду, але у ліве дзеркало заднього виду побачив, що на зустрічну смугу виїхав вже інший невідомий автомобіль для здійснення обгону його вантажного автомобіля з напівпричепом і тому пригальмував, але не зміг уникнути зіткнення з іншими автомобілем потерпілого (а.с.6).
Показання свідка ОСОБА_3 , допитаного у суді апеляційної інстанції, частково узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , але суперечать, як швидкості, з якої рухалася самоорганізована колона вантажних автомобілів, так і кількості автомобілів, які рухалися попереду ОСОБА_1 та вже здійснили об'їзд автомобіля потерпілого.
За такого доводи захисника ОСОБА_1 в частині обставин дорожньо-транспортної пригоди, що викладені ним у змісті апеляційної скарги, не в повній мірі відповідають його попереднім особистим поясненням, та є такими, що суперечать усім зібраним письмовим доказам у справі та принципу заборони суперечливої поведінки.
Такими же є намагання захисника встановити вину іншого учасника ДТП за протоколом про адміністративне правопорушення, який складено стосовно ОСОБА_1 , оскільки суд розглядає справу виключно в межах складеного уповноваженими особами протоколу.
Так, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою сукупності усіх доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Сам розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Отже, у суду відсутні правові підстави для встановлення вини потерпілого ОСОБА_2 за складеним відносно ОСОБА_1 протоколом про адміністративне правопорушення, що не виключає право ОСОБА_1 на звернення до уповноважених органів стосовно складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно іншого учасника ДТП за порушення інших пунктів ПДР України.
Не є слушними, у розумінні вищенаведених норм КУпАП, і посилання захисника на належність або неналежність зібраних уповноваженими особами доказів у цій справі, зокрема, щодо можливості прочитати ним зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
Сам аналіз цих норм дає підстави виснувати, що суд досліджує та оцінює усю сукупність доказів, що є у справі, на підставі яких встановлює обставини наявність чи відсутність правопорушення та вини особи, відносно якої складено протокол.
За такого матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 в порушення пункту 2.3 «б» ПДР України допустив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну та допустив зіткнення з напівпричепом до вантажного автомобіля потерпілого, об'їзд якого вже здійснили два вантажних автомобіля, що рухалися попереду ОСОБА_1 , внаслідок чого надали розуміння йому, як водію, про наявність перешкоди чи інших обставин на дорозі, які призвели до здійснення ними такого маневру.
Зазначені обставини підтвердив потерпілий ОСОБА_2 , додатково вказавши, на те, що після зупинки свого транспортного засобу увімкнув аварійну сигналізацію та став обходити свій автомобіль з напівпричепом, під час якого відчув звук зіткнення з іншим автомобілем, яким виявився автомобіль, під керуванням ОСОБА_1 (а.с.7).
Не заперечував відсутність увімкнутої аварійної сигналізації на автомобілі потерпілого і сам ОСОБА_1 при наданні письмових пояснень представнику поліції, які не суперечать фото автомобіля потерпілого з напівпричепом.
З огляду на наведене, при апеляційному перегляді даної справи не встановлена відсутність порушень Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , а за такого припущення щодо наявності в діях іншого водія складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не має правового значення, оскільки апріорі дорожньо-транспортна пригода може відбуватися, як з вини одного учасника, так і з обоюдної вини.
Втім, приймаючи постанову суддя суду першої інстанції допустила суттєве порушення, оскільки у відповідності до статті 283 КУпАП не зазначила своє прізвище, ім'я та по-батькові, та згідно до статті 38, пункту 7 частини 1 статті 247 та статті 284 КУпАП закрила провадження у справі, не зазначивши про закриття провадження у справі в частині накладення адміністративного стягнення за наявністю вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, які йому поставлені в провину.
Тому прийняте суддею рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, із закриттям провадження в частині накладення адміністративного стягнення за спливом строків, визначених статтею 38 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Бордіяна С. В. задовольнити частково.
Постанову судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 20 січня 2025 року стосовно ОСОБА_1 скасувати та ухвалити нову.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП за закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова