Справа № 127/26904/24
Провадження № 22-ц/801/645/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач :Береговий О. Ю.
11 лютого 2025 рокуСправа № 127/26904/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О. Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2024 року,
встановив:
05 лютого 2025 року до Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2024 року у вищезазначеній цивільній справі.
На запит Вінницького апеляційного суду від 06 лютого 2025 року дана цивільна справа надійшла до суду 10 лютого 2025 року.
Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_2 подане клопотання про звільнення від сплати судового збору. Дане клопотання обґрунтоване тим, що її майновий стан наразі не дозволяє їй сплати судовий збір у визначеному розмірі, оскільки вона на даний час за встановленого діагнозу проходить курс хіміотерапії у КНП «Подільський регіональний центр онкології» Вінницької міської ради», не працює, а підприємницька діяльність припинена.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї ж статті.
Згідно п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд, зокрема звільнити від сплати судового збору.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином у клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Констатація скаржником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
На підтвердження скрутного майнового становища відповідач надала виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10 січня 2025 року, виписку із медичної карти амбулаторного хворого від 26 листопада 2024 року, а також скрин-шот екрану телефону з мобільного додатку «ДІЯ» з інформацією про припинення підприємницької діяльності з 03 квітня 2024 року.
Аналізуючи надані відповідачем докази належить стверджувати, що вони не є достатніми для підтвердження майнового стану ОСОБА_2 .
У зв'язку з цим, для прийняття судом об'єктивного рішення скаржнику необхідно надати додаткові докази для вирішення питання щодо звільнення її від сплати судового збору. Такими доказами можуть бути, але не вичерпно, довідки про склад сім'ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківських документів про відсутність на рахунках коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, докази про наявність чи відсутність рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними, тощо.
Без надання належних та достатніх доказів на підтвердження викладених у заяві підстав, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору з огляду на об'єктивні обставини.
Разом з тим, порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційних скарг на судові рішення.
Відповідно до ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Враховуючи обсяг позовних вимог та вимоги апеляційної скарги, розмір судового збору, що підлягає сплаті скаржником при зверненні з даною апеляційною скаргою становить 3633,60 грн (2422,40 х 150 % = 3633,60) та такий має бути сплачений за реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA478999980313101206080002856
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Таким чином, скаржнику слід надати додаткові докази для вирішення питання щодо звільнення її від сплати судового збору або сплатити його та для приєднання до матеріалів справи надати Вінницькому апеляційному суду оригінал платіжного документа про оплату вказаних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві - ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357, ст. 185 ЦПК України, а скаржнику надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2024 року - залишити без руху, надавши скаржнику строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору або надання додаткових доказів для вирішення питання щодо звільнення її від сплати судового збору.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О. Ю. Береговий