Справа № 149/4040/24
Провадження № 22-ц/801/680/2025
Категорія: 69
Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.
Доповідач :Ковальчук О. В.
10 лютого 2025 рокуСправа № 149/4040/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - адвокатом Федасюк Анною Анатоліївною, на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
15 січня 2025 року ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надано сторонам строк для примирення терміном 3 місяці до 15 квітня 2025 року. Провадження у справі зупинено.
Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Федасюк А.А., подав апеляційну скаргу через суд першої інстанції.
07 лютого 2025 року з Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшла зазначена цивільна справа для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Зі змісту апеляційної скарги видно, що за її подання скаржником не сплачено судовий збір у розмірі, що відповідає розміру ставок судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду, визначених Законом України «Про судовий збір». Водночас у апеляційній скарзі скаржник зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій, на підтвердження чого додає до скарги копію посвідчення учасника бойових дій.
Однак, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на таке.
За приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Отже, Великою Палатою Верховного Суду у зазначених постановах здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Крім того, в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, із висновками щодо застосування п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Наведені мотиви про те, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду висновок обмежує застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» виключно статтями 12 та 22 Закону № 3551-XII, не підтверджують наявності підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки висновки, сформульовані нею у наведених постановах, навпаки, є конкретними, однозначними і такими, що позбавляють можливості застосувати п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справі, щодо визнання недійсним угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та скасування її державної реєстрації. Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що саме по собі періодичне передання їй на розгляд справ для вирішення однієї і тієї ж проблеми за відсутності обґрунтованих підстав та лише з мотивів незгоди з раніше сформульованими Великою Палатою Верховного Суду висновками не сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності (див., зокрема, ухвалу від 19 жовтня 2023 року у справі № 465/5184/14-ц).
Тож Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від зазначеного правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.
У даній справі ОСОБА_1 не звертався до суду з позовом, пов'язаним з порушенням його прав як учасника бойових дій. Предметом позову у цій справі є розірвання шлюбу.
Відтак, вказаний позов ОСОБА_1 не стосується порядку та обсягу соціальних гарантій, чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27 квітня 2023 року у справі № 756/9715/22 та від 31 січня 2024 року у справі № 334/5319/20.
З огляду на викладене, за подання цієї апеляційної скарги скаржник повинен сплачувати судовий збір у розмірі, що відповідає розміру ставок судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, визначених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду розмір судового збору для фізичної особи становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.
Враховуючи викладене, скаржнику необхідно сплатити суму судового збору за подачу цієї апеляційної скарги у розмірі 605,60 грн за такими платіжними реквізитами (про що надати апеляційному суду оригінал відповідного платіжного документу):
Отримувач коштів - ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA478999980313101206080002856
Код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Положеннями ч. ч. 1 - 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, апеляційну скаргу належить залишити без руху з наданням скаржнику строку для усунення зазначеного недоліку, а саме для надання доказів сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Федасюк Анною Анатоліївною, на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 січня 2025 року залишити без руху, про що повідомити скаржника та надати строк для надання доказів сплати судового збору протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ковальчук