Справа № 127/35625/24
Провадження № 33/801/195/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шидловський О. В.
Доповідач: Рибчинський В. П.
11 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинський В.П.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 160549 від 28.10.2024 року ОСОБА_1 , 28.10.2024 року о 01 год. 08 хв., в м. Вінниці по вул. Пирогова, 155, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки при безперервній відеофіксації, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України..
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив оскаржувану постанову скасувати і закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була подана безпосередньо до суду першої інстанції 06 лютого 2025 року року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Одночасно в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що в день проголошення постанова йому вручена не була, копію оскаржуваної постанови отримав лише 29 січня 2025 року, а тому вважає, що вказані обставини беззаперечно перешкоджали йому вчасно подати апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи скаржника з приводу поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Оскаржена постанова Вінницького міського суду Вінницької області щодо ОСОБА_1 була винесена 24 січня 2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні під час розгляду справи та ухвалення постанови по суті.
Крім того, відповідно до розписки, підписаної власноруч скаржником, зміст постанови останньому оголошено та зрозуміло (а.с. 22).
Зважаючи на викладене, враховуючи, що КУпАП пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення саме з моментом винесення постанови, доводи скаржника з приводу неможливості своєчасного оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року в зв'язку з отриманням її копії 29 січня 2025 року, за відсутності особливих і непереборних обставин, на увагу не заслуговують.
Отже, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути заявнику у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський