Справа №461/942/25
Провадження №3/461/451/25
11 лютого 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова -Павлюк О. В., представника Львівської митниці Державної митної служби України - Лубоцького Б. І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Товри Заставнівського району Чернівецької області, місце проживання відповідно до протоколу про порушення митних правил: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 471 Митного Кодексу України, -
Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0135/UA209000/25 від 03.02.2025, 16.07.2024 близько 04 год. 00 хв. через пункт пропуску "Краківець - Корчова" митного поста "Краковець" Львівської митниці здійснено пропуск в напрямку «виїзд з України» автомобіля марки «FORD TRANSIT», VIN НОМЕР_2 , з реєстраційним номером НОМЕР_3 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Транспортний засіб переміщувався смугою руху «зелений коридор».
Відповідно до частин 4, 5, 6 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.
Митними органами Республіки Польщі листами від 12.08.2024 № 0201-IGМ.542.1026.2024.5 (лист Держмитслужби від 13.08.2024 № 26-03/26-04/7/1829) та від 22.01.2025 № 0201-IGМ.542.1272.2024.5 (лист Держмитслужби від 27.01.2025 № 26/26-04/7/231) повідомлено, що 16.07.2024 в автомобілі з реєстраційним номером НОМЕР_3 ними було виявлено ікону, яку переміщував громадянин України ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 ). Ікона знаходилася під переднім сидінням пасажира, була частиною особистих речей водія, та була виявлена при виконанні стандартних дій без застосування технічних засобів.
Водій пояснив, що перевозив ікону на прохання знайомого до церкви у місті Берлін.
Відповідно до експертного висновку Національного музею Перемишлянського краю виявлена ікона є іконою Святого Арсенія (єпископ Тверський, росія) та має наступні характеристики:- дата створення - друга половина 19 століття,- розміри: висота 35,5см, ширина 32,2см, товщина 3см,- автор: ікона виготовлена в хорошій технологічній іконописній майстерні у другій половині 19 століття,- матеріали, які використовувалися для створення ікони: олія чи жирна темпера по дереву на крейдовій основі, гравіювання по шаблону, листове золочення (фон та німб), імітація емалі,- вартість - 8000 злотих.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант (ч. 1, 4 ст. 266 Митного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 197 Митного кодексу України у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, відповідних дозвільних документів, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України. Частиною 2 статті 371 Митного кодексу України встановлено, що товари, на які відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.
Культурними цінностями, відповідно до статті 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-XIV, є об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, зокрема оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва (…).Згідно з частиною 2 статті 373 Митного кодексу України та пунктом 2 постанови Кабінету міністрів України «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам'ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження» вивезення за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей не перевищує суму, еквівалентну 10 000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов'язковим письмовим декларуванням.
Статтею 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-XIV встановлено, що у разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.
Враховуючи викладене, 16.07.2024 громадянин України ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про ікону, яка ним переміщувався через митний кордон України у кількості 1 шт та вартістю 8 000 злотих, що згідно з курсом валют НБУ станом на 16.07.2024 відповідає сумі 84 146,40 гривень.
З метою з'ясування переміщення через митний кордон України вказаного товару Львівською митницею листом від 28.01.2025 № 20/20-06/10/2271 було викликано гр. ОСОБА_1 , однак у визначений час він не з'явився.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) ч. 3 ст. 471 МК України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, не вживала заходів для явки до суду, не з'явилася після отримання судової повістки, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Окрім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Представник митниці Лубоцький Б. І. у судовому засіданні протокол підтримав, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
Заслухавши представника митниці, перевіривши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, виходячи з такого.
Згідно зі ч. 3 ст. 471 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується такими даними: протоколом про адміністративне правопорушення № 0135/UA209000/25 від 03.02.2025; листом ДМСУ від 13.08.2024 № 0135/UA209000/25; поясненнями головного державного інспектора ОСОБА_3 ; витягом зі АСМО «Інспектор» щодо гр. ОСОБА_1 , і т/з з р.н. НОМЕР_4 ; витягом зі АСМО «Інспектор» щодо курсу валют; листом УДМС України в Чернівецькій області від 04.09.2024 в адресу митниці; листами митниці від 28.01.2025 та 03.02.2025 в адресу гр. ОСОБА_1 ; доповідною запискою та службовою запискою; іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та узгоджуються з іншими доказами.
Вирішуючи питання призначення виду стягнення за порушення митних правил, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, його вік - пенсійний, обставин справи, зокрема щирого каяття особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, суд дійшов до висновку, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу у межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, без конфіскації товару, оскільки такий не вилучався.
Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 слід стягнути в користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,6 грн.
Керуючись ст. ст. 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст. ст. 459, 461, 487, 526, 527, 528 МК України, Законом України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5'100 грн штрафу в дохід держави.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 605,6 грн судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя Ольга ПАВЛЮК