Справа № 461/10205/24
Провадження № 1-кс/461/914/25
06.02.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участі:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника ВРЗСТ СУ ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_7 , про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Білка, Пустомитівського району, Львівської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024140000001213 від 15.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 136, ч. 4 ст. 286-1 КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що 15.12.2024 року, приблизно о 05:30 год., водій ОСОБА_8 керуючи автомобілем марки «BMW Е34», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пасажиром вказаного автомобіля був ОСОБА_4 , рухаючись ним по автодорозі сполученням «Рава-Руська - Львів - Тернопіль», поблизу с. Чижиків, Львівського району, Львівської області в напрямку до м. Тернополя, на 107 км автодороги «Рава-Руська - Львів - Тернопіль», поблизу с. Чижиків, Львівського району, Львівської області без причин технічного характеру в супереч вимогам дорожньої розмітки 1.1 додаток 2 ПДР, виїхав на смугу зустрічного руху по якій в цей час йому на зустріч в напрямку до м. Львова рухався автопоїзд у складі тягача марки «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KRONE SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , де і відбулось зіткнення транспортних засобів, і після цього автопоїзд у некерованому стані виїхав на зустрічну смугу руху по якій в цей час в напрямку до м. Тернополя рухався мікроавтобус марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_10 в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода зіткнення транспортних засобів. Після вказаної пригоди водій автомобіля марки «BMW Е34», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 та пасажир ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння, місце пригоди залишили, не надали допомоги особам, які перебували в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу та неповідомили про такий стан осіб належним установам чи особам.
Внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_8 , на місці пригоди загинули: водій ОСОБА_10 , пасажири його автомобіля: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неповнолітня ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а водій автопоїзда ОСОБА_9 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 отримали тілесні ушкодження та доставленні у лікувальні заклади ( ІНФОРМАЦІЯ_8 у реанімаційному відділенні лікарні помер ОСОБА_18 ).
Слідчий вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є необхідність в продовженні дії обов'язків відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники проти задоволення клопотання не заперечували.
Слідчий суддя, дослідивши подане клопотання, врахувавши думку учасників провадження, дійшов до висновку про необхідність його задоволення враховуючи наступне.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження № 12024140000001213 від 15.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 286-1 КК України та ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 136 КК України.
15.12.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України.
16.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України.
Ухвалою слідчого судді Гальцького районного суду м. Львова від 16.12.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, з правом внесення застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із покладенням на нього ряду обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м Львова від 06.02.2025 року було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному упровадженні до 4 місяців.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частиною 3 ст. 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Враховуючи зазначені положення закону, слідчий суддя при вирішенні питання про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, має встановити: 1) обставини які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд обов'язків, визначених п. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність підозрюваного до його вчинення вірогідною та достатньою для продовження застосування відносно нього запобіжного заходу.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний своїми діями (бездіяльністю), про які йдеться у повідомленні про підозру, міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з якими погоджується слідчий суддя і на момент розгляду вказаного клопотання.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що прокурором в повному обсязі доведене існування ризиків, а саме:
- ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Про існування вказаного ризику свідчить те, що у разі визнання винуватим ОСОБА_4 може бути призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п?яти років або позбавлення волі на строк від двох до п?яти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Крім цього, відповідно до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_4 після ДТП місце пригоди залишив та переховувався від органів досудового розслідування до моменту його затримання;
-ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
За такого, вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , у зв'язку із застосуванням до неї запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов'язки, які покладені на підозрюваного, можуть запобігти цим ризикам.
Керуючись ст. ст. 182,183,194,199 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задовольнити повністю.
Продовжити на два місяці, тобто до 06 квітня 2025 року, строк дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.12.2024 року, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;
-не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11 свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов'язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід та/або накладене грошове стягнення.
Повний текст ухвали проголошено 10 лютого 2025 року о 16 год. 55 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1