СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА ун. № 759/17931/24
пр. № 3/759/24/25
05 лютого 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП у м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який не працює, одружений, має на утриманні 1 малолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 964520 від 12.08.2024, ОСОБА_1 11.08.2024 о 23 год. 16 хв. керував транспортним засобом «Fоrd Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , та рухався по вул. Якуба Коласа, 21 у м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку пройти відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Також пояснив, що перед цим він дійсно вживав алкогольні напої та посварився з дружиною, через що вийшов на вулицю, щоб заспокоїтися та просто сидів в транспортному засобі, на задньому сидінні. Просив закрити справу у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання на неодноразові виклики свідок ОСОБА_3 - поліцейській в 2 р 5 б 1 УПП в м. Києві ДПП не прибув, причини неприбуття суду не повідомив.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 964520 від 12.08.2024, який складений стосовно ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.08.2024; рапорт поліцейського в №2 р №5 б №4 п№1 УПП в м. Києві ДПП капрала поліції Коваленка В. від 12.08.2024; копію постанови серії ЕНА № 2810878 від 12.08.2024; відеозаписи з нагрудних реєстраторів працівників УПП м. Києва, суддя дійшла таких висновків.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
При цьому, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 про те, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі, вважає за необхідне вказати на таке.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Сам обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається, зокрема, у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані УПП у м. Києві ДПП, суддя встановила, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом».
ЄСПЛ у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Разом з тим, надані УПП докази в цій справі цим критеріям не відповідають, з огляду на таке.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення УПП в м. Києві ДПП суду надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 964520 від 12.08.2024, який складений стосовно ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.08.2024; рапорт поліцейського в №2 р №5 б №4 п№1 УПП в м. Києві ДПП капрала поліції Коваленка В. від 12.08.2024; копію постанови серії ЕНА № 2810878 від 12.08.2024; відеозаписи з нагрудних реєстраторів працівників УПП м. Києва, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення.
Як вбачається з переглянутих у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) співробітників УПП у м. Києві, на момент прибуття працівників поліції транспортний засіб «Fоrd Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , був припаркований та запалення було вимкнуте. ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля на задньому сидінні. При цьому, на відеозаписах не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом 11.08.2024 о 23 год. 16 хв., відеозапис розпочинається 12.08.2024 з 00 год. 40 хв.
Враховуючи наведене, у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючої при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, аналізуючи зібрані докази у їх сукупності, суддя дійшла до висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суддя вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п. 1 ст. 247, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 19, 62 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст. 1, 7, 9, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь