Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1614/25
01 лютого 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду в місті Києві клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження №12025100070000273 від 31.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
До Подільського районного суду м. Києва звернулася слідча СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 з клопотанням поданого в рамках кримінального провадження №12025100070000273 від 31.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 31.01.2025 приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував в приміщенні магазину «Коло», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Введенська, 32, де у останнього виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна 31.01.2025 приблизно о 13 год. 13 хв., ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи в приміщенні магазину «Коло», що розташований по вулиці Введенська, 32 в Подільському районі м. Києва, а саме біля холодильнику із продажу ковбасних виробів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій дістав з полиці ковбасу «Глобино Салямі Фуршетна в/с в/к», вагою 460 гр., вартістю 229,00 гривень, яку в подальшому, заховав під одягнуту на ньому куртку.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_4 , утримуючи під курткою викрадену ним ковбасу, попрямував на вихід з магазину. Однак його дії були викриті продавцем магазину «Коло» ОСОБА_7 яка вимагала ОСОБА_8 повернути товар, але останній на вимогу повернути товар не звернув уваги, пройшов через розрахункову касу магазину «Коло» та попрямував до виходу. Вийшовши на вулицю ОСОБА_4 намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, однак був зупинений працівником магазину «Коло». Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, 31.01.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.
Підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази: рапорт о/у ВКП Подільського УП ГУ НП у м. Києві; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 31.01.2025; протокол огляду місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протокол огляду відео; протокол допиту свідка; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ; повідомленням про підозру.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
На думку слідчого стосовно ОСОБА_4 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання від вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у ньому.
Підозрюваний в судовому засіданні, пояснив, що не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суд, сприятиме слідсву у з'ясуванні обставин кримінального провадження, так як, особисто зацікавлений, щоб слідство чим швидше закінчилося та він міг продовжувати спокійно жити далі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував щодо заявлено клопотання слідчої та просив суд застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наданні матеріали клопотання та докази долучені до нього, дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
За змістом положень ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчий суддя на даній стадії кримінального судочинства не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
З огляду на вказані положення закону, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, що є виключною прерогативою суду за результатами розгляду справи по суті, приходить до висновку про наявність в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження достатніх фактичних даних (фактів та інформації), які свідчать про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Отже, в справі відсутні докази щодо необґрунтованості повідомленої підозри ОСОБА_4 , як підставу для відмови в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в кримінальному провадженні обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, доводи клопотання, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами, а також в судовому засіданні прокурором не доведені.
За встановлених обставин, враховуючи тяжкість злочину, характер та обставини повідомленої ОСОБА_4 підозри, з огляду на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак слідчий суддя відмовляє в його задоволенні.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби буде співмірним з існуючими в кримінальному провадженні ризиками, що відповідатиме особі підозрюваного ОСОБА_11 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчої СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження №12025100070000273 від 31.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення;
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши підозрюваному залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин наступної доби;
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Обов'язки покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк дії ухвали, а саме, до 31.03.2025;
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених слідчого та/або прокурора у вказаному кримінальному провадженні;
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1