Справа № 758/1668/25
07 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду міста Києва Ковбасюк О.О., розглянувши матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1, -
ОСОБА_1 звернулася із вказаною скаргою до Подільського районного суду міста Києва.
Ознайомившись зі скаргою, суд вважає, що у прийнятті її до розгляду слід відмовити із наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Слідуючи принципу диспозитивності, визначеному ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, характерною рисою таких справ є їх зв'язок із реалізацією особами їхніх цивільних, земельних, трудових сімейних, житлових та інших прав.
Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
У рішенні у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 (заява №23436/03) ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якою є право доступу до суду (рішення у справі Gоldеr v. The United Kingdom від 21.02.1975, серія А №18, п. 36), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_1 заявлено дві вимоги:
1) скасувати постанову про арешт коштів боржника від 31.01.2025, винесену в.о. начальника відділу Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві ЦМУЮ (м. Київ) О.Сирицею у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання постанови Департаменту територіального контролю міста Києва № 2КІ 0000642128 від 20.02.2024 про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 1360,00 грн.
2) скасувати постанову №2КІ0000642128 від 20.02.2024, винесену Департаментом територіального контролю міста Києва про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 1360,00 грн.
У поданій скарзі ОСОБА_1 вказує, що постанова Департаменту територіального контролю міста Києва була складена за порушення нею правил паркування автомобіля на вулиці Волоській, 55 в м. Києві.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 до скарги не додано.
Разом із цим, із доводів скаржниці, наведених в обґрунтування скарги, випливає, що така постанова складена посадовою особою Департаменту територіального контролю міста Києва у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, за порушення нею правил паркування автомобіля.
Інша вимога ОСОБА_1 стосується оскарження дій державного виконавця Оболонського відділу ДВС у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання вказаної вище постанови Департаменту територіального контролю міста Києва.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, із урахуванням вищенаведених норм законодавства, а також виходячи із вимог скаржниці ОСОБА_1 , якою оскаржуються дії державного виконавця в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення Департаменту територіального контролю міста Києва, постановленого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в порядку, встановленому КУпАП, суд позбавлений можливості розглянути таку скаргу в порядку ЦПК України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Із урахуванням вищенаведеного, встановивши, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, яка подана в порядку виконання судового рішення у цивільній справі, не підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України, суд приходить до висновку, що у прийнятті такої скарги до розгляду слід відмовити.
Окремо суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що постанова, прийнята за результатами розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (у даному випадку постанова №2КІ0000642128 від 20.02.2024, винесена Департаментом територіального контролю міста Києва про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 1360,00 грн.), може бути оскаржена до адміністративного суду у порядку визначеному статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 13, 19, 186, 263, 432 ЦПК України, -
Відмовити у прийнятті до розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяО. О. Ковбасюк