Номер провадження 2/754/611/25
Справа №754/11135/24
Іменем України
11 лютого 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «СТРАХОВА ГРУПА «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (далі по тексту - ТзДВ «СГ «Оберіг») звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.06.2022 року в місті Києві по бул. Верховної Ради сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки "SSANG YONG KYRON", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортного засобу марки "VOLKSWAGEN JETTA", д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2022 року у справі № 755/6722/22 відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як зазначає позивач, відповідно до ремонтної калькуляції від 27.06.2022 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "VOLKSWAGEN JETTA", д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без вирахування ПДВ складає 34 030,31 грн. Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 25.08.2022 року, між потерпілою особою та ТзДВ «СГ «Оберіг» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 27 511,00 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 2500,00 грн.). На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, а також, враховуючи інші матеріали страхової справи, ТДВ «СГ «Оберіг» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 27 511,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.09.2022 року. Враховуючи винність відповідача у настанні ДТП, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «Оберіг» отримало право звернутися до відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі 27 511,00 грн.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 27 511,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 442,69 грн., пеню в розмірі 2 846,56 грн. та 3% річних у розмірі 302,17, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7300,00 грн.
Ухвалою судді від 09.08.2024 було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 30.12.2024 року подовжено строк розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач по справі повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу зареєстрованого місця проживання, однак поштове відправлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання.». Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов до наступних висновків.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 18.06.2022 року в місті Києві по бул. Верховної Ради сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки "SSANG YONG KYRON", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача, та транспортного засобу марки "VOLKSWAGEN JETTA", д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
Відповідно до Постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 05.08.2022 року у справі № 755/6722/22 відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-207021728), станом на дату ДТП була забезпечена ТзДВ «СГ «Оберіг» відповідальність водія транспортного засобу марки "SSANG YONG KYRON", д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ремонтної калькуляції від 27.06.2022 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "VOLKSWAGEN JETTA", д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без вирахування ПДВ складає 34 030,31 грн.
Відповідно до заяви на виплату страхового відшкодування від 25.08.2022 року, між потерпілою особою та ТзДВ «СГ «Оберіг» було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 27 511,00 грн. (за вирахуванням франшизи в розмірі 2500,00 грн.).
01.09.2022 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про виплату грошових коштів, проте дана вимога залишена відповідачем без реагування.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов'язану з використанням транспортних засобів.
В силу пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі статтею 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як передбачено пунктом 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону № 1961-ІV).
Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту «г» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону №1961-ІV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.
З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов'язана з використанням транспортних засобів, зобов'язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.
Якщо деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик повинен виплатити потерпілому страхове відшкодування в порядку, передбаченому Законом №1961-ІV.
Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 Закону №1961-ІV, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Зібрані докази вказують на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 завдано майнової шкоди. Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з відшкодування цієї шкоди.
Цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія забезпеченого транспортного засобу, що спричинив ДТП, була застрахована у ТзДВ «СГ «Оберіг».
Скориставшись своїм правом на відшкодування шкоди, ОСОБА_2 звернувся до страховика, який виплатив йому страхове відшкодування.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ТзДВ «СГ «Оберіг» має право регресної вимоги про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, до відповідача, як водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, позивач при зверненні до суду з вказаним позовом просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 442,69 грн., пеню в розмірі 2 846,56 грн. та 3% річних у розмірі 302,17, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7300,00 грн.
Згідно з вимогами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 та ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), що визначено постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. № 23/466 та листом Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. № 52/30).
06.02.2024 відповідачу було направлено вимогу про виплату грошових коштів. Станом на час звернення позивача до суду кошти відповідачем не сплачені.
Таким чином, у зв'язку з несплатою відповідачем коштів на відшкодування вимог позивача, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача за період прострочення виконання зобов'язання з 12.02.2024 р. і по 24.06.2024 р. інфляційні втрати в розмірі 442,69 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 302,17 грн..
Підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 2 846,56 грн., суд не вбачає.
Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про часткову доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди у порядку регресу у загальному розмірі 28 255,86 грн..
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 38118/1 від 06 травня 2024 року, укладений між позивачем та Адвокатом Стецюра О.В., Акт приймання-передачі наданих послуг від 26.05.2024 року, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про часткову доведеність позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 7300,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 81, 82, 131, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 22, 530, 536, 625, 979, 1166, 1187, 1191ЦК України, суд, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг» суму страхового відшкодування в загальному розмірі 28 255,86 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7300,00 грн.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивача: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», місцезнаходження: м. Київ, вул. В.Васильківська, 14, код ЄДРПОУ: 39433769).
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 11.02.2025.
Суддя: Т.А.Зотько