Справа № 367/11609/24
Провадження №2-ві/367/5/25
Іменем України
10 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Миколаєнко П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича про відвід судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -
У провадженні судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
До суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича надійшла заява про відвід судді ОСОБА_3 з тих підстав, що у нього виник обґрунтований сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 від 06 лютого 2025 року, суддя дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заяву представника позивача - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича про відвід судді ОСОБА_3 передано на розгляд іншому судді Ірпінського міського суду Київської області, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 лютого 2025 року, заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича про відвід судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 (єдиний унікальний номер справи 367/11609/24; номер провадження 2-ві/367/5/2025) передано на розгляд судді Кравчук Ю.В.
У поданій заяві про відвід судді ОСОБА_3 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Лисенко Сергій Миколайович вказує про те, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 квітня 2024 року у справі №367/9043/21, яке 29.10.2024 набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Наш комфорт 16» судовий збір в сумі 454 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн., витрати за проведення експертизи в сумі 5000 грн., поштові витрати в сумі 26 грн.
Договором від 07.11.2024 №1 про відступлення права вимоги, ОСББ «Наш комфорт 16» відступило Адвокатському бюро «Сергія Лисенка» право вимоги до ОСОБА_3 в частині стягнення поштових витрат, присуджених рішенням суду від 26.04.2024 у справі №367/9043/21.
Таким чином, як зазначає представник, суддя ОСОБА_3 є боржником перед адвокатським бюро «Сергія Лисенка», керівником якого є адвокат Лисенко С.М., який проживає в одному будинку з ОСОБА_3 .
За таких обставин, між суддею та адвокатським бюро існують цивільно-правові зобов'язання один перед одним, що виключає можливість судді приймати участь у таких справах за участі адвокатів бюро, оскільки це буде викликати обґрунтований сумнів в можливості судді відправляти правосуддя на засадах добросовісності та справедливості.
Зазначає, що основний мотив подання заяви про відвід - це не стосунки між судом та стороною у справі, а наявність істотного конфлікту між адвокатом - власником адвокатського бюро та суддею, яка винна гроші цьому адвокатському бюро.
Враховуючи викладене, представник вказує, що у нього існує обґрунтований сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, а тому просить відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду даної справи.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід, а також матеріали цивільної справи №367/11609/24, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами частин 3 та 4 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).
Як видно із матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, надійшла до Ірпінського міського суду Київської області 07 листопада 2024 року.
Представниками позивачки ОСОБА_1 у цій справі є адвокати Нерода А.І. та Лисенко С.М., на підставі ордерів, виданих адвокатським бюро «Сергія Лисенка».
07 листопада 2024 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Наш комфорт 16» в особі голови правління Джанової Т.О. (Кредитор), з однієї сторони, та адвокатським бюро «Сергія Лисенка» в особі керуючого бюро - Лисенка Сергія Миколайовича (Новий кредитор), з іншої сторони, укладено договір про відступлення права вимоги №1, відповідно до п.1.1 якого за цим Договором Кредитор зобов'язується відступити Новому кредитору, а Новий кредитор прийняти право вимоги, що належить Кредитору, і стати кредитором за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.04.2024 №367/9043/21 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Наш комфорт 16» поштових витрат в сумі 26 грн. Згідно із п.1.2 Договору, в силу цього Договору до Нового кредитора переходять права вимоги Кредитора до боржника ОСОБА_3 у зобов'язаннях, що виникли з рішення суду від 26.04.2024 №367/9043/21 в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав і ним передбачені. Пунктом 1.3 Договору передбачено, що право вимоги до боржника ОСОБА_3 за рішенням суду від 26.04.2024 №367/9043/21 переходить до Нового кредитора з моменту укладення цього Договору, в межах та обсягах, що ним передбачені, і не потребують укладення будь-яких інших документів.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Є.Б. від 31.01.2025 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні НОМЕР_1, яке здійснюється на підставі виконавчого листа №367/9043/21, виданого 06.01.2025 Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Наш комфорт 16» судового збору в сумі 454 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн., витрат за проведення експертизи в сумі 5000 грн., поштових витрат в сумі 26 грн. Стягувачем у даному виконавчому провадженні зазначено ОСББ «Наш комфорт 16».
Аналіз практики рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з цього питання дає можливість прийти до висновку, що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, чи щодо особи або дій заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 від 06 лютого 2025 року, суддя дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заяву представника позивача - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича про відвід судді ОСОБА_3 передано на розгляд іншому судді Ірпінського міського суду Київської області, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України. Ухвала обґрунтована тим, що АБ «Сергія Лисенка» не є стороною у справі №367/11609/24, в якій представник Лисенко С.М. та інший представник цього бюро Нерода А.І. лише представляють інтереси особи, яка є позивачем у цій справі - ОСОБА_1 . Обставини, на які вказує представник позивача адвокат Лисенко С.М., не відносяться до обставин, які дають підстави для висновку про відсутність неупередженості судді при розгляді цивільної справи №367/11609/24, та не відносяться до тих обставин, з якими законодавець пов'язує відвід судді. Посилаючись на те, що судом не встановлено існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості судді ОСОБА_3, остання визнала заяву про відвід судді необґрунтованою.
Представник позивача Лисенко С.М. у заяві про відвід посилається на ухвалу судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 від 30.10.2024 у справі №367/3580/24, якою задоволено заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 та передано цивільну справу для повторного авторозподілу. Однак, вказана ухвала постановлена у іншій справі, а тому суд позбавлений можливості надати їй будь-яку оцінку.
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Ні позивач у цій справі ОСОБА_1., ні відповідач ОСОБА_2 , не є сторонами Договору про відступлення права вимоги №1 від 07.11.2024, при цьому, Адвокатське бюро «Сергія Лисенка» не є учасником справи у справі №367/11609/24. Представником позивача - адвокатом Лисенком С.М. не надано доказів будь-якого приватного інтересу чи іншої особистої зацікавленості судді ОСОБА_3, що може вплинути на її об'єктивність та неупередженість у справі №367/11609/24, де спір має бути вирішений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Посилання представника Лисенка С.М. щодо наявності заборгованості судді зі сплати внесків та платежів ОСББ, а також наявність судових рішень, в яких позивачем є ОСББ «Наш комфорт 16», представником якого виступає Лисенко С.М. , а відповідачем є ОСОБА_3 , самі по собі не свідчать про наявність неприязних стосунків чи істотного конфлікту між суддею ОСОБА_3 та представником Лисенком С.М. , які могли б вплинути на об'єктивність чи неупередженість судді у даній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм оцінки безсторонності суду, відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді ОСОБА_3, оскільки не встановлено обставин, які унеможливлювали б ухвалення нею об'єктивного рішення в даній справі, тому заява про відвід не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39-40, 260, 261 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Сергія Миколайовича про відвід судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3, поданої у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кравчук