Справа № 361/6951/24
Провадження № 2/355/207/25
04 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
секретаря судового засідання Верби Ю,О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
18 липня 2024 року позивач Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості .
В обґрунтування позову зазначили, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 08.05.2019р. та приєдналась до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 35 000, 00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту, відповідач отримав, згідно Довідки про видані картки (додається до позовної заяви), кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 02/23, тип Універсальна.
Відповідач після отримання картки, за умовами укладеного з Банком договору, здійснив дії щодо проведення й активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5, a також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому с належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, Банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором, які є належними доказами заборгованості відповідача.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Отже, відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилась з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки:
1. кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії 10/27, тип Універсальна;
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних.
У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення, огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 08.05.2019 р., в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 18.06.2021p. відповідачем підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої погоджені суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". При цьому, на момент підписання зазначеної вище заяви заборгованість відповідача становила 5 258,09 грн., що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.
Тобто, відповідач була належним чином повідомлена про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 18.06.2021 р. (відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42.0%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 7 542,02 грн.
Також у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. розмір 0%, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у розрахунку заборгованості).
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач, отримуючи кредитні картки, фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платіжами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
Таким чином, у порушення п. 1.4 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 23.06.2024 року має заборгованість 38 361,21 грн., яка складається з наступного:
- 30 819, 19 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-7 542,02 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПриватБанк».
Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом не встановлена їх обов'язковість для спірних правовідносин. Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про судовий збір" та ч. 4 ст. 177 ЦПК України, становить сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не вчиняються дії, спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за договором, з метою захисту права й охоронюваних законом інтересів Банку, Банк звернувся до суду з даною позовною заявою, яку просить задовільнити у повному обсязі.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 08.11.2024 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день і час розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, про причину неявки суд не інформувала, відзив на позовну заяву не подавала, тому суд визнає причину неявки відповідача неповажною і вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.263 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню, а саме - Цивільний кодекс України, Закон України «Про захист прав споживачів», та постанова №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд приходить до наступного.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS- pecypс.
Ч. 2. см. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акценту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.
Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди э? Відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування Відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді, вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції????????
Отже, підписавши заяву між сторонами у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка, банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1054 ЦК України банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин по кредитних договорах застосовуються положення ст.ст.1046-1053 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник вчасно не повернув суму боргу, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір % не встановлений договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонам.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовим ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду .
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Розрахунок та нарахування процентів за користування кредитом у формі дозволеного овердрафту здійснюються Банком у порядку, визначеному п. 7.2. Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п.п.2.1.1.12.7.2. Договору, в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування, та викладені на банківському сайті www.privatbank.uа з розрахунку 365/360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.п. 2.1.1.12.6.1 Договору, клієнт сплачує Банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Платежі згідно з ч. 2. ст. 625 Цивільного Кодексу України - проценти від суми простроченої заборгованості Позичальника (Клієнта) у розмірі процентів за користування несанкціонованим кредитом, який зазначено у Тарифному плані.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 2.1.1.2.1. Договору, Договір діє на протязі 5 років з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 08.05.2019р. та приєдналась до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 35 000, 00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку (додана до позову). Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту, відповідач отримав, згідно Довідки про видані картки (додається до позовної заяви), кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 02/23, тип Універсальна.
Відповідач після отримання картки, за умовами укладеного з Банком договору, здійснив дії щодо проведення й активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5, a також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому с належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, Банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором, які є належними доказами заборгованості відповідача.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Отже, відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилась з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки:
1. кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії 10/27, тип Універсальна;
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8% річних.
У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення, огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві впровадженні нормами закону "Про споживче кредитування" паспорту споживчого кредиту клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 08.05.2019 р., в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 18.06.2021p. відповідачем підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (копія додається до позовної заяви), на підставі якої погоджені суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". При цьому, на момент підписання зазначеної вище заяви заборгованість відповідача становила 5 258,09 грн., що вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості.
Тобто, відповідач була належним чином повідомлена про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 18.06.2021 р. (відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42.0%. При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 7 542,02 грн.
Також у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. розмір 0%, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у розрахунку заборгованості).
Таким чином, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач, отримуючи кредитні картки, фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платіжами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
Таким чином, у порушення п. 1.4 Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання клієнта вважаються простроченими.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 23.06.2024 року має заборгованість 38 361,21 грн., яка складається з наступного:
- 30 819, 19 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
-7 542,02 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Перевіривши надані позивачем розрахунки та взявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені кредитним договором терміни.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 422,20 грн., оскільки заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк « Приватбанк» (яке зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО № 305299, рахунок № НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 08.05.2019р. у розмірі 38 361( тридцять вісім тисяч триста шістдесят одна) гривня 21 коп., яка складається з наступного:
-30 819 ( тридцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять ) гривень 19 коп.
- заборгованість за тілом кредиту;
-7 542 ( сім тисяч п'ятсот сорок дві ) гривні 21 коп. - заборгованість
за простроченими відсотками.
- 00.00 грн.- заборгованість за комісією;
- 00.00 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк « Приватбанк» (яке зареєстроване за адресою: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО № 305299, рахунок № НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева