провадження № 2/294/1056/25
справа № 294/136/25
11 лютого 2025 року
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі судді Білери І.В., за участі:
секретаря Івашкевич В.П.,
позивача органу опіки та піклування Скоржепи М.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чуднові цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
28.01.2025 позивач - орган опіки та піклування Вільшанської сільської ради Житомирського району звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідача - ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування вимог посилається на те, що 13.01.2025 до Вільшанської сільської ради звернулась неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про надання їй висновку про доцільність позбавлення її батька , ОСОБА_2 батьківських прав відносно неї. Також, зазначила, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати, ОСОБА_3 , і з того часу вона фактично проживає з бабусею ОСОБА_4 , оскільки батько ОСОБА_2 не виховує та не утримує дочку.
Ухвалою суду від 03.02.2025 у справі відкрито провадження за загальними правилами позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Представник позивача - начальник служби у справах дітей Вільшанської сільської ради Житомирського району Скоржепа М.О. у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
У підготовче судове засідання відповідач не з'явився, однак 03.02.2025 надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав .
Крім того, 05.02.2025 на адресу суду надійшла нотаріально завірена заява ОСОБА_2 (зареєстровано в реєстрі №683 від 05.02.2025 та засвідчена приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу) про те, що він з особистих міркувань та за власним бажанням відмовляється від дочки ОСОБА_1 , не заперечує проти позбавлення його батьківських прав та розгляду справи за його відсутності.
Суд розцінює подану відповідачем нотаріально посвідчену заяву як визнання позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, заслухавши пояснення позивача, оцінивши докази, надані на підтвердження вимог позовної заяви, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану Чуднвського районного управління юстиції, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянка України ОСОБА_2 - відповідач у справі, та громадянка України ОСОБА_3 (а.с. 7);
Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15.02.2016 виконавчим комітетом Карповецької сільської ради Чуднівського району Житомирської області, ОСОБА_3 , мати неповнолітньої, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 38 років (а.с. 15).
Рішенням виконавчого комітету Вільшанської сільської ради від 24.01.2025 №12 вирішено вважати за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, про що було затверджено відповідний висновок (а.с. 17).
Відповідно до висновку від 24.01.2025, долученого до матеріалів справи, Орган опіки та піклування Вільшанської сільської ради Житомирської області вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідач проживає окремо від дочки за адресою: АДРЕСА_1 , схильний до вживання алкогольних напоїв, веде аморальний спосіб життя, не займається належним вихованням та доглядом своєї дитини (а.с. 25-26)
Відповідно до довідки КЗ «Карповецький ліцей» Вільшанської сільської ради № 3 від 13.01.2025, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 11 класі КЗ «Карповецький ліцей». Батько проживає окремо, у вихованні та утриманні дочки участі не приймав з раннього дитинства, батьківські збори не відвідував, з класним керівником та вчителями не спілкувався, шкільним життя та успіхами дитини не цікавився (а.с. 18).
Довідкою-характеристикою №20 від 13.01.2025, виданою Карповецьким старостинським округом Вільшанської сільської ради Житомирського району, підтверджується, що батько ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, схильний до вживання алкогольних напоїв, веде аморальний спосіб життя, не займається належним вихованням та доглядом своєї дитини.
Відповідно до довідок №19 та №21 від 13.01.2025, виданих Карповецьким старостинським округом Вільшанської сільської ради Житомирського району, неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2018 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 з братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5., та бабою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4
Актом обстеження умов проживання неповнолітньої ОСОБА_1 від 14.01.2025 встановлено, що вихованням та утриманням дитини займається бабуся ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, та брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Умови проживання задовільні. Батько участі в утриманні та вихованні дитини не бере.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні письмові докази, заслухавши позивача, суд приходить до висновку, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, зокрема з раннього дитинства без поважних причин не цікавиться розвитком, навчанням та побутовим життям дитини, залишивши її без уваги та турботи. При цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно неповнолітньої ОСОБА_1 є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов'язками.
Між батьком та дитиною відсутнє спілкування та довірливі відносини, проживають вони окремо, що свідчить про байдуже ставлення відповідача до дитини.
Зазначені фактори в сукупності суд розцінює як ухилення від виховання дітей, а тому доходить висновку, що вимоги позивача повністю знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і з урахуванням якнайкращих інтересів дитини є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає за необхідне зазначити, що жодних доказів, які могли б підтвердити належне виконання відповідачем батьківських обов'язків суду не було надано.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що положення ч. 1 ст. 169 СК України надають можливість матері, батькові, які позбавлені батьківських прав, поновити свої батьківські права шляхом звернення до суду із відповідним позовом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
Так, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь установи або особи, на утриманні якої перебуватиме дитина, аліменти на її утримання у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на користь установи або особи, на утриманні якої перебуватиме дитина, аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частина усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із дати звернення у суд із даним позовом до досягнення дитини повноліття.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
На підставі вищевикладеного стягнення аліментів слід проводити з дня подачі позову до суду, тобто з 28.01.2025.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного вище та керуючись нормами Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 164, 166, 180, 182, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов органу опіки та піклування Вільшанської сільської ради Житомирського району Житомирської області в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області, 24.04.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області, 24.04.2004, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.01.2025 і до досягнення дитиною повноліття. Аліменти стягувати на користь осіб чи установ, куди буде влаштована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.02.2025
Суддя І. В. БІЛЕРА