Справа № 288/1328/24
Провадження № 2/288/33/25
11 лютого 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,
ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, в якому з уточненням позовних вимоги /а.с. 84-85/ вказує, що 15 жовтня 2023 року відповідач здійснив на неї наїзд, внаслідок чого позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою головного мозку, забою голови та пошкодження крижово-клубових зчленувань.
Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року відповідача визнано винним у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок отриманих в результаті ДТП тілесних ушкоджень, позивачу довелось тривалий час лікуватися, з 15 жовтня 2023 року по 24 жовтня 2023 року вона проходила стаціонарне лікування, а з 26 жовтня 2023 року по 08 грудня 2023 року перебувала на амбулаторному лікуванні. Проте, після закінчення лікування, позивач все одно почувала себе хворобливою, відчувала дискомфорт та біль у голові, хребті, змушена була проходити медичні обстеження, отримувати консультації, продовжувала лікуватися та приймати ліки.
Позивач зазначає, що діями відповідача їй було заподіяно моральної шкоди, яка виразилась у переживаннях та стражданнях внаслідок отриманих у результаті ДТП тілесних ушкоджень. При цьому відповідач відмовився у добровільному порядку відшкодувати заподіяну шкоду, в той час як його дії призвели до порушення звичного життєвого укладу позивача, так як вона змушена була тривалий час лікуватися, зазнавати біль і страждання викликані неможливістю нормально харчуватися, спати та відпочивати, а також витрачати свої кошти та час на захист своїх прав у судовому порядку. Також, позивача турбують щоденні думки і спогади про наслідки психотравмуючої події, страх можливості їх повторення, негативні переживання та спогади, потреба уникати аналогічних обставин, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні, їй важко виконувати повсякденні обов'язки, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення та приниженні її гідності. Завдану їй моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 400000,00 гривень, вказана сума обумовлена глибиною її душевних страждань, внаслідок чого вона змушена прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування завданої, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди в розмірі 40000,00 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував щодо їх задоволення, також надав відзив на позовну заяву. /а.с. 126-127/
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно постанови Попільнянського районного суду Житомирської області від 27 листопада 2023 року в справі № 288/3192/23, 15 жовтня 2023 року о 19.30 годині ОСОБА_2 на 1 км а/д Ставище-Попільня-Ружин, керуючи транспортним засобом ЗАЗ Sens д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобіль та пішохід отримали пошкодження. Визнано ОСОБА_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок. /а.с. 5-6/
Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в стаціонарі з 15 жовтня 2023 року по 24 жовтня 2023 року з діагнозом: ЗЧМТ струс головного мозку; забій голови; пошкодження крижово-клубових зчленувань. Травму отримала під час ДТП від 15 жовтня 2023 року близько 19.00 години, свідомість не втрачала, доставлена швидкою медичною допомогою. /а.с.7/
Відповідно до роздруківок електронних листів непрацездатності, виданих комунальним некомерційним підприємством «Попільнянська лікарня» Попільнянської селищної ради, ОСОБА_3 з 26 жовтня 2023 року по 08 грудня 2023 року перебувала на лікарняному. /а.с.8-11/
23 листопада 2023 року медично діагностичним центром «Експерт», за результатами проведеної ОСОБА_3 магнітно-резонансної томографії головного мозку зроблено висновок: МР-ознаки ураження моста, лівої ніжки мозку ліворуч з незначною компресією І шлуночка, susp астроцитома, гіперпластична полісинусопатія. /а.с.12/
Згідно консультаційного висновку спеціаліста комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради від 29 листопада 2023 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз: стан після краніо-церебральної травми; струсу головного мозку (15 жовтня 2023 року) із резидуальним церебрастенічним синдромом. МР-ознаки ураження головного мозку ліворуч. /а.с.13/
15 грудня 2023 року медично діагностичним центром «Експерт», за результатами проведеної ОСОБА_3 магнітно-резонансної томографії головного мозку зроблено висновок: МР-ознаки гіповаскулярної (аваскулярної ?) ділянки зміненого сигналу на рівні нижнього горбка середнього мозку ліворуч нез'ясованого генезу. Враховуючи анамнез, не можна виключити посттравматичний гліоз. /а.с.14/
Згідно консультаційного висновку спеціаліста комунального некомерційного підприємства «Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського» Житомирської обласної ради від 15 грудня 2023 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз: стан після краніо-церебральної травми; струсу головного мозку (15 жовтня 2023 року) із резидуальним церебрастенічним синдромом. Криптогенне аваскулярне ураження середнього мозку ліворуч, можливо післятравматичного генезу. /а.с.15/
Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 01 травня 2024 року, ОСОБА_3 перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом П/остеохондроз в стадії загострення, правобічний ішіас. /а.с.17/
Також судом оглянута копія карти стаціонарного хворого № 3317 ОСОБА_3 , з якої вбачається, що госпіталізація ОСОБА_3 відбулась 15 жовтня 2023 року о 20.30 годині, основний діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій голови. Також пошкодження крижово - клубових зчленувань І ст. /а.с. 55-64/
Відповідно до Акту судово-медичного дослідження медичних документів № 148 від 08 листопада 2023 року, виданого Державною спеціалізованою установою «Житомирське обласне бюро судово- медичної експертизи», згідно даних документів у ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Пошкодження крижово-здухвинного зчленування» виявлений на підставі суб'єктивних скарг хворого, непідтверджений достовірною неврологічною симптоматикою, об'єктивними медичними даними, а тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається. /а.с. 72/
Згідно платіжних інструкцій в національній валюті від 26 лютого 2024 року № 000817 та від 29 квітня 2024 року № 001335, виданих ПрАТ «СК «Провідна», платник: ПрАТ «СК «Провідна», отримувач: ОСОБА_3 , призначення платежу: опл. страх. відш. зг. Дог. № 212482266, зг. Акт № 2300393657, сума 6131,70 гривень та 9253,90 гривень, відповідно. /а.с. 74, 75, 101, 102/
З наданої позивачем копії амбулаторної картки вбачається, що ОСОБА_3 зверталась 03.11.2023 року, 07.11.2024 року, 17.11.2023 року, 04.03.2024 року, 13.03.2024 року до лікарів за медичною допомогою. /а.с. 86-90/
Також, згідно висновків ТОВ «Лікувально-діагностичного центру «Пан-Лікар» від 02.11.2023 року, ОСОБА_3 проходила медичне обстеження в даному медичному закладі. /а.с. 91-93/
Як вбачається з повідомлення ПАТ «Страхова Компанія «Провідна» № 10-11/961 від 04 липня 2024 року, 10.02.2024 року ОСОБА_3 надала до ПрАТ «СК «Провідна» заяву про страховий випадок за полісом 212482266 про ДТП, що сталась 15.10.2023 року за участю транспортного засобу ЗАЗ НОМЕР_1 , 26.02.2024 року ПрАТ «СК «Провідна» виплатила на реквізити ОСОБА_3 6131,70 гривень, з яких 5839,71 гривень - це затрати на лікування згідно наданих медичних документів та чеків, 291,99 гривень - це моральна шкода у розмірі 5% від страхової виплати. 29.04.2024 року ПрАТ «СК «Провідна» виплатила на реквізити ОСОБА_3 9253,90 гривень, з яких 8813,24 гривень - це не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності, 440,66 гривень - це моральна шкода у розмірі 5% від страхової виплати. Таким чином, розмір збитків склав - 6131,70 гривень та 9253,90 гривень. /а.с. 128/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути відшкодування завдане їй, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме: моральної шкоди так, як відповідач відмовився сплатити її у добровільному порядку, в той час як його дії призвели до душевних страждань, внаслідок чого вона змушена прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.
Частиною шостою статті 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вина відповідача ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді за наявності доданої до матеріалів справи постанови суду та те, що порушення відповідачем правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками доказуванню не підлягає.
За приписами частини першої, другої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини першої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
За нормами пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
З огляду на презумпцію вини особи, яка завдала шкоду, відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Відповідно до статті 1187 ЦК України, умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.
Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, виключається внаслідок непереборної сили та умислу потерпілого.
Відповідачем під час розгляду справи не надано суду підтверджень того, що шкода, завдана здоров'ю позивача, джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем ЗАЗ Sens д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням, відбулась внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілої.
Тому доводи відповідача щодо спростувань обставин, за яких виникла ДТП та зменшують ступінь його вини, не заслуговують на увагу.
В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова № 4) визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
За встановлених обставин, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
Позивач при зверненні до суду оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 40000,00 гривень, обумовлюючи це переживаннями та стражданнями внаслідок отриманих у результаті ДТП тілесних ушкоджень, що призвело до порушення її звичного життєвого укладу, оскільки вона змушена була тривалий час лікуватися, зазнавати біль і страждання викликані неможливістю нормально харчуватися, спати та відпочивати, а також витрачати свої кошти та час на захист своїх прав у судовому порядку. Зазначає, що вказана сума обумовлена глибиною її душевних страждань, внаслідок чого вона змушена прикладати додаткових зусиль для організації та налагодження звичайного режиму життя.
Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 Постанови № 4 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань, які зазнав позивач внаслідок неправомірних дій відповідача, тривалість цих негативних наслідків, вимушеність змін у життєвих стосунках позивача та необхідність докладати додаткових зусиль для можливості відновлення порушеного права.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд враховує, що в результаті дій відповідача, позивачу була завдана шкода здоров'ю, вона відчула фізичний біль, знаходилась на лікуванні в медичному закладі, завдані травми потягли за собою відновлення як фізичного так морального стану позивача, був порушений її звичний спосіб життя, тому суд вважає встановленим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди їй завдана моральна шкода.
Однак, суд не бере до уваги твердження позивача, що завдані травми потягли за собою певні наслідки, які слугують перешкодою для подальшого звичного її життєвого укладу, оскільки вказане не підтверджене належними допустими та достатніми доказами.
Доказів, того, що стан здоров'я позивача значно погіршився від отриманих травм, продовжує існувати після проходження лікування та має місце і на момент розгляду справи у суді, позивачем також не надано.
Суд також ураховує, що ступінь тяжкості отриманих позивачем травм не встановлено, що у свою чергу виключило підстави для кваліфікації дій відповідача за ознаками кримінального правопорушення.
Крім того, як вбачається з Акту судово-медичного дослідження медичних документів № 148 від 08 листопада 2023 року, виданого Державною спеціалізованою установою «Житомирське обласне бюро судово- медичної експертизи», згідно даних документів у ОСОБА_3 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Діагноз «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Пошкодження крижово-здухвинного зчленування» виявлений на підставі суб'єктивних скарг хворого, непідтверджений достовірною неврологічною симптоматикою, об'єктивними медичними даними, а тому при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймається. /а.с. 72/
Вирішуючи питання про наявність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, в даному випадку судом враховується заподіяння позивачеві шкоди внаслідок чого відбулись тривалі вимушені зміни в її житті, невжиття відповідачем будь-яких заходів для відшкодування шкоди та необхідність позивачем докладання значних зусиль для відновлення свого порушеного права.
Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги характер та тривалість моральних страждань, суд уважає за необхідне зменшити суму моральної шкоди до 15000,00 грн, оскільки вважає її такою що компенсує моральні переживання позивача.
Із врахуванням вимог виваженості, розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість зменшення моральної шкоди та визначає відшкодування моральної шкоди в сумі 15000,00 гривень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За наведених обставин суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем підлягають до часткового задоволення, а саме підлягає стягненню на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 гривень.
Під час розгляду справи, відповідач не навів суду обставин, які б спростовували інші доводи позивача, викладені ним в позовній заяві.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 гривень /а.с. 20/, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»; статтями 15, 16, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23,48, 76, 81, 82, 89, 128, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) відшкодування завданої, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, моральної шкоди в розмірі 15000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник