10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 204/2070/22
провадження № 51-7646 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2024 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2024 року вирок суду першої інстанції змінено в частині кваліфікації дій ОСОБА_5 та призначення покарання. Перекваліфіковано його дії з ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці. У решті вирок залишено без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 , у якій він не погоджувався з вказаними судовими рішеннями, просив їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Разом з тим, ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
від 17 жовтня 2024 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 427 КПК України та надано строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Зокрема, у судовому рішенні йшлося про те, що скарга викладена без дотримання
п. 4 ч. 2 цієї статті, оскільки захисник ОСОБА_4 посилався на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, як на підстави, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України для скасування оскаржених судових рішень, однак доводів на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень статей 412, 413 КПК України не наводив.
Натомість скаржник надавав власну оцінку доказам, заперечував правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилався на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також скаржник вказував на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, проте не зазначав, які саме доводи апеляційної скарги засудженого суд апеляційної інстанції не перевірив та на які з них не надав відповіді у цьому судовому рішенні.
Крім того, до касаційної скарги на виконання вимог ч. 5 ст. 427 КПК України не було додано копій оскаржених вироку і ухвали.
Вказані обставини у своїй сукупності перешкодили суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, повідомлялась про те, що у разі невиконання вимог суду, скаргу їй буде повернуто.
Мотиви Суду
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Як убачається із матеріалів провадження за касаційною скаргою, копію ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 жовтня 2024 року захисник ОСОБА_4 отримав 23 грудня 2024 року, що ним було особисто підтверджено.
Проте захисником не усунуто недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху,
в установлений строк. Нової касаційної скарги від нього на адресу Верховного Суду
не надходило.
Зважаючи на наведене, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику.
Положеннями ч. 4 ст. 429 КПК України визначено, що повернення касаційної скарги
не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на касаційне оскарження.
З цих підстав Суд постановив:
Повернути захиснику ОСОБА_4 його касаційну скаргу на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2024 року щодо ОСОБА_5 з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3