10 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 453/974/22
провадження № 61-653ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника Львівської міської ради - Кулика Андрія Ярославовича, на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року в справі за позовом заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Львівської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Дитячий позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Ватра», Фонд державного майна України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації, про витребування майна,
У лютому 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Львівської міської ради - Кулика А. Я., на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки направлена до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 31 січня 2025 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявник вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваного судового рішення отримано 27 грудня 2024 року о 20:44 год, що підтверджується доказами про доставку до електронного суду.
Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи вказаного клопотання, обставини якого не підтверджено належними доказами, з огляду на таке.
Останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року, повний текст якої складено 17 грудня 2024 року, отриманої заявником 27 грудня 2024 року, є 27 січня 2025 року, проте касаційна скарга направлена до Верховного Суду 31 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду.
Заявник в касаційній скарзі не наводить жодних міркувань та доводів, підтверджених доказами щодо пропущеного ним строку після закінчення тридцятиденного строку з моменту отримання Львівською міською радою постанови апеляційного суду 27 січня 2025 року, тобто з 27 січня 2025 року до 31 січня 2025 року (дата відправлення касаційної скарги засобами поштового зв'язку).
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявнику потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Касаційна скарга містить докази про сплату заявником 29 січня 2025 року судового збору у розмірі 33 560,00 грн.
Обґрунтовуючи розмір сплаченого судового збору, заявник вказує, що вартість спірного майна становить 1 118 668,92 грн. На підтвердження вказаного заявником додано довідки про оціночну вартість об'єктів нерухомості станом на січень 2025 року.
Верховний Суд не приймає до уваги вказані документи, які не відповідають ціні позову на час його подання до суду.
Так, Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, сплатив судовий збір в розмірі 189 913,28 грн з розрахунку вартості спірного майна 3 172 799,60 грн та 3 157 642,91 грн на підставі довідок про оціночну вартість об'єктів нерухомості станом на серпень 2022 року, тобто на час подання позову до суду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті в розмірі 189 913,28 грн ((3 172 799,60 + 3 157642,91) х 1,5 % х 200%).
З огляду на те, що заявником сплачено судовий збір у розмірі 33 560,07 грн йому необхідно доплатити - 156 353,21 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Визнати наведені представником Львівської міської ради - Куликом Андрієм Ярославовичем підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року неповажними.
Касаційну скаргу представника Львівської міської ради - Кулика Андрія Ярославовича, на постанову Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 05 березня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара