05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 450/2938/23
провадження № 61-5568св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про розірвання договору оренди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2023 року у складі судді Мусієвського В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати укладений 23 лютого 2007 року між ним і Зимноводівською сільською радою Львівського району Львівської області (далі - Зимноводівська сільська рада) договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Пустомитівському районному відділі Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 лютого 2007 року за № 04:07:458:00124.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 23 лютого 2007 року між ним s Зимноводівською сільською радою був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого він прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва житлового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 2 договору оренди, з урахуванням змін, внесених угодою, укладеною 10 вересня 2019 року, в оренду передається земельна ділянка комунальної власності територіальної громади, площею 05698 га, кадастровий номер 4623681600:01:010:0325, та площею 2,0543 га, кадастровий номер 4623681600:01:011:0606.
Позивач зазначав, що зобов'язання, які виникли у нього на підставі договору оренди земельної ділянки, він виконував добросовісно, сплачував орендну плату та використовував земельну ділянку за цільовим призначенням.
Будівництво на орендованій земельній ділянці є завершеним, об'єкт будівництва зданий в експлуатацію, збудований на земельній ділянці будинок переданий на баланс, а право власності на новозбудований об'єкт перейшло до власників квартир та інших приміщень в будинку, у зв'язку з чим він фактично припинив користуватися орендованою земельною ділянкою, однак відповідач залишив без задоволення його неодноразові звернення з проханням розірвати укладений між ними договір оренди земельної ділянки, чим порушив його права. Вважає, що факт припинення користування орендованою земельною ділянкою підтверджують інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які засвідчують реєстрацію права власності на новозбудовані об'єкти нерухомості на території орендованої земельної ділянки, та акт приймання-передачі житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) від 17 лютого 2022 року.
Після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення договору оренди землі. Крім того, підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
У зв'язку з цим позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Пустомитівський районний суд Львівської області рішенням від 29 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є недоведеними, оскільки позивач надав докази про передання ним на утримання ОСББ лише одного багатоквартирного житлового будинку. Доказів передання всіх багатоквартирних житлових будинків на баланс інших створених мешканцями ОСББ не надав, а тому суд дійшов висновку, що немає правових підстави для розірвання договору оренди землі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишив без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2023 рокузалишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У квітні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судового рішення вказував те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 19 Закону України «Про оренду землі»; є необхідність у відступленні від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду від 27 березня 2019 року у справі № 925/315/18, застосованого судами попередніх інстанцій під час ухвалення рішення у справі.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що закон не передбачає обов'язковою умовою для припинення дії договору оренди передання новозбудованого об'єкта нерухомості у власність чи на баланс інших осіб. Очевидним є той факт, що замовник будівництва з моменту прийняття будинку в експлуатацію та відчуження в об'єкті хоча б декількох квартир і нежитлових приміщень більше не може вільно володіти та користуватися земельною ділянкою відповідно до договору. Будівництво на орендованій згідно з договором земельній ділянці є завершеним, об'єкт будівництва прийнятий до експлуатації.
Таким чином, позивач втратив можливість користуватись земельною ділянкою у зв'язку із введенням в експлуатацію багатоквартирного будинку, приміщення якого придбали співвласники такого будинку й утворили ОСББ та користуються земельною ділянкою, а тому, крім виникнення права на розірвання договору оренди землі, повинен звільнятися від плати за час, протягом його він не міг користуватись земельною ділянкою, і, відповідно, мала б припинитись і дія договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08 жовтня 2024 року суддею-доповідачем визначено Зайцева А. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Як відомо з матеріалів справи, упункті 9 договору оренди земельної ділянки визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 22 159,26 грн в рік, (без ПДВ) протягом двох років з дня складання договору-оренди земельної ділянки, що становить відповідно 5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, та 35 454,82 грн в рік, (без ПДВ) протягом решти терміну оренди, що становить відповідно 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Розмір орендної плати за три роки становитиме 106 364,46 грн (без ПДВ), (35 454,82 х 3).
Отже, ціна позову у цій справі з урахуванням пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Таких випадків суд касаційної інстанції не встановив.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) рішення від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomezdela Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) рішення від 19 грудня 1997 року), згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.
Таким чином, оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, ціна позову в якій не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України статтями 19, 260, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області про розірвання договору оренди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко В. М. Коротун
М. Ю. Тітов