Справа № 127/2-911/2011
Провадження № 6/127/617/24
Іменем України
05 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Боярова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Івачковський Вячеслав Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-911/2011 за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заявник ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-911/2011.
Заява мотивована тим, що 20.04.2011 року Ленінським районним судом м.Вінниці винесено рішення за вищевказаним позовом. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» борг за кредитним договором №014/035-43/60180 від 14.04.2008 року в сумі 479 078,07 грн. 120 грн. ІТ3 та 1700,00 грн. судового збору. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/035-43/60180 від 14.04.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль», а саме: квартиру АДРЕСА_1 , частини якої належить ОСОБА_5 , а частини якої належить ОСОБА_2 , що складається з коридорів 80-1, 80-7, житлових кімнат 80-2,80-3, 80-4, житловою площею 38,5 кв.м., кухні 80-5, санвузла НОМЕР_1 , кладової 80-8, частин підвалу під сарай площею 5,8 кв.м. Загальна площа квартири №80 - 65,3 кв.м. Рішення суду наразі не виконано. Разом з тим, 27.04.2023 року між АТ « Райффайзен Банк»» та АТ «Оксі Банк» було укладено Договір відступлення права вимоги, згідно з умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові право грошової вимоги, що належить первісному кредитору за кредитним договором №014/035-43/60180 від 14.04.2008 року позичальником за якими є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . 27.04.2023 року між АТ « Райффайзен Банк»» та АТ «Оксі Банк» було укладено Договір відступдення прав за договором іпотеки, згідно з умовами якого новий іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за наступними договорами іпотеки: Договір іпотеки без номера від 31.07.2007 року до кредитного договору №014/035-43/50272 від 31.07.2007 року та Договір іпотеки без номеру від 31.07.2007 року до кредитного договору №014/035-43/60180 від 14.04.2008 року. У подальшому, 27.04.2023 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «АЙКВІТАС» було укладено Договір відступлення прав за договорами іпотеки, згідно з умов яких іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за наступними договорами іпотеки: Договір іпотеки без номера від 31.07.2007 року до кредитного договору №014/035-43/50272 від 31.07.2007 року, Договір іпотеки без номера від 31.07.2007 року до кредитного договору №014/035-43/60180 від 14.04.2008 року.
03.05.2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «АЙКВІТАС» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 було укладено Договір відступдення права вимоги за кредитним договором, згідно з умовами якого первісний кредитор передає новому кредиторові право грошової вимоги, що належить первісному кредитору за кредитним договором №014/035-43/60180 від 14.04.2008 року позивальником за якими є ОСОБА_2
03.05.2023 року між ТОВ «Фінансова Компанія «АЙКВІТАС» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 було укладено Договір відступлення прав за договорами іпотеки, згідно з умовами яких іпотекодержатель передає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за наступними договорами іпотеки: Договір іпотеки без номера від 31 липня 2007 р. до кредитного договору №014/035. 43/50272 від 31 липня 2007 року що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого с первісний кредитор), як іпотекодержателем та ОСОБА_6 , яка є майновим поручителем, ОСОБА_7 , як іпотекодавцями, та посвідчений 31 липня 2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. за реєстровим номером 4378; Договір іпотеки без номера від 31 липня 2007 р. до кредитного договору №014/035-43/60180 від 14 квітня 2008 року що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є первісний кредитор), як іпотекодержателем та ОСОБА_6 , яка є майновим поручителем, ОСОБА_7 , як іпотекодавцями, та посвідчений 14 квітня 2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. 3а реєстровим номером 2310. За договором про відступлення права вимоги заявник, новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання всіх зобов?язань. До нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов?язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент перехову цих прав. Згідно п.1 Договору Банк (первісний кредитор) передав, а новий кредитор, прийняв право вимоги, що належало попереднім стягувачам. Заявник сплатив первісному кредитору ціну права вимоги, став кредитором за якими є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилися, однак, ОСОБА_4 у поданій до суду заяві просив суд про розгляд заяви за відсутності заявника та представника заявника та вимоги, викладені у заяві підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Інші учасники судового розгляду до судового засідання не з'явились із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, однак їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Від ОСОБА_2 на адресу суду від 24.01.2025 року надійшла заява про зупинення розгляду заяви до розгляду справи №127/1283/25 про визнання недійсним нотаріального запису приватного нотаріуса.
Ухвалою суду від 05.02.2025 року відмовлено у задоволенні заяви
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина першастатті 510 ЦК України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
З наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із висновками Верхового Суду, викладеними у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року (справа № 640/14873/19) за загальним правилом відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа; майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов'язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб'єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.
Вказаний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) та від 10 листопада 2020 рокуу справі № 638/22396/14-ц (провадження № 14-16цс20).
У той же час процедура припинення банку як юридичної особи проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI, і ця процедура здійснюється з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Наслідками початку процедури ліквідації банку, які передбачені статтею 46 спеціального Закону, є, зокрема, завершення банківської діяльності банку закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; настаннястроку виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо.
Національний банк України приймає рішення про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом п'яти днів з дня отримання такої пропозиції Фонду.
При проведенні процедури ліквідації банку Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює відчуження активів та/або зобов'язань банку.
Майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: на відкритих торгах (аукціоні); шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Для проведення відкритих торгів на підставі договору може залучатися організатор торгів - юридична особа, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги (стаття 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Пунктом 5.11 глави 5 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, яке є спеціальним нормативним актом, що визначає умови реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури (в редакції, яка діяла до 21 листопада 2016 року), було унормовано, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 листопада 2016 року № 2526 «Про внесення змін до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» у пункті 5.11 глави 5 розділу V цього Положення виключені слова «між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок)».
Отже, відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківсько їліцензії та перебував у процедурі ліквідації. Проте, заявником не було надано суду належних доказів щодо відкликання банківської ліцензії, застосованню процедури ліквідації банку та реалізація майна банку на відкритих торгах (аукціоні).
Таким чином, як вбачається з встановлених судами обставин, з укладенням договорів про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувачау виконавчих провадженнях з примусового виконання виконавчих листів по справі №2-911/2011.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 509, 510, 512, 514, 1054 ЦК України, ст.ст. 260, 442 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Івачковський Вячеслав Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №2-911/2011 за позовом ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: