Справа № 127/4367/25
Провадження № 1-кс/127/1956/25
Іменем України
07 лютого 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яланець, Бершадського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України -
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 07.02.2025 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні слідчого управління ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №42023022420000202 від 01.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 06.02.2025 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення та 07.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб
У ході досудового розслідування є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду: враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні: у органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на осіб, які будуть або вже допитані у якості свідків в цьому кримінальному проваджені, у тому числі на осіб, які брали участь у викритті його протиправної діяльності, а також на інших свідків, враховуючи той факт, що усі свідки на даний час в ході досудового розслідування не допитані в силу об'єктивних підстав, які можуть вказувати на вчинення злочину, а тому має можливість та може їх примушувати та вимагати від них дачу неправдивих показів, а також перешкоджати проведенню досудового розслідування.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема санкцією ч. 3 ст. 368 КК України передбачено конфіскацію майна, тому, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу відчужувати належне йому на праві власності майно, з метою уникнення конфіскації.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, слідчий, з погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 500000,00 грн.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на необгрунтованість повідомленої підозри.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №42023022420000202, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні слідчого управління ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №42023022420000202 від 01.12.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтею 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону військовий обов'язок включає серед іншого проходження військової служби.
Статтею 6 Закону передбачено, що одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Військовослужбовці, які проходять базову військову службу, звільняються зі служби, зокрема, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
У порушення зазначених вимог завідувач ендоскопічного кабінету - лікар-ендоскопіст клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_8 , лікар-ортопед-травматолог травматологічного відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_4 , які обіймали посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України є службовими особами та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Приблизно в середині жовтня 2023 року, у невстановлені, досудовим розслідуванням, точні дату та час, у ході розмови між раніше знайомими військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 командиром 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , останній висловив вимогу надати йому неправомірну вигоду у сумі від 500 до 1000 доларів США за допомогу у вирішенні питання щодо отримання висновку військово-лікарської комісії про визнання ОСОБА_10 обмежено придатним або непридатним до подальшого проходження служби в лавах Збройних Сил України без наявності на те законних підстав.
24.11.2023 старший лейтенант ОСОБА_10 , отримавши направлення з військової частини НОМЕР_1 , розпочав проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності згідно до Положення військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402.
Пізніше, 28.11.2023 приблизно о 10.00 год, у ході телефонної розмови ОСОБА_9 надав усну вказівку ОСОБА_10 про те, що йому необхідно прибути в кабінет №121, де його буде очікувати лікар.
Того ж дня, знайшовши зазначений кабінет, ОСОБА_10 на виконання усних вказівок ОСОБА_9 почав спілкування із завідуючим ендоскопічного кабінету гастроентерологічного відділення Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_8 , який в ході особистої розмови повідомив ОСОБА_10 про обізнаність у необхідності сприяння останньому у отриманні ним медичних документів, які б свідчили про визнання його непридатним до військової служби без наявних на те законних підстав та направив до конкретного лікаря, а саме - ОСОБА_4 .
Окрім цього, ОСОБА_8 також підтвердив, що за вказані дії ОСОБА_10 необхідно буде надати грошові кошти у сумі від 500 до 1000 доларів США, а також вказав про те, що йому потрібно буде заздалегідь (за пів години) повідомити про те, що ОСОБА_10 буде відвідувати лікаря травматолога.
01.12.2023 приблизно о 13.30 год. ОСОБА_10 перебував в кабінеті лікаря ортопед-травматолога відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_4 , який повідомив ОСОБА_10 про необхідність повторного проведення рентгенологічних досліджень.
01.12.2023 ОСОБА_10 усвідомлюючи кримінально-протиправні наміри ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів та повідомив про намір вчинення кримінального правопорушення зазначеними особами.
В подальшому, 06.12.2023 о 16.18 год. ОСОБА_10 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, прибув до раніше обумовленого місця поблизу будинку №45 по вулиці Київській у місті Вінниці, де зустрівся із ОСОБА_9 , який, використовуючи заходи конспірації, продемонстрував на власному мобільному телефоні у застосунку «калькулятор» дві суми у значенні «1500», що становило суму грошових коштів у розмірі 1500 доларів США за визнання військово-лікарською комісією ОСОБА_10 обмежено придатним до військової служби, а також «2500», що становило суму грошових коштів у розмірі 2500 доларів США за визнання військово-лікарською комісією ОСОБА_10 непридатним до військової служби. Водночас ОСОБА_9 повідомив, що у цих сумах можуть бути незначні відхилення та остаточну суму він буде розуміти «в кінці».
У подальшому, у період з 06.12.2023 до 05.01.2024 ОСОБА_10 проходив обстеження на визначення до придатності до проходження військової служби у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, де діяв за вказівками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які вживали заходів для оформлення медичних документів, які міститимуть неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_10 .
Далі, 05.01.2024 ОСОБА_10 , перебуваючи у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, отримав довідку військово-лікарської комісії №43 від 05 січня 2024 року про те, що він обмежено придатний до військової служби, непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спец-спорудах та придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, установах, організаціях, навчальних закладах. Зазначена довідка була видана на підставі подання лікаря ортопед-травматолога відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_4 , яка містила неправдиві відомості про те, що ОСОБА_10 має захворювання, відповідно до яких останній обмежено придатний до військової служби на підставі статей, зокрема 64б, 61б, 13б графи ІІІ Розкладу хвороб, що не відповідає дійсності.
Того ж дня, близько 16.30 год у ході телефонної розмови, ОСОБА_9 висловив вимогу ОСОБА_10 про те, що йому необхідно занести грошові кошти - неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США особі на ім'я ОСОБА_11 , яка не була обумовлена у злочинних планах та умислах групи.
Відтак, 10.01.2024 близько 13.38 год. ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи в приміщенні ресторану «La Cucina», що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Соборна, буд. 53А, на виконання вказівки ОСОБА_9 передав ОСОБА_12 неправомірну вигоду для ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та на виконання його вказівки грошові кошти у загальній сумі 1500 доларів США, у якості оплати за визнання його обмежено придатним до військової служби без наявних на те законних підстав.
Він же, ОСОБА_9 , діючи повторно, з прямим умислом, корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, організував одержання завідувачем ендоскопічного кабінету - лікар-ендоскопіст клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_8 та лікарем ортопед-травматологом відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_4 , які обіймали посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України є службовими особами, неправомірної вигоди за вчинення ними в інтересах ОСОБА_10 дій з використанням наданого їм службового становища, а саме за видачу медичних документів, які надають можливість ухилитися від виконання обов'язків військової служби, за наступних обставин.
20.03.2024 о 12.47 год. ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів у ході телефонної розмови з ОСОБА_9 , отримав вказівку від останнього про те, що йому потрібно підготувати необхідні документи для повторного проходження військово-лікарської комісії, а 21.03.2024 о 12.06 год. повідомив про те, що вказані документи потрібно занести ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_10 буде отримувати подальші інструкції.
05.04.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, ОСОБА_10 діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи поблизу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, що за адресою: м. Вінниця, вулиця Князів Коріатовичів, 185, під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 отримав від останніх подальші інструкції щодо проходження лікування та вказівку про необхідність запису на прийом.
У подальшому, у період з 05.04.2023 до 26.09.2024 ОСОБА_10 проходив лікування у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, де діяв за вказівками ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які вживали заходів для оформлення медичних документів, які міститимуть неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_10 .
У подальшому 26.09.2024 о 13.52 год. ОСОБА_10 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, прибув до раніше обумовленого місця поблизу будинку №6-Б по вулиці Данила Галицького у місті Вінниці, де зустрівся із ОСОБА_9 , який у завуальованій формі, використовуючи заходи конспірації, продемонстрував на власному мобільному телефоні суму у значенні «5000», що становило суму грошових коштів у розмірі 5000 доларів США за визнання військово-лікарською комісією ОСОБА_10 непридатним до військової служби, а також повідомив про те, що йому треба швидше вирішувати це питання. У свою чергу ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, підтвердив намір отримання ним висновку про визнання його непридатним до військової служби за грошові кошти у сумі 5000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_10 продовжив проходити лікування та обстеження у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, де діяв за вказівками ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які вживали заходів для оформлення медичних документів, які міститимуть неправдиву інформацію про стан здоров'я ОСОБА_10
09.01.2025 та 10.01.2025 у ході телефонних розмов ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 про те, що може передати йому грошові кошти у сумі 2500 доларів США у якості завдатку, на що ОСОБА_9 сказав йому зателефонувати 11.01.2025 та він повідомить як та кому саме передати грошові кошти.
11.01.2025 у ході телефонної розмови, ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_10 про те, що він може передати грошові кошти ОСОБА_12 , як і минулого разу.
Того ж дня, на виконання вказівки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у ході телефонної розмови, за допомогою месенджеру «WhatsApp», домовився про зустріч з ОСОБА_12 , яка не була обізнана про діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .
Відтак, 11.01.2025 близько 11.40 год. ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вулиця Замостянська, буд. 26А, на виконання вказівки ОСОБА_9 передав ОСОБА_12 грошові кошти у загальній сумі 2500 доларів США, у якості частини оплати за визнання його непридатним до військової служби.
Далі, 04.02.2025 ОСОБА_10 , перебуваючи у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону, отримав Свідоцтво про хворобу №162 у якому зазначено, що він непридатний до військової служби. Вказане свідоцтво було видане на підставі подання лікаря ортопед-травматолога відділення клініки ушкоджень Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону ОСОБА_4 , яка містила неправдиві відомості про те, що ОСОБА_10 має захворювання, відповідно до яких останній непридатний до військової служби на підставі статті 61а графи ІІІ Розкладу хвороб, що не відповідає дійсності.
В подальшому, 06.02.2025 приблизно о 11.36 год, у ході телефонної розмови ОСОБА_9 надав інструкції ОСОБА_10 з приводу передачі решти суми грошових коштів. Зокрема, ОСОБА_9 повідомив про те, що ОСОБА_10 необхідно залишити кошти у кафе «Anzavi», що розташоване у будинку №17 по вулиці С. Петлюри у місті Вінниці та надіслав фото входу до зазначеного кафе. При цьому, ОСОБА_10 під час передачі грошових коштів співробітникам кафе потрібно було сказати, що це «Алекс залишив».
Відтак, 06.02.2025 близько 14.45 год. ОСОБА_10 , діючи під контролем працівників правоохоронних органів, прибув до приміщення кафе «Anzavi», що розташоване у будинку №17 по вулиці С. Петлюри у м. Вінниці, де на виконання вказівки ОСОБА_9 передав співробітникам вказаного кафе грошові кошти у загальній сумі 2500 доларів США, у якості другої частини оплати за визнання його непридатним до військової служби.
Після цього, приблизно о 15.46 год. 06.02.2025 ОСОБА_9 прибув до приміщення кафе «Anzavi», що розташоване у будинку №17 по вулиці С. Петлюри у місті Вінниці з метою отримання від співробітників вказаного кафе грошових коштів у сумі 2500 доларів США, які були залишені ОСОБА_10 , де був затриманий працівниками правоохоронних органів.
06 лютого 2025 року о 16 год. 51 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
07 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023022420000202 від 01.12.2023; повідомлення про підозру від 07.02.2025; протоколів допитів свідка; матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.02.2025, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, працює лікарем, є особою інвалідом 3 (третьої) групи, має позитивну характеристику за місцем проживання та за місцем роботи, за що має ряд нагород та подяк.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обгрунтовуючи розмір застави в сумі 500000,00 грн. слідчий та прокурор посилаються на положення абзацу п'ятого частини п'ятої статті 182 КПК України, відповідно до яких у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Однак, в чому полягає виключність випадку при визначенні ОСОБА_4 застави в сумі 500000,00 грн. прокурор в судовому засіданні не зміг пояснити.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, зокрема те, що останній є особою інвалідом 3 (третьої) групи, має позитивну характеристику за місцем проживання та за місцем роботи, за що має ряд нагород та подяк, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 16:51 год. 06 квітня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 06 квітня 2025 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121 120,00 грн. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування з особами, які являються свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя