Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення позовної заяви
"10" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/343/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22, каб. 5А)
про стягнення 1716729,72 грн.
Позивач, Комунальне підприємства "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ", згідно вимог якої просить суд стягнути 1716729,72 грн., з яких: 1) збитки у розмірі 17868,04 грн. за договором №68091702 від 17.09.2021; 2) збитки у розмірі 140000,00 грн. за договором №41012808 від 28.01.2022; 3) збитки у розмірі 698082,49 грн. за договором №68020117 від 01.02.2022; 4) збитки у розмірі 55716,08 грн. за договором №68030302 від 03.03.2022; 5) збитки у розмірі 78945,04 грн. за договором №68092704 від 27.09.2022; 6) збитки у розмірі 726118,07 грн. за договором №68101716 від 17.10.2022.
Крім того, просить суд судові витрати покласти на відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Предмет позову - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Отже, предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Положеннями частини 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Суд зазначає, що за своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення позовних вимог, які між собою є однорідними, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Поряд з цим, необхідно також враховувати, що об'єднання позовних вимог може мати й негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.
Отже, за замістом частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги: 1) не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); 2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.
У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З огляду на зазначене, позивачу для побудови ефективної стратегії судового захисту необхідно при викладенні в позовній заяві кількох фактів та вимог брати до уваги структуру їх подання в прив'язці відразу до двох аспектів: підстави виникнення спору та доказової бази. У разі розбіжності в деяких обставинах спору в контексті його виникнення або доказів, слід формувати окремі позовні заяви.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За приписами статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
З позовної заяви вбачається, що позивачем обґрунтовуються та заявляються позовні вимоги за низкою договорів, а саме: 1) збитки у розмірі 17868,04 грн. за договором №68091702 від 17.09.2021; 2) збитки у розмірі 140000,00 грн. за договором №41012808 від 28.01.2022; 3) збитки у розмірі 698082,49 грн. за договором №68020117 від 01.02.2022; 4) збитки у розмірі 55716,08 грн. за договором №68030302 від 03.03.2022; 5) збитки у розмірі 78945,04 грн. за договором №68092704 від 27.09.2022; 6) збитки у розмірі 726118,07 грн. за договором №68101716 від 17.10.2022.
Так, 17.09.2021 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (підрядник) укладено договір про закупівлю робіт №68091702, до якого була укладена додаткова угода №1 від 31.12.2021 та додаткова угода № 2 від 19.12.2022.
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується протягом 2021 року виконати роботи з встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова. Житловий будинок по м-н Конституції, 2/2 (реконструкція) (код ДК-021:2015 45454000-4 Реконструкція), згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (далі - об'єкт будівництва), а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), за наявності фінансування.
Згідно умов пункту 3.5 договору розрахунок за виконані підрядником роботи замовник здійснює протягом 180 календарних днів після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).
Пунктом 3.6 договору передбачено, що для придбання матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів замовник може сплатити підряднику аванс.
Згідно пункту 3.7 підрядник повинен використовувати авансовий платіж на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, обладнання, виробів строком не більше 3 місяців після одержання авансу. По закінченню тримісячного терміну підрядник повинен скласти звіт про використання авансу, а невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Календарним графіком виконання проектних робіт (у редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2021) заключний етап "оформлення і здача актів виконаних робіт та виконавчої документації" виконується у період 17.05.2022 - 31.12.2022.
Позивач зазначає, що згідно пункту 3.6 договору перерахував відповідачу аванс на загальну суму 2000000,00 грн., а саме: платіжним дорученням №18090 від 08.11.2021 у розмірі 1600000,00 грн., платіжним дорученням №20428 від 07.12.2021 у розмірі 200000,00 грн., платіжним дорученням №4844 від 30.03.2022 у розмірі 200000,00 грн. Вказує, що виконані роботи за договором №68091702 від 17.09.2021 оформлені актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт, актом № 1/1 вартості устаткування, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022 вартість виконаних робіт за договором №68091702 від 17.09.2021 складає 1982131,96 грн., а тому за відповідачем обліковуються збитки у розмірі 17868,04 грн. (сума невикористаного авансу).
Матеріали позовної заяви також свідчать, що 28.01.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (підрядник) укладено договір №41012808, до якого в подальшому була укладена додаткова угода №1 від 30.12.2022.
Відповідно до умов пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується у 2022 році виконати замовнику роботи, зазначені в п. 1.2, відповідно до умов цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Відповідно до пункту 1.2 договору визначено найменування робіт - виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації та отримання експертизи проектної документації по об'єкту: Встановлення індивідуального теплового пункту в житловому будинку за адресою: м. Харків, м-н Конституції, 2/2 (під'їзд 1-2) (ДК 021:2015 71320000-7 - Послуги з інженерного проектування). Обсяг виконання робіт - одна робота. Проектна документація виконується у стадії "Робочий проект".
Відповідно до умов пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на поточний рахунок виконавця на підставі акта здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт та передачі замовнику виконаної проектної документації протягом 20 банківських днів після отримання фінансування даних робіт. Замовник може здійснити передплату, у разі наявності коштів, на підставі наданого виконавцем рахунку.
Згідно пункту 4.1.1 договору замовник приймає виконані роботи на підставі акта здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками сторін (у разі наявності). Акт здачі-приймання проектновишукувальних робіт передається виконавцем уповноваженому представнику замовника не пізніше 20 числа звітного місяця. Замовник може сплатити виконавцю аванс за наявності фінансування.
Згідно пункту 5.1 договору (у редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2022) строк виконання робіт: згідно календарного графіку виконання проектних робіт.
Календарним графіком виконання проектних робіт (у редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2022) заключний етап "розробка кошторисної документації" виконується у період 04.12.2023 - 18.12.2023.
Згідно пункту 6.3.1 договору виконавець зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим договором.
Зазначає, що згідно п.п. 4.1, 4.1.1 договору платіжним дорученням №4845 від 30.03.2022 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 140000,00 грн. Однак відповідач не виконав договір №41012808 від 28.01.2022. Протягом строку дії договору відповідач не приступив до його виконання та не повернув позивачу сплачений аванс у розмірі 140000,00 грн., у зв'язку з чим позивач зазнав збитки у розмірі 140000,00 грн. (сума невикористаного авансу).
Також, 01.02.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (підрядник) укладено договір про закупівлю №68020117, відповідно до якого в подальшому було укладено додаткову угоду №1 від 31.05.2022 та додаткову угоду №2 від 19.12.2022.
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується протягом 2022 року виконати роботи "Встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова. Житловий будинок по вул. Клочківська, 274 (реконструкція)" (код ДК-021:2015 45454000-4 "Реконструкція"), згідно КНУ в частині Настанови з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281 (далі - об'єкт будівництва), а замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.
Згідно пункту 3.1 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 31.05.2022) ціна цього договору становить - 1867722,00 грн., в тому числі ПДВ - 311287,00 грн. в тому числі за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади на 2022 рік - 0,00 грн.
Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапного перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), за наявності фінансування.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що період виконання робіт згідно з календарним графіком, який є невід'ємною частиною цього договору, в якому зазначаються узгоджені сторонами дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об'єкту будівництва в цілому, передбачених даним договором, календарний графік виконання робіт складає підрядник.
Календарним графіком виконання робіт (у редакції додаткової угоди №2 від 19.12.2022) заключний етап "оформлення і здача актів виконаних робіт та виконавчої документації" виконується у період 08.08.2023 - 20.12.2023.
Згідно пункту 5.9 договору замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник зобов'язаний підписати подані
Підрядником документи, що затверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня одержання.
Згідно пункту 7.10 договору передбачено, що у випадку відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних або здійснення підрядником такої реєстрації з порушеннями законодавчо встановлених термінів, або зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, замовник по даному договору має право зменшити розрахунки з підрядником на суму податку на додану вартість такої незареєстрованої накладної або реєстрація якої зупинена.
Зазначає, що частково виконані в травні 2022 роботи за договором №68020117 від 01.02.2022 оформлені актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 03.05.2022 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 03.05.2022 вартість виконаних будівельних робіт за договором №68020117 від 01.02.2022 складає 588494,95 грн., у тому числі ПДВ 98082,49 грн., які оплачені позивачем платіжним дорученням №5580 від 16.05.2022 в сумі 588494,95 грн., у тому числі ПДВ 98082,49 грн.
В якості додаткового обґрунтування позовних вимог за вказаним договором позивач також зазначає, що відповідач у порушення умов договору №68020117 від 01.02.2022 та установленого порядку здійснення господарської діяльності, а саме вимог ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну від 03.05.2022 на суму 588494,95 грн., у тому числі ПДВ 98082,49 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у сумі 98082,49 грн., а тому позивач зазнав збитки у розмірі 98082,49 грн.
Зазначає, що позивач на виконання умов договору №68020117 від 01.02.2022 платіжною інструкцією № 6753 від 07.04.2023 перерахував відповідачу аванс у розмірі 600000,00 грн. за блочно-модульний тепловий пункт системи опалення згідно рахунку відповідача №1 від 04.04.2023. Однак відповідач у порушення умов договору №68020117 від 01.02.2022 припинив виконання робіт за договором та не повернув позивачу сплачений аванс у розмірі 600000,00 грн., внаслідок чого позивач зазнав збитки у розмірі 600000,00 грн.
Таким чином, позивач стверджує, що за договором №68020117 від 01.02.2022 за відповідачем обліковуються збитки на загальну суму 698082,49 грн., з яких збитки у розмірі 98082,49 грн. (сума ПДВ незареєстрованої податкової накладної) та збитки у розмірі 600000,00 грн. (сума невикористаного авансу).
В обґрунтування чергової позовної вимоги позивач зазначає, що 03.03.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (підрядник) укладено договір про закупівлю №68030302.
Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується виконати код ДК 021:2015-45454000-4 - Встановлення індивідуальних теплових пунктів в житлових будинках м. Харкова. Житловий будинок по м-ну Конституції, 2/2 (реконструкція) (Додаткові роботи), згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та відповідно до умов цього договору. Замовник (позивач) зобов'язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки, визначені умовами цього Договору.
Відповідно до умов пункту 2.1 договору ціна договору визначається на основі договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цього договору та складає 334296,50 грн. в т.ч. ПДВ 14529,60 грн.
Згідно умов пункту 5.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 180 календарних днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3). Замовник може сплатити аванс.
Відповідно до умов пункту 8.6 договору у випадку відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних або здійснення виконавцем такої реєстрації з порушеннями законодавчо встановлених термінів, або зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, замовник по даному договору має право зменшити розрахунки з виконавцем на суму податку на додану вартість такої незареєстрованої накладної або реєстрація якої зупинена.
Пунктом 10.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до закінчення військового стану в Україні або в м. Харкові, а в частині оплати - до повного виконання обов'язків сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач також вказує, що виконані роботи за договором №68030302 від 03.03.2022 оформлені актом №1 приймання виконаних будівельних робіт, актом №1/1 вартості устаткування, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 16.05.2022. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 16.05.2022 вартість виконаних будівельних робіт за договором №68030302 від 03.03.2022 складає 334296,50 грн., у тому числі ПДВ 55716,08 грн., які оплачені позивачем платіжним дорученням №6450 від 17.06.2022 в сумі 334296,50 грн., у тому числі ПДВ 55716,08 грн.
Позивач стверджує, що відповідач у порушення умов договору №68030302 від 03.03.2022 та установленого порядку здійснення господарської діяльності, а саме вимог ст. 201 Податкового кодексу України на суму виконаних та оплачених робіт не зареєстрував податкову накладну від 16.05.2022 на суму 334296,50 грн., у тому числі ПДВ 55716,08 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у сумі 55716,08 грн., що є збитками.
Позивач резюмує, що за договором №68030302 від 03.03.2022 за відповідачем обліковуються збитки у розмірі 55716,08 грн. (сума ПДВ незареєстрованої податкової накладної).
В обґрунтування чергової позовної вимоги зазначає, що 27.09.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (підрядник) укладено договір №68092704.
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи: Капітальний ремонт теплових мереж на ділянці від ТК-10 до ТК-11 по вул. Грицевця, 46-Б в м. Харків (далі - роботи) (по ДК 021:2015-45230000-8-"Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг: вирівнювання поверхонь) у відповідності до кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві", та умов цього договору. Замовник (позивач) зобов'язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки, визначені умовами цього договору.
Згідно пункту 2.1 договору строки початку та закінчення виконання підрядником всіх видів робіт за цим договором встановлюється календарним графіком виконання робіт, який узгоджується сторонами, та є невід'ємною частиною цього договору.
Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін до календарного графіка виконання робіт. Датою закінчення виконання робіт є дата їх прийняття замовником шляхом підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2в протягом строку дії цього договору.
Календарним графіком виконання робіт заключний етап "оформлення і здача актів виконаних робіт та виконавчої документації" виконується у період 18.10.2022 - 31.12.2022.
Відповідно до умов пункту 3.1 договору загальна вартість робіт визначається на основі договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цього договору та складає 827463,94 грн., в тому числі ПДВ - 137910,66 грн.
Згідно умов пункту 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 180 календарних днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3). Для виконання робіт замовник може сплатити аванс.
Умовами пункту 16.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Дія цього договору припиняється у разі настання однієї з наступних подій, яка відбудеться першою: 1) завершення (скасування) воєнного стану, введеного Указом Президентом України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, зі змінами; 2) 31.12.2022 року; 3) виконання підрядником своїх зобов'язань на виконання робіт в повному обсязі, передбаченому умовами договору.
Пунктом 16.3 договору передбачено, що в частині фінансових зобов'язань договір діє до повного розрахунку.
Позивач зазначає, що виконані в грудні 2022 року роботи за договором №68092704 від 27.09.2022 оформлені актом № 1/Г приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 06.12.2022. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 06.12.2022 вартість виконаних будівельних робіт за договором №68092704 від 27.09.2022 складає 473670,23 грн., у тому числі ПДВ 78945,04 грн., які оплачені позивачем платіжною інструкцією №14706 від 16.12.2022 в сумі 473670,23 грн., у тому числі ПДВ 78945,04 грн.
Позивач стверджує, що відповідач у порушення умов договору №68092704 від 27.09.2022 та установленого порядку здійснення господарської діяльності, а саме вимог ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну від 06.12.2022 на суму 473670,23 грн., у тому числі ПДВ 78945,04 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у сумі 78945,04 грн., а тому позивач зазнав збитки у розмірі 78945,04 грн.
Позивач резюмує, що за договором №68092704 від 27.09.2022 за відповідачем обліковуються збитки у розмірі 78945,04 грн. (сума ПДВ незареєстрованої податкової накладної).
В обґрунтування чергової позовної вимоги зазначає, що 17.10.2022 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" (підрядник) укладено договір №68101716, відповідно до якого в подальшому було укладено додаткову угоду №1 від 30.12.2022.
Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи: капітальний ремонт теплових мереж на ділянці від ТК-5 до ж/б по просп. Героїв Харкова, 306 в м. Харків (далі - роботи) (по ДК 021:2015-45230000- 8-"Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг: вирівнювання поверхонь) у відповідності до кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 №281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві", та умов цього договору. Замовник зобов'язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки, визначені умовами цього Договору.
Відповідно до умов пункту 2.1 договору строки початку та закінчення виконання підрядником всіх видів робіт за договором встановлюються календарним графіком виконання робіт, який узгоджується сторонами, та є невід'ємною частиною цього договору. Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін до календарного графіка виконання робіт. Датою закінчення виконання робіт є дата їх прийняття замовником шляхом підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2в протягом строку дії цього договору.
Календарним графіком виконання робіт (у редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2022) заключний етап "оформлення і здача актів виконаних робіт та виконавчої документації" виконується у період 08.08.2023-22.09.2023.
Згідно умов пункту 3.1 договору загальна вартість робіт за цим договором визначається на основі договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цього договору та складає - 6528562,76 грн., у тому числі ПДВ - 1088093,79 грн.
Умовами пункту 4.1 договору погоджено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 180 календарних днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3). Для виконання робіт замовник може сплатити аванс.
Згідно умов пункту 11.4 договору замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що затверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня одержання.
Згідно пункту 16.1 договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2022) договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін. Дія цього договору припиняється у разі настання однієї з наступних подій, яка відбудеться першою: 1) завершення (скасування) воєнного стану, введеного Указом Президентом України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, зі змінами; 2) 31.12.2023 року; 3) виконання підрядником своїх зобов'язань на виконання робіт в повному обсязі, передбаченому умовами договору.
Умовами пункту 16.3 договору передбачено, що в частині фінансових зобов'язань договір діє до повного розрахунку.
Позивач зазначає, що частково виконані в грудні 2022 р. роботи за договором №68101716 від 17.10.2022 оформлені актом №1/716 приймання виконаних будівельних робіт від 22.12.2022 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.12.2022. Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 22.12.2022 вартість виконаних в грудні 2022 р. будівельних робіт за договором №68101716 від 17.10.2022 складає 756708,41 грн., у тому числі ПДВ 126118,07 грн., які оплачені позивачем платіжною інструкцією №349 від 02.01.2023 в сумі 756708,41 грн., у тому числі ПДВ 126118,07 грн.
Позивач стверджує, що відповідач у порушення умов договору №68101716 від 17.10.2022 та установленого порядку здійснення господарської діяльності, а саме вимог ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну від 22.12.2022 на суму 756708,41 грн., у тому числі ПДВ 126118,07 грн., в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у сумі 126118,07 грн., а тому позивач зазнав збитки у розмірі 126118,07 грн.
Зазначає, що згідно пункту 4.1 договору №68101716 від 17.10.2022 платіжною інструкцією №7514 від 18.04.2023 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 600000,00 грн. Стверджує, що відповідач у порушення умов договору №68101716 від 17.10.2022 припинив подальше виконання робіт за договором та не повернув позивачу сплачений аванс у розмірі 600000,00 грн., у зв'язку з чим позивач зазнав збитки у розмірі 600 000,00 грн.
Таким чином, позивач резюмує, що за договором №68101716 від 17.10.2022 за відповідачем обліковується збитки на загальну суму 726118,07 грн., з яких збитки у розмірі 126118,07 грн. (сума ПДВ незареєстрованої податкової накладної) та збитки у розмірі 600000,00 грн. (сума невикористаного авансу).
Суд зауважує, що правочином (договором) у розумінні статті 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, позивач повинен обґрунтувати підставу звернення до суду окремо по кожній вимозі та вказати конкретні докази на підтвердження викладених обставин - по кожному з договорів, які є самостійними правовідношеннями, що є підставою для виникнення у сторін цих правовідносин цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідних договорів, так і при їх виконанні, утворюється окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризується наявністю самостійних цивільно-правових наслідків. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (висновки Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №910/4040/20).
Тобто, заявлені позивачем вимоги за 6 окремими та самостійними договорами разом із оформленими на їх підставі численними документами (додаткові угоди, акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, окремо погоджені графіки виконання робіт, акти вартості устаткування тощо) жодним чином не залежать одна від одної, а відтак вказані вимоги між собою не споріднені, а доказова база різниться між собою.
Обставини справи свідчать, що між сторонами склались договірні відносини щодо виконання різних видів робіт, за різними адресами, в різні проміжки часу, які мають різну ступінь виконання та передбачають різні умови щодо порядку та строків їх виконання, приймання, оплати тощо.
При цьому договірні відносини за спірними договорами виникли як до введення правового режиму воєнного стану в України згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, так і після, тоді як в обґрунтування позовних вимог позивач фактично посилається на різні умови договору, правові підстави та фактичні обставини в контексті зазначеного, зокрема, особливості адміністрування податку на додану вартість, що підлягає додатковому встановленню, з'ясуванню та перевіркою різнорідними доказами в межах окремих справ.
За поданою позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори за кожним із спірних договорів, що зумовлює необхідність суду здійснити аналіз змісту умов кожного договору з точки зору його правової природи, встановити обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, а також погоджені між сторонами окремі умови договору щодо порядку виконання та оплати робіт, строків, вартості робіт тощо та перевірити їх не пов'язаною між собою доказовою базою.
Крім того, суд звертає увагу, що позовні вимоги за 6 спірними договорами ґрунтуються на різній доказовій базі, яка охоплює значний за обсягом об'єм доказів. При цьому подані в обґрунтування 6 різних позовних вимог докази є не лише значними за своїм обсягом, що ускладнить повне та всебічне з'ясування судом всіх фактичних обставин справи в межах одного позовного провадження, призведе до розширення предмета доказування та зумовить затягування у часі судового процесу, що сприятиме виникненню ризиків порушення принципу розумності строків розгляду справи, а й різнорідними за своїм змістом та правовими підставами їх виникнення.
При цьому позивач в межах 6 окремих та самостійних договорів заявляє окремі та самостійні позовні вимоги щодо стягнення збитків (невикористану суму авансу), щодо стягнення збитків (сума ПДВ незареєстрованої податкової накладної), щодо стягнення збитків (як невикористану суму авансу, так і суму ПДВ незареєстрованої податкової накладної), що вказує на різнорідність позовних вимог та відсутність їх єдності.
Заявлені позовні вимоги не можуть бути розцінені і як основні та похідні вимоги, оскільки задоволення окремих позовних вимог про стягнення збитків (невикористану суму авансу) за одним договором, окремих позовних вимог про стягнення збитків (сума ПДВ незареєстрованої податкової накладної) за іншим договором та окремих позовних вимог про стягнення збитків, як невикористану суму авансу, так і суму ПДВ незареєстрованої податкової накладної за зовсім іншим договором не залежить від задоволення позовних вимог за іншими самостійними договорами.
Також суд звертає увагу, частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17).
Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанови Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 30.06.2022 у справі №916/1466/21).
З огляду на наведене, позивачу за кожним з окремих та самостійних 6 спірних договорів необхідно довести в порядку, передбаченому положеннями частини 3 статті 13, статей 74, 76-77 ГПК України наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини, що об'єктивно ускладнить встановлення наявності усіх вказаних елементів складу цивільного правопорушення та перевірки їх різнорідними та не пов'язаними між собою доказами в межах одного позовного провадження.
Водночас в якості правових підстав щодо окремих позовних вимог позивач посилається на абзац 3 пункту 198.6 статті 198, абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 ПК України та доводить, що наведеними нормами встановлено причинно-наслідковий зв'язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту.
Позивач стверджує, що є наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між відсутністю факту реєстрації податкових накладних та невключенням сум податку до податкового кредиту позивача, що також в розумінні 3 статті 13, статей 74, 76-77 ГПК України підлягає доведенню позивачем та встановленню судом на підставі різних засобів доказування в межах окремої справи.
Вказане вище, на обґрунтоване переконання суду, не сприятиме виконанню завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, призведе до виникнення ризиків порушення принципу розумності строків розгляду справи, що суперечитиме не лише статті 2, 173 ГПК України, а й статті 6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", а тому є неприпустимим.
За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення, поданими доказами (не є однорідними) та не співвідносяться між собою, як основна та похідна, що свідчить про неможливість об'єднання в одній позовній заяві заявлених позовних вимог.
Таке об'єднання позовних вимог суперечить статті 173 ГПК України та тягне за собою повернення позовної заяви, оскільки стаття 174 цього кодексу зобов'язує, а не надає суду право повернути позовну заяву, якщо у ній об'єднані вимоги, що не пов'язані між собою. Водночас підстав для застосування положень частини 6 статті 173 ГПК України судом не встановлено.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов обґрунтованого висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечитиме приписам статті 173 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, що не сприятиме ефективному захисту потенційно порушених прав та інтересів позивача, не дасть можливості досягти процесуальної економії, не сприятиме ефективнішому використанню процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також суперечитиме завданням господарського судочинства та принципу пропорційності.
Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №914/2172/20, від 31.08.2021 у справі №910/4093/21, від 17.02.2022 у справі №915/1429/21, від 25.11.2021 у справі №910/6124/21, від 15.06.2023 у справі №911/2836/22, постанові Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі №922/2329/22.
Разом з тим, суд відхиляє посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у постановах від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 22.01.2021 у справі №904/4376/20, від 12.08.2022 у справі №911/2401/21 про те, що об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, оскільки предметом спору у справах є скасування рішень державних реєстраторів, стягнення заборгованості за договором поставки, визнання недійсним договору поставки.
Суд враховує, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц). При цьому суд враховує, що зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (висновки Верховного Суду у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16; від 25.04.2018 у справі №910/24257/16).
Оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах, посилання на відповідну судову практику, яка не є релевантною до предмету та підстав даного позову та його фактичних обставин, судом не приймається.
Водночас суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 24.07.2024 у справі №910/2365/24 залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про порушення позивачем при поданні позову вимог статті 173 ГПК України щодо об'єднання позовних вимог за чотирма різними, самостійними договорами про надання послуг з поточного ремонту та виконання робіт з капітального ремонту зазначивши, що за спірними договорами передбачено складання і оформлення певної окремої документації, окремий порядок розрахунків, виконання робіт тощо. Як наслідок, такі порушення потребуватимуть доведення різними доказами, і сукупність таких доказів по всіх чотирьох договорах може значно ускладнити розгляд справи. Заявлені позивачем вимоги не пов'язані між собою ні підставами виникнення (оскільки виникли з різних договорів), ні поданими доказами (оскільки докази виконання/невиконання кожного з договорів є різними). Крім того, виснував, що за всіма спірними договорами є різними договірна ціна, вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, претензії тощо.
Відтак, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки при вирішенні спору суду необхідно дослідити виконання зобов'язань за чотирма окремими договорами, що не пов'язані між собою, то об'єднання цих позовних вимог у одну позовну заяву має штучний характер. При цьому таке об'єднання не сприятиме процесуальній економії, тобто не забезпечить додаткову ефективність, пришвидшення чи спрощення процесу. Крім того, об'єднання чотирьох таких позовних вимог створює штучні підстави щодо збільшення ціни позову, можливості віднесення справи до категорії малозначних справ та, відповідно, її розгляду у спрощеному провадженні, а також сплати судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відтак, наведене свідчить про наявність безумовних правових підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів через недотримання у позовній заяви правил об'єднання позовних вимог.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка кореспондується із правовою конструкцією статті 174 ГПК України, дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на недотримання процесуальних вимог частини 1 статті 173 ГПК України, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного недотримання норми процесуального права.
В контексті зазначеного, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що згідно з положеннями частини 8 статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку з формуванням окремих вимог та урахуванням положень статті 12 ГПК України щодо форм господарського судочинства, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.
Керуючись ст.ст. 173, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еребус-ЛВ" про стягнення 1716729,72 грн. разом із доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена відповідно до статей 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 10.02.2025 р.
Суддя Сальнікова Г.І.
Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).