ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.01.2025Справа № 910/2142/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Котиші П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" про стягнення 433 309,02 грн. та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії, за участю представників позивача за первісним позовом - Сіденко Л.В., відповідача за первісним позовом - не з'явився,
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про стягнення 433 309,02 грн. заборгованості, з яких: 412 352,01 грн. основного боргу, 2 896,25 грн. інфляційних втрат, 1 621,63 грн. 3% річних та 16 439,13 грн. пені за Договором приєднання № 42DP400-3186-21 від 01.10.2023 року на підставі статей 526, 530, 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
14.03.2024 року у межах строку встановленого судом для подання відзиву, до суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 року зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання ухвали.
21.03.2024 року позивач за зустрічним позовом подав до суду заяву про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 року прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про зобов'язання вчинити дії, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.04.2024 року.
01.04.2024 року позивачем за первісним позовом подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву та письмові пояснення по суті справи.
09.04.2024 року відповідачем за первісним позовом подано до суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.
12.04.2024 року позивачем за первісним позовом подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 року викликано представників сторін на 17.07.2024 року у зв'язку з тим, що судове засідання 17.04.2024 року не відбулось.
17.07.2024 року відповідачем за первісним позовом подано до суду додаткові пояснення у справі за первісним позовом.
У судовому засіданні 17.07.2024 року судом оголошено перерву у справі на 07.08.2024 року.
07.08.2024 року відповідачем за первісним позовом подано до суду клопотання про витребування доказів, клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження, заява про зміна предмету зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 11.09.2024 року.
10.09.2024 року позивачем за первісним позовом подано до суду заперечення проти клопотання відповідача за первісним позов про витребування доказів.
11.09.2024 року позивачем за первісним позовом подано до суду заперечення проти заяви про зміну предмету зустрічного позову.
У судовому засіданні 11.09.2024 року судом відмовлено в задоволені клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів у зв'язку з його необґрунтованістю, прийнято до розгляду заяву про зміну предмету зустрічного позову та оголошено перерву у справі на 30.09.2024 року.
30.09.2024 року позивачем за первісним позовом подано до суду додаткові пояснення у справі.
30.09.2024 року відповідачем за первісним позовом подано до суду додаткові пояснення у справі та клопотання про зупинення провадження у справі, яке не прийнято судом до розгляду у зв'язку з його необґрунтованістю.
У судовому засіданні 30.09.2024 року судом оголошено перерву у справі на 09.10.2024 року.
04.10.2024 року позивачем за первісним позовом подано до суду заперечення проти клопотання відповідача за первісним позовом про зупинення провадження у справі.
09.10.2024 року відповідачем за первісним позовом подано до суду заяву про задоволення заяв поданих відповідачем за первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2024 року.
У судовому засіданні 30.10.2024 року судом оголошено перерву у справі на 27.11.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 року відкладено судове засідання по суті на 16.12.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 року викликано представників сторін на 16.12.2024 року у зв'язку з тим, що судове засідання 29.01.2025 року не відбулось.
29.01.2025 року відповідачем за первісним позовом подано до суду заяву про проведення засідання призначеного на 29.01.2025 року за відсутністю представника відповідачем за первісним позовом.
Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Предметом первісного позову є вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 412 352,01 грн. основного боргу, 2 896,25 грн. інфляційних втрат, 1 621,63 грн. 3% річних та 16 439,13 грн. пені за Договором приєднання № 42DP400-3186-21 від 01.10.2023 року.
Предметом зустрічного позову є вимоги про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом здійснити коригування річної замовленої потужності позивача за зустрічним позовом за період жовтень-грудень 2023 року за Договором приєднання № 42DP400-3186-21 від 01.10.2023 року та привести замовлену потужність споживача за період жовтень-грудень 2023 року до розміру 0 куб.м.
Судом встановлено, що 01.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (позивач за первісним/відповідач за зустрічним позовом, оператор ГРМ) та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом, споживач) укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 42DP400-3186-21 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 року № 2498 (Договір).
У відповідності до умов заяви-приєднання відповідачу присвоєно персональний ЕІС-код як суб'єкта ринку природного газу - 56ХО0000L3LO900S, адреса об'єкта (точка комерційного обліку): Сумська область, Роменський район, село Плавинище, вулиця Миру, будинок 61.
Згідно з пунктом 1.1 Договору цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494 (Кодекс газорозподільних систем).
Відповідно до абзацу 10 пункту 1.4 Договору послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Згідно з пунктом 2.1 Договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ.4
Пунктом 6.1 Договору погоджено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
За змістом пункту 6.3 Договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
У відповідності до пункту 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з пунктом 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Пунктом 6.8 Договору передбачено, що надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
У відповідності до підпункту 9 пункту 7.1 Договору оператор ГРМ зобов'язується здійснювати перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об'єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та сплачувати компенсацію Споживачу у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об'єкта Споживча параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем.
За змістом пункту 12.1 Договору останній укладається на невизначений строк.
05.10.2023 року відповідача за первісним позовом було повідомлено про те, що замовлена потужність об'єкта споживача на 2023 рік (жовтень-грудень 2023 року) визначена на рівні 437 000 м3. Таким чином, замовленої потужності об'єкта/об'єктів споживача за місяць становить 145 666,67 м3.
На виконання умов Договору оператором ГРМ за жовтень-грудень 2023 року споживачу надано послуги з розподілу природнього газу (річна зумовлена потужність) на загальну суму 702 696,00 грн., що підтверджується актами за № СУМ451 від 31.10.2023 року, № СУМ000003681 від 30.11.2023 року, № СМSM0005432 від 31.11.2023 року та рахунками на оплату за № 1651 від 31.10.2023 року, № 1654 від 31.10.2023 року, № 4452 від 30.11.2023 року.
Відповідачем за первісним позовом було здійснено часткові оплати на виконання умов Договору на загальну суму 290 343,99 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.10.2023-12.01.2024 року від 12.01.2024 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідачем за первісним позовом допущено неналежне виконання зобов'язань за Договором, у зв'язку із чим у останнього утворилася заборгованість у розмірі 412 352,01 грн., яку позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.
У відповідності до статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" в якій наведені такі визначення:
розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;
споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини;
постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Частиною 1 статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2494 (Кодекс газорозподільних систем) договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
У відповідності до пункту 2 глави 6 VI Кодексу газорозподільних систем, річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Починаючи з 01.01.2021 року річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, але не може бути меншою за: 39 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі; 126 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі; 314 куб.м - для об'єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, або об'єкта споживача, що не є побутовим.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.
Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.
Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.
У випадку, якщо річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.
Згідно з пунктом 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, вимога позивача за первісним позовом про стягнення заборгованість у розмірі 412 352,01 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.
Позивач за первісним позовом також заявив до стягнення з відповідача за первісним позовом 2 896,25 грн. інфляційних втрат та 1 621,63 грн. 3% річних.
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за заявлені ним періоди, встановив, що зазначені розрахунки є арифметично вірними, отже суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 2 896,25 грн. інфляційних втрат та 1 621,63 грн. 3% річних.
Окрім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 16 439,13 грн. за умовами пункту 8.2 Договору.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 16 439,13 грн. також підлягають задоволенню за розрахунком позивача за первісним позовом, який відповідає умовам Договору та вимогам закону.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за первісним позовом, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем за первісним позовом, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 412 352,01 грн. основного боргу, 2 896,25 грн. інфляційних втрат, 1 621,63 грн. 3% річних та 16 439,13 грн. пені за Договором приєднання № 42DP400-3186-21 від 01.10.2023 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач за зустрічним позовом посилається на умови підпункту 9 пункту 7.1 Договору за яким, оператор ГРМ зобов'язується здійснювати перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об'єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та сплачувати компенсацію Споживачу у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об'єкта Споживча параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
При цьому, споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об'єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік (пункт 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем).
За змістом пункту 6.3 Договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Крім того, у відповідності до умов підпункту 9 пункту 7.1 Договору за яким, оператор ГРМ зобов'язується здійснювати перерахунок об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об'єкту Споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та сплачувати компенсацію Споживачу у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об'єкта Споживча параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем.
Тобто, у підпункту 9 пункту 7.1 Договору передбачено здійснення перерахунку у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об'єкта Споживча параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем, а отже такий перерахунок не вплине на розрахунок річної замовленої потужності, яка погоджена сторонами при укладені Договору та визначена у пункті 6.3 Договору.
Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом щодо приведення замовленої потужності споживача за період жовтень-грудень 2023 року до розміру 0 куб.м. суд зазначає, що така вимога позивача за зустріним позовом не міститься в підпункті 9 пункту 7.1 Договору та порушує сам принцип здійснення нарахувань, що встановлений в абзаці 1 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ яким передбачено, що річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу та пункту 6.3 Договору.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, позивачем за зустріним позовом не доведено тих обставин, які є підставою зустрічних позовних вимог.
Крім того, щодо обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту суд зазначає наступне.
Визначені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України переліки способів захисту порушених прав та інтересів не є вичерпними.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду
Враховуючи вищевикладене, з огляду на предмет, підставу зустрічного позову та вимоги позивача за зустрічним позовом, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки вимога позивача за зустрічним позовом за своєю правовою природою є вимогою про зобов'язання вчинити дії без встановлення факту порушеного відповідачем за зустрічним позовом обов'язку, а не вимогою про захист порушеного або оспорюваного права чи інтересу.
Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Підсумовуючи вище викладене, позивачем за зустрічним позовом обрано спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог у справі.
Обрання позивачем за зустріним позовом неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в зустрічному позові.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем за зустріним позовом обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, що також є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем за зустрічним позовом, а тому в зустрічному позові про зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Судовий збір відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом, а за зустрічним позовом на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (02002, місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 2Б; ЄДРПОУ: 21129873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 1; ЄДРПОУ: 44907200) в особі Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (40021, місто Суми, вулиця Лебединська, будинок 13; ЄДРПОУ: 45202808) 412 352 (чотириста дванадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 01 коп. основного боргу, 2 896 (дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 1 621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) грн. 63 коп. 3% річних, 16 439 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 13 коп. пені та 5 199 (п'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп. судового збору.
В зустрічному позові відмовити повністю.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення складено 10.02.2025.
Суддя С.О. Чебикіна