СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/22484/24
пр. № 1-кп/759/1851/24
11 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 05.07.2024 за № 12024100080002212, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, з середньою освітою, працює офіційно майстром дільниці по ремонту інженерних споруд в КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва», раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України;
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 у невстановлений досудовим слідством час, в період з 10.01.2024 по 17.01.2024, розпочавши виконання своїх посадових обов?язків на посаді майстра дільниці по ремонту інженерних споруд КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва» та виконання обов?язків старшого майстра (керівника) дільниці, тобто будучи службовою особою, виявив в бухгалтерії даного підприємства товарно-транспортну накладну N? 2842 від 20.12.2023, яка не була підписана уповноваженою особою підприємства.
Після цього ОСОБА_3 , керуючись невстановленими слідством мотивами, вирішив підписати товарно-транспортну накладну N? 2842 від 20.12.2023 від імені КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва».
На виконання свого умислу, в невстановлений досудовим слідством час в період з 10.01.2024 по 17.01.2024, ОСОБА_3 , розуміючи протиправність своїх дій, перебуваючи на території КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва» за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 5, в приміщенні бухгалтерії підприємства, достовірно знаючи, що він не здійснював отримання секцій направляючого пішохідного огородження в кількості 130 одиниць та стійок Направляючого пішохідного огородження в кількості 220 одиниць, на суму 993 000 грн від ТОВ «АТМ ЮНІОН» 20.12.2023, з метою забезпечення належного документального підтвердження поставки та прийому вказаних товарів, власноручно виконав підпис в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» від імені Покупця (Одержувача - КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва») в офіційному документі - товарно-транспортній накладній № 2842 від 20.12.2023 за вищевказаним договором, внісши тим самим завідомо неправдиві дані про прийняття ним, як уповноваженою службовою особою КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва», від ТОВ «АТМ ЮНОН» вантажу - секцій направляючого пішохідного огородження в кількості 130 одиниць та стійок направляючого пішохідного огородження в кількості 220 одиниць, на суму 993 000 грн для комунального підприємства за адресою: м. Київ, вул. Янтарна, 5, чого в дійсності не було. В подальшому виконаний ОСОБА_3 підпис у зазначеній товарно-транспортній накладній № 2842 від 20.12.2023 за невстановлених обставин був скріплений відтиском печатки КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, визнав повністю та показав, що в січні 2021 його було переведено на посаду майстра в КП "ШЕУ Святошинського району м. Києва", з 10.01.2024 він виконував обов'язки старшого майстра дільниці. Товарно-транспортна накладна, про яку йдеться в обвинувальному акті дійсно була ним підписана, так як старший майстр дільниці є матеріально відповідальною особою і він уповноважений підписувати такі документи. Тиску на нього не було, за яких обставин підписав, він не пам'ятає, про вчинене жалкує, надалі буде більш уважним. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо не карати.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи там як вони викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.
Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 366 КК України вірна, оскільки він, будучи службовою особою вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено до категорії нетяжких злочинів, його ставлення до скоєного, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, одружений, має місце проживання, працює офіційно майстром дільниці по ремонту інженерних споруд в КП «ШЕУ Святошинського району м. Києва», раніше не судимого, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 366 КК України, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 1 (один) рік. що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 374-376 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) тисячі гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1