печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4149/25-к
06 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи, в інтересах якої подано скаргу - адвоката: ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022,-
30.01.2025 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022, з вимогою: визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022 щодо умисного невиконання рішення суду та зобов'язати останнього негайно виконати Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25.11.2024 та протягом тижня повернути ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , майно згідно ухвали суду.
Представник особи, в інтересах якої подано скаргу - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги скарги підтримала та просила задовольнити.
Представник Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Вивчивши скаргу та дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення адвоката слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.
Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 (справа № 370/2316/18, провадження № 51-9929 км 18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Так, у рішенні по справі «Беллет проти Франції» від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд із огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Разом з тим, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975, п. 36), не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, особливо щодо умов прийнятності скарги, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення у справах «Мельник проти України» від 28.03.2006, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001).
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 цього Кодексу.
Завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України, п. 3 якої передбачено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено, серед іншого, рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Верховний Суд України у постанові від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к зазначає, що порядок, встановлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій.
Стаття 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, що оскарженню підлягають такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового провадження, як бездіяльність, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, вказаний перелік є вичерпним.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Оскільки ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відтак, вимоги адвоката ОСОБА_7 , якими вона просить визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в особі старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022 щодо умисного невиконання рішення суду та зобов'язати останнього негайно виконати Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25.11.2024 та протягом тижня повернути ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , майно згідно ухвали суду, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 26 цього Кодексу.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд учасником кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного приходить до висновку, що в силу принципу змагальності сторін, особою, що подала скаргу, не надано належних та допустимих доказів та в судовому засіданні не встановлено таких, які давали б підстави дійти висновку про наявність наявність правових підстав та об'єктивних фактів для розгляду такої скарги слідчим суддею.
Застосовуючи аналагію при застосуванні висновку щодо застосування норм права, викладеній в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18 (провадження №51-598кмо19), відповідно до якої судом постановляється ухвала про закриття провадження у разі, якщо після відкриття провадження за скаргою буде встановлено, що вона відкрита за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що провадження за скаргою підлягає закриттю.
Керуючись статтями 3, 5, 110, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000679 від 02.09.2022 - закрити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1