печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56164/23-к
пр. 1-кс-2381/25
03 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою про вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 зазначає у поданій скарзі, що бездіяльність Офісу Генерального прокурора полягає у невиконанні положень ст. 214 КПК України, а саме - до ЄРДР не було внесено відомості із його звернення про вчинення кримінального правопорушення 10.11.2023.
Посилаючись на відсутність інформації про внесення відомостей за заявою до ЄРДР, просить зобов'язати Офісу Генерального прокурора внести відомості про кримінальне правопорушення, до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
У судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, до суду ОСОБА_3 подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, вимоги визначені у скарзі підтримує, просить задовольнити, слідчий суддя дійшов висновку про можливість її розгляду за відсутності особи, яка її подала.
Представник Офісу Генерального прокурора не з'явився у судове засідання.
До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_4 відповідно до якої просить розглянути скаргу за його відсутності та відмовити в задоволенні скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник Офіс Генерального прокурора, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів скарги, ОСОБА_3 звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою від 10.11.2023 про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 звернулася до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення суддею Печерського районного суду м. Києва, відомості за якою просить внести до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
По суті заяви вбачається, що скаржник просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддею, в результаті його незгоди з процесуальними діями та рішеннями.
Положення ч. 2 ст. 126 Конституції України проте, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Незалежність і недоторканність суддів є невід'ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
Крім цього, означені положення кореспондуються з правовою позицією, викладеною в рішенні ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, де вказується, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ «Брумареску проти Румунії».
Відповідно до правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК.
Поряд з цим, зі змісту заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення вбачається, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існують ознаки вчинення будь-якого кримінального правопорушення, крім того, заявник не вказує попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, яке ініціюється заявником.
Здебільшого, особи, що подають скаргу на бездіяльність яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про можливі вчинення злочинів суддею, у своїй заяві виказують фактичну незгоду з прийнятим процесуальним рішенням судді.
Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Відповідно до Рішення Ради суддів України від 21.06.2013 №Л 2 27 незгода учасника судового процесу у справі з прийнятим судовим рішенням не може бути приводом до реєстрації заяви, повідомлення про вчинене суддею кримінальне правопорушення. Рада суддів України переконана, що ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд.
Таким чином, зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою такого роду, де фактично заявником висловлюється у такий спосіб незгода з прийнятим процесуальним рішенням судді, що прямо суперечить ст. 126 Конституції України, Закону України «Про статус суддів та судоустрій» та не відповідає практиці ЄСПЛ.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що скарга є необґрунтованою, тому відмовляє у задоволенні скарги та, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1