05.02.2025 Справа № 756/1667/25
Справа № 756/1667/25
1-кс/756/337/25
05.02.2025 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025100050000288 від 03.02.2025 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Нова Одеса Миколаївської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , такого, що має середню спеціальну освіту, одруженого, в силу ст. 89 КК України судимості немає,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернулась до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12025100050000288 від 03.02.2025 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів без визначення розміру застави.
Зі змісту клопотання та долучених на його обгрунтування документів слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025100050000288 від 03.02.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 03.02.2025 приблизно о 12:50 ОСОБА_8 приїхав за місцем своєї роботи у місті Києві (вул. Вербова 19, ряд С-2, місце №4), де він орендує приміщення для власної діяльності, та перебуваючи на вулиці біля приміщення за вказаною адресою зустрів клієнтів, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , після чого вони разом зайшли до приміщення АДРЕСА_2 .
В подальшому, того ж дня, приблизно о 12:55 ОСОБА_6 пропустив ОСОБА_9 вперед для вирішення справ з ОСОБА_8 , після чого вийшов з приміщення на вулиці для очікування. Через декілька хвилин з приміщення вийшов ОСОБА_9 , який пішов в напрямку свого авто, а ОСОБА_6 , тримаючи на плечі рюкзак, знову зайшов до приміщення АДРЕСА_3 , де знаходиться потерпілий ОСОБА_8 , та в період з 13:00 до 13:15 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували у вищевказаному приміщенні лише удвох. В цей час на ґрунті неприязних відносин та попередніх конфліктів у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_8 , з корисливих мотивів з метою заволодіння його грошовими коштами.
Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, в той же день, в проміжок часу з 13:00 до 13:15 та в тому ж місці, продовжуючи знаходитись в робочому приміщені №4, дістав із свого рюкзака невстановлену досудовим розслідування вогнепальну зброю, та тримаючи її в руках підійшов в притул до ОСОБА_8 , й продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, умисно дослав патрон в патронник невстановленої вогнепальної зброї, яку тримав у руках, та здійснив ним один постріл впритул у життєво важливий орган, а саме в область голови ОСОБА_8 , завдавши йому тілесні ушкодження, а саме: сліпе вогнепальне поранення голови та грудей з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала смерть останнього.
В подальшому ОСОБА_6 заволодів грошовими коштами, які належали ОСОБА_8 , взяв ключі від приміщення та вийшов на вулицю, та зачинивши двері ключем на замок пішов у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми діями, які виразились в умисному протиправну заподіянні смерті іншій людині з корисливих мотивів, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності;
- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваному відомо місце проживання останніх, а тому останній шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій, на думку слідчого, може схилити потерпілого, свідків до дачі неправдивих показань, відмови взагалі від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності з даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши, що ризики є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами, оскільки його підзахисний ухилятися від органу досудового розслідування/суду чи будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню наміру немає, має постійне місце проживання, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний підтримав позицію захисника та просив застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання.
Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
03.02.2025 о 20:30 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
04.02.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Пункт перший ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988 та «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:
- протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- протокол огляду місця події;
- інші матеріали в їх сукупності.
З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, репутацію, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують особу останнього (його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, майновий стан), вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, направлені на переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених прокурором у судовому засіданні, враховуючи початкову стадію кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
При цьому слідчий суддя зважив і на доводи сторони захисту щодо застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12025100050000288 від 03.02.2025 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 03.04.2025 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1