Справа № 709/2128/24
2/709/110/25
(заочне)
11 лютого 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Шарої Л.О.,
секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Чорнобай цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (надалі по тексу - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2022 між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за пату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до цього договору факторингу, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1
13.12.2020 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та відповідачем укладено кредитний договір № 14914 про надання фінансового кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефона відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією. Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2 000 грн, дата надання кредиту 13.12.2021, строк кредиту 18 днів, валюта кредиту UAH, стандартна процентна ставка - 2,5 % в день або
912,5 % річних. ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» виконало взяті на себе зобов'язання згідно з договором. Відповідачка кредит не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить
12 500,00 грн, яка складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2 000,00 грн, простроченої суми заборгованості за процентами в сумі 10 500,00 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь прострочену суму боргу за кредитним договором - 20 00,00 грн, прострочену заборгованість за процентами - 10 500,00 грн, судовий збір - 2 422,40 грн, у позові зазначає, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає - 12922,40 грн.
Відповідачка відзив на позовну заяву не надала.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
16.12.2024 представник позивача - адвокат Пархомчук Сергій Валерійович, в інтересах ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» через систему «Електронний Суд» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно зі ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. 36, 37 ЦПК України, того ж дня було визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.
Відповідь про реєстрацію місця проживання відповідачки на запит суду надійшла 24.12.2024 (а.с. 34).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначений розгляд справи (а.с. 35-36).
У судове засідання представник позивача не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Крім того, 22.01.2025 представник позивача, через систему "Електронний суд" скерував до суду заяву, в якій просив стягнути з відповідачки, на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
23.01.2025 відповідачка у судове засідання не з'явилася; про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом направлення рекомендованим листом на її зареєстроване місце проживання судової повістки. 20.01.2025 на адресу суду повернувся конверт із пощзначкою "адресат відсутній за вказаною адреслою" (а.с. 42.-44). Однак, про судове засідання відповідачка повідомлена шляхом направлення судової повістки на мобільний номер через додаток "Viber", щ підтверджується довідкою від 25.12.2024 (а.с. 41).
Відповідачка 11.02.2025 о 09:00 у судове засідання не з'явилася; про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення,згідно якого вона отримала поштове направлення особисто 31.01.2025 (а.с. 62).
Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи, вона вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася, відзив на позов не надала, позивач не заперечує щодо ухвалення у справі заочного рішення, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина рішення
Застосовані норми права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205,
207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 УК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Положеннями ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 13.12.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та відповідачкою укладено договір № 14914 про надання фінансового кредиту (а.с. 13-15).
Договір підписаний шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Відповідно до п. 1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно з п. 1.2. цього договору кредит надається строком на 18 днів, тобто до 30.12.2020.
Пунктом 1.3. встановлено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5 процентів річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 2.3. цього договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» свої зобов'язання за договір № 14914 від 13.12.2020 про надання фінансового кредиту виконало, надавши відповідачці кредит в розмірі 2 000,00 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Ураховуючи положення статей 204, 207, 624, 628, 634, 368, 640 ЦК України, а також правову позицію ВП ВС, висловлену у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, суд дійшов висновку про укладення 13.12.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та відповідачкою укладено договір № 14914 про надання фінансового кредиту.
Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний.
Судом досліджена надана позивачем виписка по особовому рахунку відповідачки за період із 13.12.2020 по 25.06.2024, за змістом якою прострочена сума кредиту -
2 000,00 грн, прострочені відсотки - 10 500,00 грн (а.с. 8)
Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» свої зобов'язання за Договором № 14914 виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачці кредит в розмірі 2 000,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором від 13.12.2020 (а.с. 7).
Ураховуючи вимоги статей 526, 625, 610, 612, 1049, 1054 ЦК України та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач своєчасно не повернув грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, внаслідок чого станом на 25.06.2024 у нього виникла заборгованість.
Разом з цим, суд урахував правові позиції, висловлені Верховним Судом у постанові від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, за змістом яких виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Щодо строку та підстав нарахування позивачем процентів за користування відповідачем кредитними коштами, то суд зазначає таке.
Позивач просить стягнути із відповідача на його користь проценти за користування кредитними коштами у сумі 10500,00 грн, але розрахунок нарахованих процентів не надає.
Як встановлено судом, сторони у договорі № 14914 від 13.12.2020узгодили строк кредитування - 18 днів, дату повернення кредиту - 30.12.2020. Отже, кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачкою протягом 18 днів. Визначений у п. 1.3. Договору розмір процентної ставки становить 2,5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Слід зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 05.04.2023 № 910/4518/16.
Разом з цим, нарахований позивачем розмір процентів перевищує встановлений договором строк користування коштами, поза межами якого проценти не нараховуються. Так розмір процентів на які має право позивач становить 900,00 грн (2000 грн * 2,5 % * 18 днів).
При цьому, як вбачається з Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 14914від 13.12.2020в ньому наявний графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, де сума нарахованих процентів визначена у розмірі - 900,00 грн, всього до сплати визначено суму - 2900,00 грн (а.с. 15).
Суд звертає увагу позивача на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 повторно зроблено висновок, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)). На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Тому суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача процентів за користування коштами підлягає частковому задоволенню.
Судомтакож встановлено, що 17.02.2022 між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП»» укладено договір факторингу № 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за пату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 16-19).
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників від 17.02.2022 до цього договору факторингу, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с. 9).
Керуючись положеннями статей 1077, 1078, 1081 ЦК України суд дійшов висновку про набуття позивачем права вимоги до відповідача та наявність підстав для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією № 32636 від 05.11.2024 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, (на 23 %) у розмірі 557,17 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн, суд зазначає наступне.
До позовної заяви та заяви про розподіл судових витрат представником позивача додано:
- копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, за умовами якого ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (Клієнт) доручило, а адвокат Пархомчук С.В. узяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу товариству. Сторонами у п. 1.2. договору визначено такі вили правової допомоги: представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта. Також у п. 3.1. цього договору сторони узгодили, що вартість правової допомоги адвоката обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката та розраховується виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2000,00 грн. за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019 на ім'я Пархомчук С.В.;
- довіреність ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» від 30.12.2024, відповідно до якого товариство уповноважило адвоката Пархомчука С.В. представляти його інтереси;
- акт про отримання правової допомоги від 21.01.2025, згідно з яким адвокат надав, а клієнт - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором. Сторони визначили вартість послуг з надання правової допомоги: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 1 година, вартістю 2000,00 грн; складання та подання до суду позовної заяви - 2,5 години - 5000,00 грн; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 годин - 3000,00 грн; 500 грн - канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції. Всього - 10500,00 грн;
- рахунок від адвоката Пархомчук С.В. № 21.01.2025-3 від 21.01.2025 на суму 10 500,00 грн;
- платіжну інструкцію № 34394 від 21.01.2025, відповідно до якої ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало ОСОБА_2 кошти в сумі 10 500,00 грн за правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги.
Понесення позивачем та представником позивача витрат на поштову кореспонденцію підтверджується списком відправлень № 2 Ф.103 у розмірі 65,00 грн, списком згрупованих відправлень № 462 Ф.103 у розмірі 60,00 грн, що становить в сумі 125,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п ровадження № 14-382цс19, вирішення питання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у пунктах 21-22 постанови вказала таке: «21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). 22. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Крім того, згідно з пунктом пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Як було встановлено судом, між позивачем ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та її представником - адвокатом Пархомчуком С.В. був укладений договір про надання правової допомоги від 29.12.2023, у котрому сторони визначили вартість 1 години роботи адвоката - 2 000,00 грн. Також позивачем та його представником складений акт про отримання правової допомоги від 21.01.2025.
Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), задоволення позову частково, (на 23 %) суд вважає, що відповідачка зобов'язана відшкодувати понесені позивачем витрати на оплату послуг адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 415,00 грн.
Покликаючись на положення статей 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ, 04080) заборгованість за договором № 14914 про надання фінансового кредиту від 13.12.2020, укладеним між ТОВ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 в сумі 2 900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами у період із 13.12.2020 по 30.12.2020 - 900,00 (дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ, 04080) судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 2 415 (дві тисячі чотириста п'ятнадцять ) гривень 00 копійок) та сплатою судового збору у розмірі 557,17 (п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 17 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Черкаського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України
http://ck.ck.court.gov.ua.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м. Київ, 04080.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 .
Суддя Л. ШАРАЯ