Сквирський районний суд Київської області
Справа № 357/18003/24
Провадження № 2/376/553/2025
"10" лютого 2025 р. м.Сквира
Суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Фурсівської сільської ради про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,-
встановила:
До Сквирського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Фурсівської сільської ради у якій він просив:
- встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКПП: НОМЕР_1 , дитини - малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З наведеного слідує, що позовна заява містить одну матеріально-правову вимогу про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої доньки.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст.15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини. Наведений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року по справі №201/5972/22.
Отже, підсумовуючи вище викладене, спираючись на наведений правовий висновок суду касаційної інстанції, який у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковим для врахування при розгляді даної цивільної справи, враховуючи, що позивачем у цивільній справі заявлено єдину позовну вимогу про встановлення факту самостійного виховання дитини батьком, яка (вимога) таким чином не може бути належним та ефективним способом захисту, оскільки не може утворювати собою самостійний предмет доказування у справі, а навпаки може бути лише складовою іншого предмета доказування, певною фактичною обставиною, одним із обґрунтувань позовних вимог у спорі між сторонами щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Тому суд приходить до висновку, що заявлено вимогу, яка не може бути самостійно заявленою.
В свою чергу, встановлення заявленого позивачем юридичного факту про його самостійне виховання дитини має відбуватись в ході розгляду сімейного спору сторін з приводу виконання ними обов'язків з виховання дитини та шляхом зазначення про доведеність чи ні означеного факту, як обґрунтування позову, у мотивувальній частині відповідного судового рішення, а не у його резолютивній частині, як фактично просить позивач.
Отже, подана позовна заява про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, враховуючи вищенаведене, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , слід відмовити.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, -
постановила:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого апарату Фурсівської сільської ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:С. С. Ловінська