Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2959/24
Провадження № 2/376/279/2025
"25" січня 2025 р. Суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М. розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
03.10.2024 року до Сквирського районного суду Київської області з позовною заявою звернулася ОСОБА_1 з вищевказаним позовом.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (абзац перший пункту 41, пункт 42), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Вказаний правовий висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18.
Таким чином спір, що виник між сторонами має розглядатися судом за правилами виключної підсудності.
Статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.
Так, за змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду про визнання права власності на спадкове майно:
-Незавершене будівництво житлового будинку (готовність 25 відсотків) розташована за адресою: Київська область Білоцерківський район с. Кривошиїнці, однак в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно;
- частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,0 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м., а отже даний спір не підсудний Сквирському районному суду Київської області.
З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень п.1 ч.1 ст..31 ЦПК України, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно слід передати на розгляд до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Керуючись ст.ст.30,31,260,261,353 ЦПК України,-
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - направити за підсудністю до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, для розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: О.М. Коваленко