Справа № 462/1987/24
Іменем України
10 лютого 2025 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних протоколу серії ААД №567316 від 24.02.2024 року),
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
встановив:
Опис обставин, викладених у протоколі.
ОСОБА_1 , 24.02.2024 року о 16 год. 31 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 116 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Медичний огляд на стан перебування під дією лікарських препаратів проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі та підтверджується висновком № 000639 від 24.02.2025.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколу.
Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.
Уповноважений захисник ОСОБА_1 - адвокат Свищо С. М., у судовому засіданні надав пояснення щодо обставин справи та подав письмове клопотання про закриття провадження у справі. Посилаючись на обставини викладені у клопотанні просив суд провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Окрім цього, зазначив, що при огляді ОСОБА_1 з метою виявлення чи перебував останій під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції був використаний швидкий тест, що є лише попереднім результатом. Зазначив, що для встановлення заключного діагнозу необхідно проводити лабораторні дослідження.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п. 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Інструкції, метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Висновки суду.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №567316 від 24.02.2024 року;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.02.2024 року № 000639.
- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП від 24.02.2025 року та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Сторона захисту, керуючись принципом змагальності, не надала суду доказів, які могли б свідчили про недопустимість зазначених у матеріалах справи доказів.
Доводи сторони захисту, на які вони покликаються як на підстави відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та доводи захисника про порушення порядку медичного огляду, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та учасниками справи не надано доказів на підтвердження даних фактів, відтак розцінюються судом критично, як обраний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене.
Окрім цього, ОСОБА_1 дав письмові пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, зазначив, що через необізнаність за декілька днів до події прийняв заспокійлеве, а саме «Барбовал» у малій дозі. Приймаючи до уваги останній зазначений факт вживання заспокійливого ОСОБА_1 , суд не вважає, що такий може звільнти водія від обов'язку керування транспортним засобом в стані, що виклює сумніви в його алкогольному, наркотичному чи іншому сп'яніння або перебування водія під впливом лікарських препаратів.
Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.02.2024 року № 000639 результат лабораторних тестів є позитивний, так в організмі ОСОБА_1 виявлені барбітурати.
При цьому, судом враховується також те, що ні ОСОБА_1 ні його захисник, дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не оскаржували, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не скеровували.
На переконання суду, належними й допустимими доказами підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності.
При цьому, судом враховується те, що керування у стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Зокрема, у стані впливу лікарських препаратів істотно знижується увага водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб. Саме ця обставина і зумовила прийняття законодавцем Закону, яким було посилено відповідальності за керування в стані сп'яніння.
Накладення адміністративного стягнення.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605 грн 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. 130, 221, 280, 283-284 КУпАП, суд -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя: