Справа № 175/6311/24
Провадження № 2/175/1056/24
06 січня 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, -
В травні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила постановити рішення, яким визначити додатковий строк для подання нею, ОСОБА_1 до нотаріальних органів заяву про прийняття спадщини за законом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2024 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче судове засідання.
18 листопада 2024 року ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.
Представник позивачки ОСОБА_1 за ордером на надання правничої допомоги ОСОБА_3 надіслала заяву про розгляд справи без участі сторони позивачки, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, проте до суду не з'явився.
Вивчивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно дост.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як передбачено ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , з 13 вересня 2003 року перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .
Чоловік позивачки, ОСОБА_2 , є сином ОСОБА_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №1255.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно довідки № 9741 щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року виданої Управлінням реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради 22 березня 2024 року, ОСОБА_5 володіла 1/2 частки будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки №7498 щодо реєстрації місця проживання на день смерті, ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом із своєю матір'ю ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 було відкрито спадкову справу №61461151.
28 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Другої Краматорської Державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть, актовий запис №1002.
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки та 1/2 частини розташованого на ній будинку АДРЕСА_1 , яке він фактично прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після померлої матері ОСОБА_5 .
З метою отримання спадщини позивачка ОСОБА_1 15 березня 2024 року звернулася до державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. з заявою про прийняття спадщини.
15 березня 2024 року постановою державного нотаріуса Другої Краматорської Державної нотаріальної контори Костюкової Н.С. позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Отже, судом із матеріалів справи встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальної контори інші спадкоємці не звертались, спадкова справа не відкривалась.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Разом з тим, позивачка наведених вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи викладене, суд приймає до уваги наведені позивачкою причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачкою права на подання заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк - 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Озерянська Ж.М.