10 лютого 2025 року
м. Київ
справа №460/3636/24
адміністративне провадження №К/990/51002/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 460/3636/24 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області (далі - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо ненарахування та невиплати позивачу з 01.01.2024 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796);
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2024 нарахування та виплату позивачу доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати протягом відповідного року), до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 460/3636/24, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліку.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 січня 2025 року скаржником подано заяву про усунення недоліків та касаційну скаргу у новій редакції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
У даній справі суд першої інстанції, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник посилається на приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки їх застосовано без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2024 року у справі № 140/1069/24, від 15 жовтня 2024 року у справі № 240/1458/23, від 14 жовтня 2024 року у справі № 300/6527/23, від 11 листопада 2024 року у справі № 240/4652/22 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у зразковій справі № 240/4937/18.
Також скаржник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Крім того, касаційна скарга містить посилання й на інші порушення норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.
Наведені скаржником у касаційній скарзі аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 460/3636/24.
Скаржник звільнений від сплати судового збору на підставі статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року у справі № 460/3636/24.
Витребувати з Рівненського окружного адміністративного суду справу № 460/3636/24.
Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Н. В. Коваленко
С. Г. Стеценко