Провадження № 2/760/1666/25
Справа № 760/6662/24
06.02.2025 м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., за участю:
секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,
представника позивачів - Скляр М.С. (ордери від 30.05.2024),
представника Солом'янської РДА - Федорчук Х.В. (самопредставництво),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), від імені якого діє ОСОБА_1 , до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації /далі - Солом'янська РДА/ (код ЄДРПОУ: 37378937; адреса: 03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41; e-mail: rda.solomianska@kyivcity.gov.ua), Київської міської ради /далі - Київміськрада/ (код ЄДРПОУ: 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; е-mail: kmr@kmr.gov.ua), третя особа: державний нотаріус Дев'ятої Київської нотаріальної контори Пічевська Наталія Вікторівна (адреса: 03087, м. Київ, вул. Волинська, 6; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,
Рух справи
20.03.2024 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 19.03.2024, за підписом представника позивача - адвоката Скляр М.С. (діє на підставі ордеру), в якій позивач просить визнати за нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом, після померлої матері ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) на квартиру у рівних частинах, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 25.03.2024 відповідну позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.06.2024 було продовжено термін для усунення недоліків позову.
26.08.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано позовну заяву в оновленій редакції.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28.08.2024 відповідну позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.10.2024. При цьому, такою ухвалою було, зокрема, витребувано у Дев'ятої київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи, зареєстрованої в спадковому реєстрі за № 70790420, номер у нотаріуса 485/2023, заведеної 15.06.2023 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10.10.2024 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 28.11.2024 у зв'язку з повторним витребуванням копії спадкової справи.
28.10.2024 до суду на виконання ухвал суду надійшла копія спадкової справи.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28.11.2024 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 16.01.2025 у зв'язку з витребуванням у Відділу приватизації державного житла Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської РДА інформації щодо приватизації квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в т.ч. належним чином засвідченої копії приватизаційної справи щодо вказаної квартири.
30.12.2024 на виконання ухвали суду від 28.11.2024 до суду надійшло повідомлення Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської РДА, датоване 26.12.2024.
15.01.2025 від Київміськради надійшло клопотання, датоване 15.01.2025 в якому заявник просить суд прийняти рішення згідно з чинним законодавством та слухати справу у відсутність її представника (т. ІІ, а.с. 24).
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 16.01.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу було призначено до розгляду по суті на 06.02.2025.
Після завершення підготовчого засідання, яке відбулось 16.01.2025, судді канцелярією суду було передано клопотання представника Київмьськради від 16.01.2025 в якому ставиться питання про надіслання Київміськраді копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Враховуючи таке клопотання, 22.01.2025 матеріали позову було завантажено в систему «Електронний суд» та доставлено до електронного кабінету Київміськради 22.01.2025.
В судове засідання 06.02.2025 з'явилися представник позивачів та представник Солом'янської РДА, які підтримали доводи та вимоги, викладені у письмових заявах, поданих до суду.
Станом на час проведення судового засідання 06.02.2025 від Київміськради будь-яких заяв, клопотань, повідомлень не надійшло.
Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 247 ЦПК України.
У судовому зсіданні 06.02.2025 було виготовлено та оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обґрунтування позовних вимог
Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначається, що за життя остання була зареєстрована та постійно проживала у квартирі АДРЕСА_4 .
Зауважується, що спадкодавцем заповіт складено не було, отже спадкоємцями першої черги є діти спадкодавця: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У позові звертається увага на те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом'янського районного управління юстиції 24.07.2002, та згідно з рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області № 7134 від 09.03.2023, вона є опікуном свого малолітнього брата - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має статус дитини-сироти, та, відповідно опікуном над його майном.
Як стверджується у позові, після смерті матері позивачів залишилося спадкове майно, яке складається у тому числі з квартири АДРЕСА_4 , яку згідно з розпорядженням органу приватизації від 12.03.1999 № 523 було передано у приватну власність ОСОБА_5 .
У позові наголошується, що для оформлення спадкових прав на квартиру матері 15.06.2023 ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Дев'ятої державної нотаріальної контори Пічевської Н.В. з заявою № 1133 про те, що вона приймає спадщину за законом, а також з заявою № 1134 про те, що вона приймає спадщину за законом за малолітню дитину (рідного брата), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 після смерті його матері ОСОБА_3 .
Як вказується у позові, приватним нотаріусом Дев'ятої державної нотаріальної контори Пічевською Н.В. було відкрито спадкову справу № 70790420 про що свідчить витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі № 72835 від 15.06.2023.
Акцентується, що у зв'язку з тим, що згідно з інформаційною довідкою КП КМР «КМ БТІ» 12.07.2023 КВ-23 № 18843, виданою на запит державного нотаріуса, квартира за адресою: АДРЕСА_3 на праві власності не зареєстрована, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 її матері ОСОБА_3 , про що винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2940/02-31 від 09.08.2023. Підставою відмови вказано відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно.
Позивачі зауважують, що адвокатом Скляр М.С в інтересах ОСОБА_1 було складено та направлено на адресу Солом'янської РДА ряд адвокатських запитів про надання інформації та належним чином завірених копій документів на підтвердження зареєстрованого права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 . У відповідь на адвокатські запит отримано письмову відповідь № 108-10660 від 31.08.2023, про те, що згідно з архівними даними відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської РДА, квартира за вказаною вище адресою була передана у приватну власність згідно з розпорядженням органу приватизації Жовтневої районної державної адміністрації міста Києва від 12.03.1999 № 523 на одну особу ОСОБА_6 .
Разом з тим, зазначається, що на адвокатський запит від 27.09.2023 щодо видачі ОСОБА_1 дубліката свідоцтва про право власності на житло за адресою: АДРЕСА_3 , було отримано відмову з посиланням на те, що п. 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, передбачено, що в разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за письмовою заявою власника (співвласників) органом приватизації видається його дублікат.
Таким чином, за твердженнями позивачів, враховуючи те, що власник житла, який брав участь у приватизації квартирі помер, видати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру за вказаною адресою неможливо.
Позивачі наголошують, що фактична належність спадкодавцю спірного майно підтверджується копією розпорядження органу приватизації Жовтневої районне державної адміністрації міста Києва від 12.03.1999 № 523.
У зв'язку з тим, що для подальшого утримання та збереження майна ОСОБА_1 , яка також діє від імені ОСОБА_2 , необхідно оформити право власності на спадкове майно, позивачі звернулись з позовом у даній справі.
Правова позиція Солом'янської РДА
12.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Солом'янської РДА, за підписом представника - Федорчук Х.В. (т. І, а.с. 119-122).
У відзиві, зокрема, вказується, що Солом'янська РДА не є органом місцевого самоврядування та не наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування по вирішенню питання щодо визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.
Наголошується, що Солом'янська РДА не є належним відповідачем у даній справі.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволення позовних вимог до Солом'янської РДА.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 14.05.2011 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 128 (т. І, а.с. 10).
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про народження НОМЕР_3 , виданого 24.07.2002 Відділом реєстрації актів громадського стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, за змістом якого вбачається, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (т. І, а.с. 11).
Також до матеріалів справи долучено копію повторно виданого 14.11.2020 Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) свідоцтва НОМЕР_5 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якого є ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (т. І, а.с. 12).
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 07.02.2023 Виконавчим комітетом Боярської міської ради Фастівського району Київської області (т. І, а.с. 8), ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 46 років.
У т. І на а.с. 9 міститься копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 09.11.2015 Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, з якої вбачається, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 39 років.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області № 7/34 від 09.03.2023, ОСОБА_1 призначено опікуном свого малолітнього брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має статус дитини-сироти, та опікуном над його майном (т. І, а.с. 14).
З матеріалів копії спадкової справи № 485/2023, заведеної 15.06.2023 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. І, а.с. 165-183) вбачається, що 15.06.2023 позивачкою ( ОСОБА_1 ) до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори було подано заяву про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 (т. І, зворотній бік а.с. 165).
Також, в матеріалах спадкової справи № 485/2023 наявна заява позивачки ( ОСОБА_1 ) від 15.06.2023 до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , як законним представником малолітньої дитини ОСОБА_2 (т. І, а.с. 168)
Зі змісту інформаційної довідки КП КМР «КМ БТІ» № 18843 від 12.07.2023, яка міститься в матеріалах спадкової справи № 485/2023 (т. І. а.с. 182), вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності не зареєстрована.
Постановою державного нотаріуса Пічевської Н.В. від 09.08.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 її матері ОСОБА_3 (т. І, а.с. 17, зворотній бік.с. 182) з посиланням на відсутність документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.
Відповідно до Розпорядженням органу приватизації від 12.03.1999 № 523 (т. І, а.с. 22) квартиру за адресою: АДРЕСА_3 передано ОСОБА_6 у приватну власність.
На виконання ухвали від 28.11.2024 Управління житлово-комунального господарства та будівництва від 26.12.2024 (т. І, а.с. 229) повідомило наступне: «згідно з розпорядженням органу приватизації Жовтневої районної державної адміністрації міста Києва від 12.03.1999 № 523 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , було передано в приватну власність та оформлено свідоцтво про право власності на ОСОБА_6 , яке не було отримане заявницею та знаходиться на зберіганні у відділі приватизації державного житла у відділі приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.»
До вказаного повідомлення Управління житлово-комунального господарства та будівництва, зокрема, долучено копії: розрахунків площі квартири (будинку), що безоплатно приватизується від 12.03.1998 № 523 (т. І, а.с. 230); Розпорядження органу приватизації від 12.03.1999 № 523 (т. І, а.с. 231); заяви ОСОБА_9 про оформлення передачі в приватну власність квартири від 03.03.1999 (т. І, а.с. 232); свідоцтва про право власності на житло від 12.03.1999, видане Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації м. Києва на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , зі змісту якого вбачається, що квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_6 (т. І, а.с. 237); технічного паспорту на квартиру (т. І, а.с. 237).
За відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА та інформацією з Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 30.08.2024 відсутня реєстрація осіб (т. І, а.с. 132).
Також, позивачами до матеріалів справи долучено копії: паспорту ОСОБА_1 (т. І, а.с. 5); картки платника податків ОСОБА_1 (т. І, а.с. 6); довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 1173616-2022 від 15.09.2022 щодо ОСОБА_1 (т. І, а.с. 7); картки платника податків ОСОБА_2 (т. І, а.с. 13); Рішення Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області № 7118 від 28.02.2023 (т. І, а.с. 15); акту Боярської міської ради Фастівського району Київської області від 19.02.2024 (т. І, а.с. 16); витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72835679 від 15.06.2023 (т. І, а.с. 18); листа Солом'янської РДА від 02.10.2023 (а.с. 23).
Відповідно до рішення Київської міської ради від 10.11.2016 № 315/1319 бульвар Івана Лепсе (від вулиці Гарматної до проспекту Відрадного) перейменовано на бульвар Вацлава Гавела ( ІНФОРМАЦІЯ_9
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Враховуючи, що заповіт спадкодавцем не складався, то позивач ( ОСОБА_1 ) є такою, що прийняла у спадщину 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 , яка належала за життя її матері - ОСОБА_3 , як спадкоємиця першої черги (донька померлої), а позивач ( ОСОБА_2 ), в інтересах якого діє ОСОБА_1 є таким, що прийняв у спадщину 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 , яка належала за життя його матері - ОСОБА_3 в силу приписів ч. 1 ст. 1241 ЦК України.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом ст. ст. 1296, 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо в складі спадщини є нерухоме майно спадкоємець, який прийняв спадщину зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 4.15 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02. 2012 за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування (див. постанови Верховного Суду: від 20.06.2018 у справі № 640/13903/16-ц /провадження № 61-15147св18/, від 20.06.2018 у справі № 266/5267/18 /провадження № 61-6647св19/, від 20.03.2019 у справі № 550/1040/16-ц /провадження № 61-28423св18/; від 22.04.2020 у справі № 601/2592/18 /провадження № 61-17859св19/; від 22.04.2020 у справі № 127/23809/18 /провадження № 61-11210св19/; від 27.05.2020 у справі № 361/7518/16-ц /провадження № 61-43734св18/, від 16.09.2020 у справі № 464/1663/18 /провадження № 61-9410св19/ від 02.08.2023 у справі № 640/1851/19 /провадження № 61-13504св21/, що свідчить про сталість судової практики з відповідного питання).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19 /провадження № 61-16069св20/).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Досліджені судом докази в їх сукупності свідчать про те, що квартира за адресою АДРЕСА_3 належала померлій ОСОБА_3 (матері позивачів) на праві приватної власності на підставі Розпорядженням органу приватизації від 12.03.1999 № 523 та свідоцтва про право власності на житло від 12.03.1999, виданого Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації м. Києва, проте ОСОБА_3 за життя не отримала вказане свідоцтво про право власності та не здійснила реєстрацію відповідного права власності в БТІ в установленому на той час законодавством порядку.
Постановою приватного нотаріуса Пічевської Н.В. від 09.08.2023 ОСОБА_11 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_3 з посиланням на відсутність документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.
Проте, як зазначалось, судом встановлено наявність документа, що підтверджує право власності на спадкове майно: свідоцтва про право власності на житло від 12.03.1999, виданого Органом приватизації Жовтневої райдержадміністрації м. Києва на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , зі змісту якого вбачається, що квартира на праві приватної власності належить ОСОБА_6 (т. І, а.с. 237).
Встановивши перешкоди для оформлення права власності на спадкове майно у нотаріальному порядку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку його відсутності, усунення від права на спадкування, неприйняття ним спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див., зокрема, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.12.2022 у справі № 315/236/21, провадження № 61-782св22).
Інших спадкоємців щодо спірного спадкового майна, крім позивачів у справі, при розгляду справи не встановлено.
Отже, належним відповідачем у даній справі є саме Київська міська рада.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 395/853/19, провадження № 61-8483св21).
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації слід відмовити, як таких, що пред'явлені до неналежного відповідача.
Суд враховує, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтерес.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є пропорційність (п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Принцип «пропорційності» пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2025 у справі № 638/8634/23, провадження № 61-10325св24).
З огляду на наведене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (від імені якого діє ОСОБА_1 ) до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, третя особа: державний нотаріус Дев'ятої Київської нотаріальної контори Пічевська Наталія Вікторівна, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, - задовольнити в частині належного відповідача - Київської міської ради.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) та за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 їх матері - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) на квартиру у рівних частинах (по 1/2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
В задоволенні позову до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Дата складення повного судового рішення: 10.02.2025.
Суддя Л. Л. Зуєвич