П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/5343/24
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 08.11.2024р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати з дати його прийняття рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформлене листом № 415/АП/15-32-54-08 від 24.01.2024 р. щодо відмови реєстрації платником єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області зареєструвати ФОП ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення посилається на п. 291.5.8 ст. 291 ПК України, відповідно до якого не можуть бути платниками єдиного податку першої третьої груп - платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Проте у листі ГУ ДПС в Одеській області №415/БР/15-32-54-08 від 24.01.2024 р. щодо відмови реєстрації платником єдиного податку третьої групи відсутні будь-які документальні підтвердження наявності податкового боргу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 08.11.2024 р. та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що станом на 23.01.2024 у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 рахується податковий борг: - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду платежу 18010200 у розмірі 124076, 38 грн., томі дії відповідача щодо відмови реєстрації платником єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 є законними.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 23.01.2024 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (номер запису: 2010350000000487458) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту.
Як зазначено у позові та встановлено судом, 23.01.2024 року під час реєстрації фізичною особою-підприємцем за допомогою сервісу ДІЯ (заява щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця № 1098249-23012024) позивачем було обрано спрощену систему оподаткування обліку та звітності (третя група - ставка єдиного податку 5%) з дати державної реєстрації підприємця.
24.01.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу позивача складено листа №415/БР/15-32-54-08, в якому зазначено, що відповідач відмовляє ОСОБА_1 у реєстрації платником єдиного податку другої групи з 01.02.2024 року.
Також, у листі вказано, що станом на 23.01.2024 у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахується податковий борг податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки платежу 18010200 у розмірі 124076,38 грн.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню з дати його прийняття рішення Головного управління ДПС в Одеській області, оформлене листом № 415/АП/15-32-54-08 від 24.01.2024 р. щодо відмови реєстрації платником єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення позивача із заявою про реєстрацію щодо фізичною особою-підприємцем за допомогою сервісу ДІЯ (заява щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця № 1098249-23012024) та обрання позивачем спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (третя група - ставка єдиного податку 5%) у контролюючого органу були відсутні підстави для твердження про наявність у ОСОБА_1 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду платежу 18010200 - у розмірі 124076,38 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі -ПК України).
Відповідно до приписів пунктів 291.2, 291.3 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті (п. 298.1. ст. 298 ПК України).
Підпунктом 298.1.1 п. 298.1. ст.298 ПК України визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;
4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Відповідно до підпункту 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПК України суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою. При цьому, якщо суб'єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік. Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначає ст. 299 ПК України.
В пункті 299.1 ст. 299 ПК України зазначено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Реєстрація електронних резидентів (е-резидентів) платниками єдиного податку третьої групи здійснюється контролюючим органом протягом двох робочих днів з дати отримання від державного реєстратора відомостей про реєстрацію електронного резидента як фізичної особи - підприємця у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 ПК України).
У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПК України).
У випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 п. 298.1 та підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПК України).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5. ст. 299 ПК України).
Згідно з п. 299.6. ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку законодавцем визначений виключний перелік підстав, зазначених вище.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.01.2024 року під час реєстрації фізичною особою-підприємцем за допомогою сервісу ДІЯ (заява щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця № 1098249-23012024) позивачем було обрано спрощену систему оподаткування обліку та звітності (третя група - ставка єдиного податку 5%) з дати державної реєстрації підприємця, проте 24.01.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області на адресу позивача складено листа №415/БР/15-32-54-08, в якому зазначено, що відповідач відмовляє ОСОБА_1 у реєстрації платником єдиного податку другої групи з 01.02.2024 року.
Колегією суддів з матеріалів справи та доводів апеляційної скарги встановлено, що підставою для відмови в реєстрації позивача платником податку третьої групи є твердження відповідача про наявність у позивача станом на 23.01.2024 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду платежу 18010200 у розмірі 124076,38 грн.
В свою чергу під час розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено, що зазначена заборгованість у розмірі 124076,38 грн. виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення №1798299-2408-1502 від 24.04.2023 на суму 103516,75 грн, яке сформоване за житловий будинок площею 805,3 кв.м;
- податкового повідомлення-рішення №1798298-2408-1502 від 24.04.2023 на суму 20559,63 грн за нежитловий об'єкт нерухомого майна площею 210,87 кв.м за адресою АДРЕСА_1 .
Матеріалами справи встановлено та не заперечується відповідачем, що заборгованість у розмірі 20559,63 грн. виникла у зв'язку з помилковим нарахуванням суми по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що було оформлено податковим повідомлення-рішенням про визнання сум податкового зобов'язання № 1798298-2408-1502 від 24.04.2023 на суму 20559,63 грн.
При цьому з наявної в матеріалах справи, інтегрованої картки платника податків встановлено, що 17.04.2024 року до неї внесено інформацію про скасування нарахованого в минулих роках податку на майно громадян по податковому повiдомленню-рiшення (форма 'Ф') №1205/15-32-24-08-01 вiд 17.04.2024 р. та 17.04.2024 року до інтегрованої картки платника податків - позивача внесено інформацію про зменшення суми недоїмки на 20559,63 грн. у зв'язку із вказаним скасуванням.
Також, щодо наявності у позивача податкового боргу, який виник на підстав №1798299-2408-1502 від 24.04.2023 на суму 103516,75 грн, яке сформоване за житловий будинок площею 805,3 кв.м, то судом першої інстанції вірно встановлено, в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/34919/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 року. Станом на момент розгляду цієї справи рішенням суду від 12.09.2024 р. скасовано податкове повідомлення-рішення № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 року.
Так, зазначене рішення не набрало законної сили, проте станом на дату звернення позивача із заявою про реєстрацію щодо фізичною особою-підприємцем за допомогою сервісу ДІЯ (заява щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця № 1098249-23012024) та обрання позивачем спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (третя група - ставка єдиного податку 5%), Головному управлінню ДПС в Одеській області було достеменно відомо про наявність судового процесу предметом перевірки під час якого є правомірність податкового повідомлення-рішення № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 року, а тому сума заборгованості за таким рішенням не є узгодженою, а тому не рахується податковим боргом у розумінні норм Податкового кодексу України.
При цьому, вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідач копію ухвали суду від 08.01.2024 року по справі №420/34919/23 про відкриття провадження по справі отримав 09.01.2024 року, тобто до подання позивачем заяви від 23.01.2024 р.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про реєстрацію щодо фізичною особою-підприємцем за допомогою сервісу ДІЯ (заява щодо державної реєстрації фізичної особи - підприємця № 1098249-23012024) та обрання позивачем спрощеної системи оподаткування обліку та звітності (третя група - ставка єдиного податку 5%) у контролюючого органу були відсутні підстави для твердження про наявність у останнього податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду платежу 18010200 - у розмірі 124076,38 грн.
В апеляційній скарзі відповідач жодним чином спростовує такі висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на все вищевикладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 лютого 2025 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук