05 лютого 2025 року м.Дніпросправа № 340/3910/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 340/3910/24 (суддя Пасічник Ю.П., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) щодо не проведення службової перевірки та не вжиття жодних заходів контролю по факту визнання в судовому порядку дій ОСОБА_2 протиправними;
- зобов'язати Державну службу України з безпеки на транспорті провести службову перевірку професійної діяльності начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Романенко Володимира Васильовича на предмет визнання в судовому порядку факту протиправних дій з подальшим притягненням до відповідальності.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024р. у справі №340/9466/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті та Начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенка Володимира Васильовича, скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 про відмову у позові, а позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті; визнано протиправною та скасовано постанову серії ПШ №015029 від 07.11.2023 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Зважаючи на рішення Третього апеляційного адміністративного суду, позивач 03.05.2024 звернулась до відповідача із скаргою, якою просила вирішити питання щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності через визнання судом його дій протиправними.
Вважаючи, що відповідач знехтував своїми обов'язками та проігнорував вимоги ч. 20 ст. 12 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ №103 від 11.02.2025, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року в задоволенні адміністративного позову позивача було відмовлено.
Із рішенням суду не погодилася позивач, нею була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення процесуальних норм, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
В скарзі позивач вказує, що відповідач, будучи безпосереднім керівником ОСОБА_2 , не вчинив жодної дії по встановленому судом факту протиправних дій Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області, чим фактично і допустив протиправну бездіяльність.
Постановою Третього апеляційного суду від 16.04.2024 у справі №340/9466/23 як раз таки і вирішувалось питання персональних протиправних дій ОСОБА_2 .. Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в той момент очолював саме ОСОБА_2 .. Саме ОСОБА_2 виніс постанову, яка була визнана протиправною та скасована у встановленому законом порядку. Саме ОСОБА_2 направив спірну постанову на примусове виконання, чим призвів ряд негативних наслідків для позивача та її сім'ї.
В даному випадку внаслідок протиправною бездіяльності відповідача не притягується до відповідальності посадова особа, чиї дії визнані у встановленому законом порядку протиправними, що призводить і до порушення права позивача, оскільки ті негативні наслідки, які вона зазнала внаслідок таких протиправних дій, не можуть залишатись без належної відповідальності. Відповідач має відповідні повноваження на проведення службової перевірки по факту визнання протиправними дії свого територіального підрозділу, однак не бажає цього робити попри існування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 у справі №340/9466/23.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржене рішення суду - без змін.
У відзиві відповідач звертає увагу, що в апеляційній скарзі відсутнє пояснення та аргументація позивачки щодо того, у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм підпункту 7 пункту 8 та підпункту 20 пункту 12 Положення № 103, не обґрунтовано власну позицію з посиланнями на норми законодавства.
Захист прав позивача у сфері-публічно правових відносин з приводу реалізації Державною службою України з безпеки на транспорті державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснено та завершено ухваленням постанови Третім апеляційним адміністративним судом від 16.04.2024 у справі №340/9466/23. При цьому, вказаним рішенням не вирішувалось питання щодо персональних протиправних дій ОСОБА_2 . Рішення суду, не є рішенням зобов'язального характеру, а отже, не зобов'язує відповідача вчинити дії для його виконання, в тому числі і відносно ОСОБА_2 , а тому не може бути покладене в основу скарги щодо вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024р. у справі №340/9466/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті та Начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті Романенка Володимира Васильовича:
- скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 про відмову у позові, а позовні вимоги задоволено повністю;
- визнано протиправними дії відділу Державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті;
- визнано протиправною та скасовано постанову серії ПШ №015029 від 07.11.2023 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с.7-16).
Позивач 03.05.2024 звернулась до відповідача із скаргою, якою просила вирішити питання щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності через визнання судом його дій протиправними (а.с.17,18).
Листом від 29.05.2024 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності (а.с.19-22).
Позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача з приводу її звернення, та вважає за необхідне зобов'язати його через суд вчинити дії та провести службову перевірку професійної діяльності начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Романенко Володимира Васильовича на предмет визнання в судовому порядку факту протиправних дій з подальшим притягненням до відповідальності.
Суд першої інстанції прийшов до висновків, що матеріали справи не містять докази протиправної бездіяльності відповідача, навпаки скарга позивача була розглянута і на неї надано відповідь. Доводи позивача про порушення її прав, свобод чи інтересів не містять жодного обґрунтування негативного впливу на її конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать про незгоду в частині не притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Законом України “Про звернення громадян» врегульовані питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Статтею 4 Закону встановлено, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду (ст.16 Закону України “Про звернення громадян»).
Одним із способів відновлення порушених є оскарження неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, що мають владні повноваження.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Як вірно вказав суд першої інстанції, захист прав позивача у сфері-публічно правових відносин з приводу реалізації Державною службою України з безпеки на транспорті державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснено та завершено ухваленням постанови Третім апеляційним адміністративним судом від 16.04.2024р. у справі №340/9466/23.
Цим рішенням питання щодо визнання протиправними дій саме ОСОБА_2 як посадової особи органу - суб'єкта владних повноважень, не вирішувалось. Оцінка надавалась питанню правомірності притягнення позивача до адміністривної відповідальності шляхом застосування штрафних санкцій. Рішення суду не зобов'язує відповідача вчинити дії для його виконання, в тому числі і відносно ОСОБА_2 ..
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. В даному випадку суд першої інстанції вказав, що таке порушення має бути
реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення
Позивачка листом від 03.05.2024 № 03/05 звернулась до Укртрансбезпеки з вимогою провести службове розслідування щодо ОСОБА_2 та притягнути його до відповідальності.
Для перевірки інформації, зазначеної у скарзі позивачки, Департаментом внутрішнього контролю Укртрансбезпеки було направлено запит до ОСОБА_2 щодо надання пояснень стосовно питань, зазначених у скарзі позивачки. Отримавши пояснення від ОСОБА_2 , Укртрансбезпека листом від 29.05.2024 № 6274/3.8/15-24 поінформувала позивачку про те, що підстави для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності відсутні, оскільки на час розгляду адміністративної справи (07.11.2023) Відділом державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області було вчинено усі визначені законодавством дії для отримання належних документів від позивачки, проте, позивачка проігнорувала запити Укртрансбезпеки та на розгляд адміністративної справи не з'явилась.
Отже, бездіяльності з боку відповідача по відношенню до скарги-заяви позивача в спірному випадку допущено не було. Саме відповідачу делеговано законодавством вирішувати питання нявності чи відсутності в діях підлеглих складу дисциплінарного проступку та підстав для притягнення їх до відповідальності.
Відповідач поінформував позивачку щодо питань, зазначених у її скарзі від 03.05.2024, з дотриманням вимог законодавства та своєчасно, протягом розумного строку.
Обставини, зазначені позивачкою у апеляційній скарзі, а саме настання негативних наслідків для позивача після прийняття постанови про накладення штрафу, спричинення як моральних страждань, так і матеріальних збитків, будуть досліджуватися судом в іншому провадженні при розгляді справи № 404/4697/24, оскільки позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, про що і зазначає в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 340/3910/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак