07 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7344/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді - Казанчук Г.П. розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 28 вересня 2024 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 340/3518/24;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої 28 вересня 2024 року на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 340/3518/24.
Позов мотивовано тим, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України по 25.03.2024, проте під час проходження служби йому не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Рішенням окружного адміністративного суду від 19.07.20245 року по справі №340/3518/24 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити відповідну індексацію грошового зобов'язання. Нам виконання вказаного рішення позивачу виплачена індексація його грошового забезпечення, однак у день розрахунку позивачу не нарахована та не виплачена компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь за час затримки виплати, а тому позивач звернувся в суд з даним позовом.
Ухвалою судді від 18.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій. Вказаною ухвалою суддя встановила відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подано.
У період 13.12.2024, з 16.12.2024 по 24.12.2024, 30.12.2024, 03.01.2025, 16.01.2025 суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Дослідивши докази і письмові пояснення по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 проходив військову службу до 25.03.2024 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 25.03.2024 року №66 припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено зі писків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 25.03.2024 року.
Оскільки станом на день виключення зі списків особового складу відповідач не провів з позивачем розрахунку індексації грошового забезпечення у повному обсязі, той звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 року по справі № 340/3518/24:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
28.09.2024 року, на виконання рішень суду, відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Однак, в день виплати грошового забезпечення відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою від 08.10.2024 року, на яку отримав відповідь військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 07.11.2024 року, в якій остання повідомила позивача, що для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу немає правових підстав (а.с.5).
Отже, наявність протиправної бездіяльності щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За приписами статті 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-III).
Згідно зі статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу.
Також у справі № 240/11882/19 Верховний Суд зауважив, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Цей висновок був повторений у постанові Верховного Суду від 21.03.2023 року у справі № 620/7687/21 та підтриманий у постанові Верховного Суду від 28.10.2024 року у справі № 420/2598/24.
Окрім іншого, у постанові Верховного Суду від 28.10.2024 року у справі № 420/2598/24 зроблені висновки про те, що наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Тобто зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Відтак, застосовуючи висновки Верховного Суду, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення (справа №340/3518/24), суд доходить висновку, що позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Як встановлено вище, відповідач на виконання рішень суду у справі №340/3518/24 28.09.2024 року виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, однак у день виплати грошового забезпечення відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Відповідно до частин 1, 3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки всупереч статті 4 Закону № 2050-ІІІ не здійснив нарахування та виплату компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати основної суми доходу.
З огляду на викладене, враховуючи висновки Верховного Суду та встановлені судом у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, то відсутні підстави для розподілу судових витрат по сплаті судового збору на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 90, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, виплаченої 28.09.2024 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року за весь час такої затримки виплати по день фактичної виплати - 28.09.2024 року.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК