07 лютого 2025 року м. Житомир справа № 240/17106/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, починаючи з 05.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати з 05.03.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на чотири роки відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позову вказує, що згідно розпорядження від 17.10.1986 №143 позивача було відкомандировано до зони відчуження, а саме в с. Бобер, Поліського району, Київської області на період часу з 19.10.1986 по 23.10.1986. Окрім того, звертає увагу суду, що згідно довідки, що видана Поліським Районним споживчим товариством Київської області період відрядження збільшився до 26.10.1986 включно. На переконання позивача, з врахуванням часу перебування в зоні відчуження, набула статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а отже, відповідно, має передбачені законом пільги щодо призначення пенсії. Позивач вважає, що зазначені довідки підтверджують кількість днів, які перебувала у зоні відчуження, а тому відповідачами протиправно не враховано даної інформації. Також, відмова відповідачів у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку не може ґрунтуватися також і на тому факті, що зазначені періоди перебування в зоні відчуження перетинаються з періодом мого навчання в м. Києві. Зауважує, що навчалася за очною формою навчання, однак специфіка навчання на геологічному факультеті передбачала навчання також і у літні місяці, а восени в були канікули на яких позивач підробляла працюючи у зоні відчуження. Враховуючи вказані обставини, вважає оскаржуване рішення протиправним, а свої права та інтереси порушеними.
Суддя своєю ухвалою від 31.10.2024 прийняла позовна заяву до розгляду, відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи, зобов'язала Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, належним чином завірені копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов до суду 20.11.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що позивачем до заяви про призначення пенсії посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАБС не надано, у зв'язку з чим, орган Пенсійного фонду позбавлений можливості визначити статус позивача (щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС), необхідний для призначення даного виду пенсії. Також, під час розгляду заяви позивача органом Пенсійного фонду встановлено, що долучена довідка №143 від 17.10.1986 про період роботи на підприємстві, що розташоване в зоні відчуження (с. Бобер Поліського району Київської області) з 19.10.1986 по 23.10.1986, суперечить інформації, що зазначена у довідці № 130 від 19.03.1992, де зазначено період роботи в зоні посиленої радіації з 19.10.1986 по 22.10.1986. Вказані довідки не містять посилання на первині документи. Також, період, зазначений у довідках, перетинається (співпадає) з періодом навчання позивача у м. Києві. Таким чином, зазначені довідки не можуть бути самостійною підставою для визначення права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Враховуючи вказані обставини, відсутні підстави для призначення позивачу пенсії відповідно до ст. 55 Закону №796. Просить відмовити у задоволенні позову.
Відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов до суду 03.02.2025. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що після реєстрації заяви Позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду заяви 13.03.2024 прийнято рішення №063950005303 про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796, у зв'язку з відсутністю необхідних документів передбачених підпунктом 7 пунктом 2.1. Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, які визначають право на даний вид пенсії. Дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вважає правомірними, а тому у задоволенні позову просить відмовити. До відзиву додано копії матеріалів відмовної пенсійної справи позивача.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 05 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком (ліквідатор) (а.с. 65).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05.03.2024 та прийнято рішення №063950005303 від 13.03.2024 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 57). У рішенні вказано: "Згідно п.п.7 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22- 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (із змінами), передбачено, що документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є;
- довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження;
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
Заявницею не надано посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим не можливо визначити статус заявниці.
Долучена довідка №143 від 17.10.1986 про період роботи на підприємстві, що розташоване в зоні відчуження (с. Бобер Поліського району Київської області) з 19.10.1986р. по 23.10.1986р., суперечить інформації, що зазначена у довідці № 130 від 19.03.1992, де зазначено період роботи в зоні посиленої радіації з 19.10.1986 по 22.10.1986, довідки не містять посилання на первині документи, а також даний період перетинається з періодом навчання заявниці в м.Києві. Зазначені довідки не можуть бути самостійною підставою для визначення права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Висновок: відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до п. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з відсутністю необхідних документів, які підтверджують право на даний вид пенсії."
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 22.03.2024 повідомило ОСОБА_1 про рішення від 13.03.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії протиправною та такою, що порушує права та інтереси, позивач звернулась за їх захистом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положення ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Соціальна захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій гарантується Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон № 796-ХІІ) або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Приписами статті 9 Закону №796-ХІІ встановлено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Згідно із частиною першою статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:
1) з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 10 років;
2) які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років;
3) які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
З аналізу викладеного вбачається, що обов'язковою умовою для призначення пільгової пенсії відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт роботи в зоні відчуження протягом певного часу та наявність статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Разом з тим, згідно із частинами першою, четвертою статті 15 Закону №796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частин першої, третьої статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Під час розгляду адміністративної справи встановлено та позивачем визнається відсутність у ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Абзацом дев'ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
При цьому, з аналізу норм частини третьої статті 65 Закону №796-ХІІ вбачається, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в постанові від 21.11.2019 у справі № 572/47/17, від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17, від 08.05.2018 у справі №708/1022/17 та від 24.07.2018 у справі № 524/2062/17, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі № 404/5266/16-а (2-а/404/29/17), від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17, від 19 червня 2024 року у справі №500/8031/21
У пункті 30 постанови від 26.07.2023 у справі № 460/2589/20 Верховний Суд також констатував, що Законом № 796-ХІІ та Порядком № 51 передбачено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18) також зазначалось, що «… право на пенсію відповідно до Закону № 796-XII мають лише ті особи, які отримали посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і (або) потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наведені правові позиції Верховного Суду є актуальними і суд у справі, що розглядається, не вбачає підстав відступати від таких.
Отже, для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ до заяви необхідно подати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п'яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році (категорія 2) серії А синього кольору.
Однак, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивачу не видавалось, що останньою визнається.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку вказано: "Заявницею не надано посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим не можливо визначити статус заявниці."
Отже, зважаючи на факт відсутності у позивача посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, що нею не спростовано, суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді заяви ОСОБА_1 діяв правомірно та в межах чинного законодавства України, оскільки відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд.7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ: 13322403) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
07.02.25