Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 лютого 2025 року Справа№200/7690/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Шумейко Ярослав Віталійович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся через систему “Електронний Суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500, Київська область, м.Фастів, вул. Саєнка Андрія,10) про визнання протиправною відмову викладену у листі від №1000- 0202-8/129792 від 25.07.2024 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії у новому розмірі з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку з 10.09.2023; зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії у новому розмірі з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку з 10.09.2023.
22 січня 2025 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 10 вересня 2023 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 призначення, нарахування та виплату пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 10 вересня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Представником позивача надана заява про ухвалення додаткового судового рішення. Просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Вирішуючи заяву по суті суд зазначає таке.
Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат відповідно до вимог частини сьомої цієї статті покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд звертає увагу, що в позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 5000 грн. Під час прийняття судом рішення питання щодо відшкодування таких витрат судом не вирішено.
Судом встановлено, що до позову додано:
договір про надання правової (правничої) допомоги від 19.10.2023, який укладено між адвокатом Шумейко Ярославом Віталійовичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 5404 від 22.03.2019 та Ребровим Станіславом Вікторовичем,
додаткова угода №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.10.2023, згідно якої визначено гонорар адвоката у розмірі 5000 грн за правову допомогу щодо скасування відмови №1000-0202-8/129792 від 25.07.2024;
акт наданих послуг від 11.11.2024 на суму 5000 грн.
З огляду на зміст спірних правовідносин та правове регулювання таких, з врахуванням наданих позивачем документів, враховуючи критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що витрати на правничу допомогу адвоката в заявленому розмірі 5000 грн є співмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Також, суд враховує, що відповідачем не надані заперечення щодо розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на їх не співмірність.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими доводи щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.
Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись статтями 132, 134, 143, 242-244, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №200/7690/24 задовольнити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, 08500, Київська область, м.Фастів, вул. Саєнка Андрія,10) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кошкош