про залишення позовної заяви без руху
10 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/1151/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Авто Плюс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гуд Авто Плюс» звернулось з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000240/1 від 23.08.2024, №UA205140/2024/000242/1 від 27.08.2024, №UA205140/2024/000255/1 від 29.08.2024, №UA205170/2024/000027/2 від 12.08.2024, №UA205170/2024/000012/2 від 28.03.2024; №UA205170/2024/000019/2 від 15.05.2024; №UA205170/2024/000028/2 від 20.08.2024; №UA205170/2024/000029/2 від 21.08.2024.
Згідно з пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Як визначено частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом оскарження цього адміністративного спору є, рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000240/1 від 23.08.2024, №UA205140/2024/000242/1 від 27.08.2024, №UA205140/2024/000255/1 від 29.08.2024, №UA205170/2024/000027/2 від 12.08.2024, №UA205170/2024/000012/2 від 28.03.2024; №UA205170/2024/000019/2 від 15.05.2024; №UA205170/2024/000028/2 від 20.08.2024; №UA205170/2024/000029/2 від 21.08.2024.
За змістом частини першої, пункту першого частини другої статті 24 Митного кодексу України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Предмет оскарження - рішення, дії або бездіяльність митних органів, які оскаржуються.
Враховуючи те, що позивач у цій справі оскаржує рішення, які прийняті з питань державної митної справи, то з урахуванням положень Митного кодексу України строк на їх оскарження визначається згідно із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців.
Отже, звернувшись до суду 05.02.2025, позивач пропустив строк на оскарження рішень про коригування митної вартості №UA205170/2024/000012/2 від 28.03.2024 та №UA205170/2024/000019/2 від 15.05.2024.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У даному випадку позивач не надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Варто зауважити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах; встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обґрунтованих підстав щодо пропуску строку звернення до суду з підтверджуючими доказами та необхідності поновлення останнього позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
У рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 Конституційний Суд України роз'яснив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд також зважає на позицію Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях по справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії» дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Круз проти Польщі» виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви, шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205170/2024/000012/2 від 28.03.2024 та №UA205170/2024/000019/2 від 15.05.2024, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гуд Авто Плюс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя А.Я. Ксензюк