Справа № 751/11151/24 Головуючий у 1 інстанції Топіха Р. М.
Провадження № 33/4823/144/25
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
10 лютого 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Дворніченка М. М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката Дворніченка М. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з вищою освітою, військовослужбовець, неодружений, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 10 грудня 2024 року о 01 год. 03 хв. у м. Чернігові, по вул. Олександра Довженка, 24, ОСОБА_1 , на порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, керував автомобілем Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Дворніченко М. М. просить застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами. Мотивує тим, що ОСОБА_1 не заперечує проти обставин викладених в протоколі, однак враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має необхідність використання транспортного засобу для того, щоб вчасно та оперативно прибувати на службу у разі будь - якої загрози та під час бойових завдань, просив не застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник адвокат Дворніченко М. М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити з викладених в ній підстав. Захисник звернув увагу, що його підзахисний звільняється від сплати судового збору та надав копію посвідчення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , аргументи його захисника, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні в частині стягнення судового збору.
Апеляційним судом було переглянуте відео, додане до матеріалів справи, на якому видно факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , по зовнішньому вигляду якого були об'єктиві підстави судити, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або в найближчому медичному закладі, ОСОБА_1 намагався домовитися з поліцейськими з метою уникнення відповідальності.
Після попередження і повторної вимоги ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, де відразу після огляду поліцейським були роздруковані результати приладу, згідно якого видно результати приладу Драгер ALCOTEST 6820 №ARНЕ-0221 (1,14 проміле), дата останнього градуювання приладу 03.10.2024.
У квитанції - роздруківці від приладу Драгер ALCOTEST 6820 №ARНЕ-0221, результат 1,14 проміле, від 10.12.2024, стоїть підпис ОСОБА_1 .
На відеозапису видно, що ОСОБА_1 не заперечував проти отриманого результату та підписав чек з результатами тестування на алкоголь, повідомивши, що приблизно пів години тому випив банку пива.
Відеозапис проводився безперервно на місці вчинення правопорушення, і на ньому зафіксований розвиток подій, що передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення.
Поліцейські виконали вимоги ч. 1 ст. 266 КУпАП, водія ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого права керування транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом.
Підстав для висновку про порушення порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з боку співробітників поліції у суду немає.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП є безальтернативною, передбачає один вид стягнення - суму штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що позбавляє суд можливості призначити штраф без позбавлення права керування транспортними засобами.
Більш того, законодавчо заборонено, починаючи з 17 березня 2021 року, визнання такого правопорушення малозначним та передачу матеріалів справи на розгляд трудовому колективу чи громадській організації (ч. 1 ст. 21 та примітка до ст. 22 КУпАП).
З наявних документів у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 22.06.2024.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом'якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
Разом з тим, стягуючи, судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп., суд залишив поза увагою, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 виданого 31 жовтня 2024 року.
Учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому рішення суду в цій частині, підлягає зміні.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Дворніченка М. М. задовольнити частково.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, змінити в частині судового збору.
ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій.
У решті постанову суду залишити без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець