Номер провадження: 22-ц/813/58/24
Справа № 523/8362/16-ц
Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г.
Доповідач Вадовська Л. М.
05.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Кічук І.Г.,
від позивача ОСОБА_2 - не з'явились,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Одеської міської ради - не з'явились,
переглянувши справу №523/8362/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Одеської міської ради про припинення права на частку у спільній частковій власності, виділ в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 28 березня 2019 року у складі судді Шепітка І.Г., -
Позивач ОСОБА_2 , звернувшись 13 червня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 11 квітня 1984 року держаним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори, є власником частки житлового будинку, загальною площею 74,7 кв.м, житловою площею 52,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Власником іншої частки вказаного житлового будинку є відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 грудня 2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фадєєвою Н.О.
Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, що площею 505 кв.м рішенням виконкому Ленінської райради депутатів трудящих №470 від 19 липня 1957 року була надана ОСОБА_3 для будівництва індивідуального житлового будинку; Договір про безстрокове користування земельною ділянкою нотаріально посвідчений 04 листопада 1957 року.
Фактично будинок та господарські будівлі та споруди між співвласниками поділені та склався порядок користування земельною ділянкою.
Позивач ОСОБА_2 просила:
поділити нерухоме майно в натурі;
виділити в окрему одиницю належну на праві власності ОСОБА_2 частку житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , у складі: у житловому будинку літ. «А» 1-1 кухня площею 10,8 кв.м, 1-2 житлова площею 11,0 кв.м, 1-3 житлова площею 9,7 кв.м, всього загальною площею 31,5 кв.м, житловою площею 20,7 кв.м; надвірні будівлі та споруди: літ. «Б» літня кухня, літ. «Г» вбиральня, літ. «И» сарай, літ. «К» навіс, літ. «Ж» душ, П - мостіння, Ш, ІУ, У - вигрібна яма, кран, №6-9 - огорожа;
встановити порядок користування земельною ділянкою загальною площею 518 кв.м згідно Плану користування земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , що доданий до Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна від 25 травня 2016 року; виділити ОСОБА_2 у користування земельну ділянку площею 0,0296 га;
припинити право спільної часткової власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визначити ОСОБА_2 адресу: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.3-6).
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2016 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.52).
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, зазначивши, що позивач у порядку поділу житлового будинку просить виділити їй у користування земельну ділянку площею 0,0296 га, а відповідачу меншу земельну ділянку площею 0,0220 га, це при тому, що частки кожного у власності на будинок є рівними . Відповідач фактично позбавляється права користування земельною ділянкою площею 0,0076 га, з чим не згодна (т.1 а.с.84-86, 180-182).
На виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено судову комплексну будівельно-технічну, земельно-технічну експертизу та надано до суду Висновок експерта №17-1659 від 22 лютого 2018 року з варіантами розділу будинку та земельної ділянки (т.1 а.с.142-166).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2019 року позов задоволено частково;
виділено в окрему одиницю належну на праві власності ОСОБА_2 частку житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , у складі: у житловому будинку літ. «А» 1-1 кухня площею 10,8 кв.м, 1-2 житлова площею 11,0 кв.м, 1-3 житлова площею 9,7 кв.м, всього житловою площею 20,7 кв.м; надвірні будівлі та споруди: літ. «Б» літня кухня, літ. «Г» вбиральня, літ. «И» сарай, літ. «К» навіс, літ. «Ж» душ, ворота №6, огорожа №7,8, мостіння, вигрібна яма №Ш, ІУ, кран №У;
виділено ОСОБА_2 земельну ділянку площею 296 кв.м з приляганням до фасадної, лівої, задньої і правої зовнішніх меж ділянки з урахуванням площі під частиною житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями, що складає 57/100 часток земельної ділянки; вхід на виділену ділянку залишено з боку АДРЕСА_1 ;
виділено ОСОБА_1 земельну ділянку площею 220 кв.м з приляганням до фасадної і правої зовнішніх меж ділянки з урахуванням площі під частиною житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями, що складає 43/100 часток земельної ділянки; вхід на виділену ділянку залишено з боку АДРЕСА_1 ;
встановлено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 518 кв.м;
припинено право спільної часткової власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 ;
в частині присвоєння адреси відмовлено (т.1 а.с.226-229).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову (т.1 а.с.232-237).
За змістом вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси. Не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані об'єкти. Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. При підготовці документів про поділ нерухомого майна, зокрема, беруться до уваги заяви всіх співвласників. За наявності самочинно збудованих (реконструйованих, перепланованих) об'єктів нерухомого майна документи щодо виділу готуються тільки після визнання права власності на них відповідно до закону. Рішення суду ухвалене на підставі Висновку експерта №17-1659 від 22 лютого 2018 року, проте експертом не досліджувався правовстановлюючий документ ОСОБА_1 на належну їй частину будинку, відповідно, відомості про те, з яких приміщень житлового будинку, господарських будівель і споруд складається належна ОСОБА_1 частка не вказано. Суд не прийняв до уваги, що рішенням виконкому Ленінської райради №470 від 19 липня 1957 року під забудову надано земельну ділянку площею 505 кв.м. У свідоцтві про спадщину за заповітом від 11 квітня 1984 року вказано, що спадкове майно знаходиться на земельній ділянці площею 505 кв.м. Отже, визначити порядок користування земельною ділянкою можливо лише в межах ділянки площею 505 кв.м. Експерт незрозуміло чому оцінив земельну ділянку площею 516 кв.м, а надав варіант порядку користування земельною ділянкою площею 518 кв.м. Розбіжності площ земельної ділянки залишились поза увагою суду. Належні ОСОБА_2 приміщення знаходяться під одним дахом у житловому будинку літ. «А», приміщення мають спільну стіну. Експерт вказав неправильну площу приміщень, що належать ОСОБА_1 . Літня кухня літ. «Б» належить обом співвласникам, кухня має два приміщення з окремими входами, вікнами, комунікаціями, однак частка літньої кухні літ. «Б» не виділена ОСОБА_1 . Горище в будинку літ. «А» належить обом співвласникам, проте вхід за висновком експерта знаходиться на виділеній ОСОБА_2 частині будинку. Водопровідний кран фактично знаходиться на частині земельної ділянки відповідача, проте виділений позивачу. Господарчі будівлі та споруди мають позначки «літ.», що не відповідають технічній документації. Відступ від вимог державних будівельних норм та ідеальних часток можливий з урахуванням угоди співвласників, проте такої угоди не існує. Для реєстрації права власності необхідно, щоб частки співвласників нерухомого майна складали одиницю. Належну ОСОБА_2 частку нерухомого майна судовим рішенням виділено в окрему одиницю, при цьому належна ОСОБА_1 частка нерухомого майна по документам залишається частка нерухомого майна.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 червня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення суду.
В апеляційній скарзі Одеська міська рада просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині встановлення порядку користування земельною ділянкою і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою (т.2 а.с.9-17).
За змістом вимог апеляційної скарги Одеської міської ради незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Виділивши ОСОБА_2 земельну ділянку площею 296 кв.м та виділивши ОСОБА_1 земельну ділянку площею 220 кв.м суд тим самим перейняв на себе функції органу місцевого самоврядування, оскільки виключне право розпорядження землями територіальної громади міста належить Одеській міській раді. Рішень щодо передачі будь-яким особам земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у власність або користування Одеська міська рада не приймала. Суд вийшов за межі не лише своїх повноважень щодо землі, а й позовних вимог, так як позивач не заявляла позовні вимоги про виділення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельної ділянки.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що дійсно рішення суду ґрунтується на Висновку експерта №17-1659 від 11 лютого 2018 року, проте ОСОБА_1 не просила призначити іншу експертизу, тому критика експертного висновку в апеляційній скарзі не підлягає прийняттю (т.2 а.с.38-41).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на наступне.
Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані.
За даними станом на 03 вересня 2015 року Одеського державного архіву в архіві зберігається Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, посвідчений Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 04 листопада 1957 року за реєстровим №1-3063. Згідно вказаного Договору на підставі рішенням виконкому Ленінської райради народних депутатів трудящих №470 від 19 липня 1957 року громадянину ОСОБА_3 як «забудовнику» надано право безстрокового користування земельною ділянкою площею 505 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 для будівництва житлового будинку (т.1 а.с.16, 17-23).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 за життя склав заповіт, посвідчений Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 20 березня 1979 року, зареєстрований в реєстрі за №1-1365, яким своє майно заповів у рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
У Спадковій справі №83/1984 до майна померлого ОСОБА_3 державним нотаріусом Четвертої одеської державної нотаріальної контори Коваленко Н.В. видано 11 квітня 1984 року за реєстровим №1-2095 Свідоцтво про право на спадщину за заповітом в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке видано Свідоцтво, складалося з житлового будинку площею 31,5 кв.м, зображеного в платі літ. «А», господарських будівель і споруд: літня кухня літ. «Б», вбиральня літ. «В», огорожа №1-5, мощення -І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 505 кв.м. Житловий будинок належав померлому на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, посвідченого Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 04 листопада 1957 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-3063, зареєстрованого Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації в книзі №176 під №413 на стр.142 (т.1 а.с.13-14, 15, 92-93).
ОСОБА_2 мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 », потому у шлюбі « ОСОБА_8 », після розірвання шлюбу « ОСОБА_9 » (т.1 а.с.7-8, 10-12).
За даними станом на 18 грудня 1998 року бюро технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок літ. «А» загальною площею 74,7 кв.м, житловою площею 52,5 кв.м, літня кухня літ. «Б», вбиральні літ. «В», «Г», гараж літ. «Д», сарай літ. «Е», 1-5 огорожа, І - мощення. Переобладнання та збільшення площі затверджено рішенням райвиконкому №464 від 25 вересня 1987 року, розпорядженням Ленінської районної адміністрації №872 від 08 грудня 1999 року. Площа земельної ділянки по фактичному користуванню у технічній документації на житловий будинок вказана 518 кв.м (т.1 а.с.97-100).
Згідно Договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фадєєвою Н.О. 22 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №3935, ОСОБА_1 купила частку житлового будинку лі. «А» загальною площею 74,7 кв.м, житловою площею 42,5 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня літ. «Б», вбиральня літ. «Г», гараж літ. «Д», сарай літ. «Е», огорожа №1,2,5, вимощення -І. За Договором відчужено житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які складаються: в літ. «А»: 2-1 кухня, 2-2 житлова, 2-3 підсобна, 2-4 санвузол загальною площею 43,2 кв.м, житловою площею 21,8 кв.м, господарські будівлі та споруди: літ. «Д» гараж, літ. «Е» сарай, огорожа №1,2,5, вимощення -І. Будинок розташований на земельній ділянці площею 518 кв.м по фактичному користуванню. Вказана частка житлового будинку належала продавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 11 квітня 1984 року, зареєстровано в реєстрі за №1-2095, зареєстрованого в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 20 квітня 1984 року у книзі №176, стор.142, під №17101 (реєстраційний номер 38566700) (т.1 а.с.15, 24, 25-26, 27).
25 травня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 замовили у фізичної особи-підприємця « ОСОБА_10 » Технічний звіт по геодезичним вишукуванням земельної ділянки та Висновок щодо технічної можливості поділу на два самостійні об'єкта нерухомого майна: житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Висновок складено що житлового будинку загальною площею 74,7 кв.м, житловою площею 52,5 кв.м; площа земельної ділянки для користування 0,0220 га та 0,0296 га (загальна площа 0,0516 га, що більша від площі, що по Договору від 04 листопада 1957 року передана у безстрокове користування під забудову житлового будинку) (т.1 а.с.28-43, 118-140).
Вказані Технічний звіт по геодезичним вишукуванням та Висновок щодо технічної можливості поділу на два самостійні об'єкта нерухомого майна сторонами не реалізований, до компетентних органів місцевого самоврядування чи влади поданий не був.
Висновок експерта №17-1659 від 22 лютого 2018 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи складений щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку літ. «А» з прибудовами загальною площею 74,7 кв.м житловою площею 52,5 кв.м; земельної ділянки площею 516 кв.м (т.1 а.с.142-146).
Отже, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 був побудований ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 505 кв.м, що надана йому як забудовнику уповноваженим на то органом у 1957 році у безстрокове користування під індивідуальний житловий будинок. Після смерті у 1981 році ОСОБА_3 житловий будинок успадкований спадкоємцями за заповітом ОСОБА_2 ( ОСОБА_8 ) та ОСОБА_6 в рівних частках, спадкове майно знаходилось на земельній ділянці площею 505 кв.м. Спадкоємцями після оформлення у 1984 році права на спадщину житловий будинок, господарські будівлі та споруди перебудовані та змінені, уповноваженими органами вказані зміни у нерухомому майні у 1987 та 1999 роках затверджені. Як наслідок, станом на відчуження у 2012 року ОСОБА_6 частки нерухомого майна житловий будинок мав загальну площу 74,4 кв.м, житлову площу 52,5 кв.м. У договорі купівлі-продажу від 22 грудня 2012 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами значиться як такий, що розташований на земельній ділянці по фактичному користуванню 518 кв.м. Замовлений ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 2016 році Висновок щодо поділу нерухомого майна та Технічний звіт по геодезичним вишукуванням зроблені по земельній ділянці площею 516 кв.м. Висновок експерта №17-1659 від 22 лютого 2018 року складений по житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовуються на земельній ділянці по фактичному користуванню площею 516 кв.м.
В справі відсутня інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
В справі наявна інформація про те, що під забудову житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3 як «забудовнику» рішенням виконкому Ленінської райради народних депутатів трудящих №470 від 19 липня 1957 року. Договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, посвідчений Четвертою одеською державною нотаріальною конторою 04 листопада 1957 року за реєстровим №1-3063. Земельна ділянка надана площею 505 кв.м.
В справі відсутні документи, які підтверджують право користування під житловою нерухомістю за адресою: АДРЕСА_1 земельною ділянкою площею 516 кв.м чи 518 кв.м.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зверталися до уповноважених органів Одеської міської ради щодо оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку площею 516 кв.м чи 518 кв.м (тобто земельну ділянку більшої площі, ніж та, що у 1957 році площею 505 кв.м була надана забудовнику під житлову забудову) за адресою: АДРЕСА_1 .
Наразі земельна ділянка, на які знаходиться житлова нерухомість співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , по фактичному користуванню є більшою, ніж та, що у 1957 році уповноваженим на той час органом та у встановленому законом порядку була надана під забудову житлового будинку.
Доводи Одеської міської ради про те, що співвласники житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не привели своє право користування земельною ділянкою, на якій заходиться житлова нерухомість, у відповідність до діючого законодавства, що виключає наразі встановлення судовим рішенням порядку користування земельною ділянкою між співвласниками житлового будинку, приймаються.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у житловому будинку займають певні приміщення, спір щодо яких між ними відсутній.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мають належних документів на земельну ділянку площею 516 кв.м чи площею 518 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не привели у відповідність до чинного законодавства оформлення права на земельну ділянку площею 505 кв.м, що у 1957 році була надана під забудову.
Оскілки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться на земельній ділянці, то поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами між його співвласниками передбачає в тому числі й встановлення порядку користування земельною ділянкою, на якій житлова нерухомість знаходиться (у разі якщо земельна ділянка перебуває у користуванні), чи поділ земельної ділянки відповідно до часток у праві власності на житлову нерухомість (у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності).
На час вирішення судом спору земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 була земельною ділянкою комунальної власності територіальної громади міста Одеси, уповноваженим органом якої є Одеська міська рада.
Одеська міська рада як уповноважений власник земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлення порядку користування якою вирішив суд за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , не залучена до участі у справі в якості відповідача, чим порушено законні права та інтереси територіальної громади міста Одеси в особі її уповноваженого органу як власника землі.
Питання землі є визначальним при поділі житлової нерухомості.
За наявних в справі документів у судовому порядку не надається можливим вирішити питання щодо земельної ділянки між співвласниками житлової нерухомості, оскільки право користування чи право власності співвласниками будинку щодо земельної ділянки, на якій житлова нерухомість фактично наразі знаходиться, з Одеською міською радою у встановленому законом порядку не вирішено.
Доводи Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, що викладені в апеляційних скаргах, приймаються, оскільки спростування доказами не мають.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України).
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч.1 ст.358 ЦК України).
Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними (ч.1 ст.367 ЦК України).
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (ч.2 ст.367 ЦК України).
Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.3 ст.367 ЦК України).
За судовою практикою якщо співвласники не досягли згоди щодо поділу майна і взаєморозрахунків між ними, спір розглядається в судовому порядку як спір про цивільне право з врахуванням положень статей 364, 365 ЦК України.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за правовстановлюючими документам на нерухоме майно кожен є власником частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У володінні кожного із співвласників знаходяться приміщення житлового будинку та певні господарські будівлі та споруди, спору щодо цього не вбачається.
При цьому, площа приміщень у житловому будинку з прибудовами, що перебуває у володінні ОСОБА_2 , фактично становить 31,5 кв.м (11,0 +9,7 +10,8 =31,5).
Площа приміщень у житловому будинку з прибудовами, що перебуває у володінні ОСОБА_1 , фактично становить 42,8 кв.м (21,8+10,0+8,3+2,7=42,8).
Загальна площа приміщень у житловому будинку з прибудовами становить 74,3 кв.м, де фактичне володіння приміщеннями у житловому будинку з прибудовами співвласників становить 31,5 кв.м та 42,8 кв.м, що не відповідає часткам та , які у спільній частковій власності на житлову нерухомість по документам їм належать.
Суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснили перерозподіл часток у спільній частковій власності, тобто провели державну реєстрацію права спільної часткової власності на житловий будинок із зазначенням часток кожного, яка б відповідала їх фактичному володінню приміщеннями 31,5 кв.м та 42,8 кв.м.
Викладене у своїй сукупності приводить до висновку, що за наявних у справі доказів (документів) позовні вимоги задоволенню не підлягають.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають привести у відповідність правовстановлюючі документи на нерухоме майно; здійснити державну реєстрацію права спільної часткової власності кожного, як того вимагає нині діюче законодавство; оформити право на земельну ділянку тощо, що в кінцевому результаті дасть їм можливість нотаріально посвідчити договір про поділ нерухомого майна, як то передбачено частиною 3 статті 367 ЦПК України.
В силу положень пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2019 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Одеської міської ради про припинення права на частку у спільній частковій власності, виділ в натурі, встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова