Номер провадження: 22-ц/813/6084/24
Справа № 523/3196/24
Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.
Доповідач Вадовська Л. М.
12.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
від заявника ОСОБА_2 - не з'явились,
переглянувши справу №523/3196/24 за заявою ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2024 року у складі судді Бузовського В.В., -
Заявник ОСОБА_2 , звернувшись 26 лютого 2024 року до суду з вищеназваною заявою, вказала, що з 08 січня 2014 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . За час шлюбу у спільну власність набуто житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в наслідок реконструкції житловий будинок значно збільшений у своїй площі. Земельну ділянку під будинком приватизовано та поділено на дві земельні ділянки. частку будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 продано у 2018 році. На земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 збудовано новий будинок. Сімейні стосунки погіршились, виникли спори щодо спільного майна. ОСОБА_1 не допускає її до належного їй майна, вчиняє психічне насильство, яке полягає у погрозах фізичною розправою, публічних приниженнях, образах, в тому числі із застосуванням нецензурної лайки.
Заявник ОСОБА_2 просила:
заборонити ОСОБА_1 наближатися на відстань меншу ніж 3 метри до місця роботи ОСОБА_2 до приміщень аптеки «Аліса. Лінія життя» за адресою: АДРЕСА_1 ;
усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності, а саме:
вселити ОСОБА_2 до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 0,0723 га, кадастровий номер 5110137600:70:007:0052;
зобов'язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні приміщеннями житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0,0723 га, кадастровий номер 5110137600:70:007:0052 (а.с.1-5).
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2024 року справу передано за юрисдикцією до Приморського районного суду м. Одеси (а.с.58).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 березня 2024 року справу передано за юрисдикцією до Суворовського районного суду м. Одеси (а.с.65-66).
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2024 року відкрито провадження у справі (а.с.74).
ОСОБА_1 заяву не визнав, зазначивши у запереченні, що у березні 2023 року ОСОБА_2 подано до суду позов про розірвання шлюбу, який залишено без розгляду. Повторно у січні 2024 року ОСОБА_2 подано позов про розірвання шлюбу, судове рішення від 14 березня 2024 року про задоволення позову ОСОБА_2 оскаржено в апеляційному порядку. Щодо набутого за час шлюбу майна існує спір. Жодних погроз ОСОБА_2 не висловлював, перешкод не створював (а.с.76-80, 125-127).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_1 (а.с.144-145).
Висновок суду мотивовано тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наявний спір про поділ майна та користування майном; що стосунки неприязні після припинення шлюбних відносин; що подружжя провокує один одного; що взаємні суперечки та провокації не можуть бути розцінені як насильство в сім'ї.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на рішення суду.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви (а.с.147-150).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Через небажання протягом тривалого часу вирішувати з ОСОБА_2 питання поділу спільного майна ОСОБА_1 вдається до протиправних дій, направлених на позбавлення заявниці джерела доходу та роботи, створення нестерпних та неприйнятних умов знаходження ОСОБА_2 за місцем її роботи в аптеці за адресою: АДРЕСА_1 , з метою примусити ОСОБА_2 відмовитись від належного їй майна. Судом не надано належну оцінку доказам, не встановлено дійсні обставини справи. Суд обмежився лише посиланням на наявність між сторонами судових спорів та неприязних відносин. Проте, наявність конфлікту між учасниками справи та спору про поділ майна не виключає вчинення домашнього насильства.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне.
Правовідносини видачі обмежувального припису врегульовано Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
За положеннями частини 1 статті 1 вказаного Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Обмежувальний припис стосовно кривдника належить до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству та є встановленим у судовому порядку заходом тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямованим на забезпечення безпеки постраждалої особи (п.2 ч.1 ст.24 Закону).
Судове рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (ч.3 ст.26 Закону).
Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1 Закону).
Справа за заявою про видачу обмежувального припису розглядається на підставі відповідних норм ЦПК України.
За положеннями статті 350-6 ЦПК України суд, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Судова практика орієнтує на те, що видача обмежувального припису є обов'язковою в разі доказово обґрунтованого постійного використання у безпосередньому спілкуванні або переписці з колишнім чоловіком/дружиною погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням щодо них ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства. Докази, що додають до заяви, мають стосуватись місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді - психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії по відношенню до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у 2014 році, у 2022 році припинили проживати сім'єю. ОСОБА_2 у 2023 році ініційовано спір про розірвання шлюбу, повторно з позовом про розірвання шлюбу ОСОБА_2 звернулась у 2024 році. У період шлюбу набуто майно, щодо якого існує спір.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу обмежувального припису, суд обґрунтовано виходив з того, що викладені у заяві обставини стосуються набуття майна за час шлюбу, причин припинення проживання сім'єю, існуючого майнового спору щодо майна, яке ОСОБА_1 не вважає спільною сумісною власністю, неприязності стосунків тощо.
Обставин, з якими Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» пов'язує видачу обмежувального припису, у справі не встановлено.
Додані до заяви докази не стосуються небезпечних проявів домашнього насильства у його психологічному, фізичному, економічному вигляді.
Застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії по відношенню до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису, не встановлені.
Правові підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 травня 2024 року в справі за заявою ОСОБА_2 , за участю заінтересованої особи ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 лютого 2025 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова