СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/23275/24
пр. № 2-а/759/46/25
07 лютого 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №2180 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 31.10.2024 року та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь суму сплаченого судового збору та витрат на надання правничої (правової) допомоги адвоката у розмірі 6 000,00 грн.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 24.10.2024 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 2398 відносно нього про те, що він як військовозобов'язаний 12.04.2024 року не з'явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. 31.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №2180 про те, що він під час дії особливого періоду та оголошення мобілізації 12.04.2024 року о 09 год. 00 хв. не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є порушенням вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено штраф в розмірі 25 500, 00 грн. Постанову він отримав в день її винесення 31.10.2024 року.
Вважає постанову №2180 від 31.10.2024 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закриттю з огляду на наступне.
З оскаржуваної постанови слідує, що він не з'явився 12.04.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якої не існувало на момент вчинення правопорушення, а саме 12.04.2024 року. Тому, з урахуванням вищевикладеного, він не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП 12.04.2024 року, оскільки зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та норма ч.3 ст.210-1 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024 року, а закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії.
Він не з'явився по повістці в чітко обумовлений термін (дату та час) 12.04.2024 року о 09:00 год., отже правопорушення мало місце 12.04.2024 року та не носить характеру триваючого. При цьому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була прийнята лише 31.10.2024 року.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснювався щодо нього в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і був підставою для ініціювання притягнення до адміністративної відповідальності, що був складений з пропуском встановлено ст.254 КУпАП 24-годинного строку, оскільки уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_2 мала можливість встановити та виявити особу правопорушника, якій було інкриміноване зазначене правопорушення, ще 19.08.2024 року і протягом 24-год скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він в зазначений у повістці №Р-06/08/12 день прибув за викликом то ІНФОРМАЦІЯ_2 - 19.08.2024 року та безпосередньо перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено талоном про відвідування від 19.08.2024 року. Проте, протокол про вчинення адміністративного правопорушення не було складено ні 19.08.2024 року ні протягом 24 год. після того як ІНФОРМАЦІЯ_2 виявив та встановив його особу. Окрім того, відповідно до витягу з додатку «Резерв+», позивач 27.06.2024 року оновив облікові дані вчасно та має бронювання до 18.07.2025 року.
Процесуальні дії
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 42-43).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.11.2024 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 45).
17.12.2024 року до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просять в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідно до висновку військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. 24.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач був оповіщений належним чином та була вручена повістка 10.04.2024 року про виклик його на 12.04.2024 року, о 09:00 год., яку він отримав під особистий підпис, але військовозобов'язаний не прибув на виклик причини неприбуття не повідомив. 24.10.2024 року відносно позивача було складено протокол про вчинене адміністративне правопорушення та повідомлено про розгляд адміністративної справи за вчинення адміністративного правопорушення. 31.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена постанова № 2180 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу 25 500,00 гривень на користь держави за порушення вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивач, є військовозобов'язаним, придатним до військової служби відповідно до висновку лікарської комісії згідно наказу МОУ № 402-2008 р. був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для направлення до учбового центру, але в зазначений день та час відмовився їхати до учбового центру.
Разом з цим, відповідно до єдиного реєстру військовозобов'язаних « ІНФОРМАЦІЯ_3 » позивач станом на 24.10.2024 року перебуває у розшуку, як такий що ухиляється від проходження військової служби (а.с. 48-56).
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 вручена ІНФОРМАЦІЯ_2 повістка № 205/04/1, якою наказано з'явитись 09:00 год 12.04.2024 року з метою уточнення військо-облікових даних, проходження медичного огляду (а.с. 16).
06.08.2024 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 виписана повістка, якою наказано з'явитись 09:00 год 19.08.2024 року з метою уточнення військово-облікових даних (а.с. 17).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 2398 від 24.10.2024 року ОСОБА_1 24.10.2024 року о 13:12 год. в м.Києві в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не з'явився у зазначений термін по повістці на 12.04.2024 року о 09:00 год. для призову в ЗСУ. Підтверджуючих документів про неявку за повісткою надав в період з 11.04.2024 року по 31.05.2024 року, але після закінчення лікарняного не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 7 днів. Військовозобов'язаний оповіщений 10.04.2024 року належним чином під його особистий підпис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив обов'язок встановлений частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізацію під час дії особливого періоду (а.с. 14).
Примірник протоколу ОСОБА_1 отримав особисто 24.10.2024 року в поясненнях вказав «В скоєнні даного правопорушення прямого умислу не було. В розгляді справи буду присутній».
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 № 2180 від 31.10.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з'явився у зазначений термін по повістці на 12.04.2024 року о 09:00 год. для призову в ЗСУ. Підтверджуючих документів про неявку за повісткою надав в період з 11.04.2024 року по 31.05.2024 року, але після закінчення лікарняного не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 7 днів. Військовозобов'язаний оповіщений 10.04.2024 року належним чином під його особистий підпис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив обов'язок встановлений частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізацію під час дії особливого періоду (а.с. 15).
Вказана копія постанови ОСОБА_1 не отримана, що підтверджується пустими полями в графі «копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності отримав» (а.с. 15 зворот).
Позивач надав скріншот з застосунку «Резерв+», який сформований 15.08.2024 року, де вказано «данні уточнені вчасно», дата уточнення даних 26.07.2024 року та, що до 18.07.2025 року він мав статус «заброньований» (а.с. 18, 19).
Згідно скріншотів з застосунку «ДІЯ» ОСОБА_5 має медичні висновки про тимчасову непрацездатність з 11.04.2024 року по 31.05.2024 року (а.с. 21-28).
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За змістом ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п. 20 ч. 1 ст.106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до статті 1 ЗУ «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Також указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
Так, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період є підставою для притягнення до відповідальності саме за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як передбачено абз. 5 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Частиною 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Додатком 2 вказаного порядку визначено також Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Правила).
Відповідно до п. 1 Правил, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів- у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності; у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Відповідно до пп. 10 та абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Згідно з ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як убачається з матеріалів справи, 31.10.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 розглянуті матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 та винесено постанову № 2180, якою на останнього накладено штраф у розмірі 25 500,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Указаною постановою встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з'явився у зазначений термін по повістці на 12.04.2024 року о 09:00 год. для призову в ЗСУ. Підтверджуючих документів про неявку за повісткою надав в період з 11.04.2024 року по 31.05.2024 року, але після закінчення лікарняного не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 7 днів. Військовозобов'язаний оповіщений 10.04.2024 року належним чином під його особистий підпис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив обов'язок встановлений частиною 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таким чином встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 порушив законодавство про мобілізацію під час дії особливого періоду (а.с. 15).
Отже, як встановлено судом ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 11.04.2024 року по 31.05.2024 року, в підтвердження чого надав витяги з застосунку Дія, однак після спливу вказаного терміну мав можливість самостійно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_2 за отриманням військово-облікового документу, але з невідомих причин цього не зробив.
Разом з тим, надані позивачем докази свідчать про те, що 27.06.2024 року ОСОБА_1 уточнив персональні дані через електронний додаток «Резерв+» та заброньований до 18.07.2025 року.
Таким чином, позивач, в порушення вимог п.п. 2, 4 ч. 1 Правил військового обліку призовників, згідно яких призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; 4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
Крім того, за правилами ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено оспорювану постанову, містить підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності щодо роз'яснення змісту ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
У вказаному протоколі містяться письмові пояснення позивача, підпис та пояснення ОСОБА_1 .
Таким чином, безпідставними є посилання позивача про порушення процедури розгляду справи щодо нього, оскільки такі спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що він був присутній при його складенні, ознайомлений під підпис про права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також про дату і час розгляду справи щодо нього.
Щодо посилання позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності поза межами строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, колегія суддів зазначає, що до набрання чинності Законом України від 09 травня 2024 року № 3696-IX «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», стаття 38 КУпАП, що регулює строки накладення адміністративного стягнення, не встановлювала особливий порядок обчислення строків для правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу.
Разом з тим, у частині першій статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Згідно ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Так, 19 травня 2024 року набув чинності Закон України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, якою передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Таким чином, норму ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, запроваджено 19.05.2024 року. При цьому, було значно посилено адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку в особливий період.
Отже, враховуючи, що станом на день набрання чинності норм законодавства України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, ОСОБА_1 мав особисто прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 12.04.2024 року, підтверджуючі документи поважності неявки надав з 11.04.2024 року до 31.05.2024 року, однак звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 19.08.2024 року, тобто з пропуском визначеного строку, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за що позивач і був притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі оскарженої постанови.
Положеннями частини третьої статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначений цією правовою нормою обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що дії відповідача стосовно спірного питання відповідають вимогам діючого законодавства, натомість ОСОБА_1 не доведено та матеріалами справи не підтверджено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відтак оскаржена постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, підстави для її скасування відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень та правомірно виніс постанову від 31.10.2024 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
Розподіл судових витрат
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати зі сплати судового збору, а так само на професійну правничу допомогу належить віднести на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 132, 134, 241-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 07.02.2025 року.
Суддя: Ю.О. Твердохліб