Справа № 752/526/25
Провадження №: 1-в/752/69/25
04.02.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві
поданняГолосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київської області
про"приведення судового рішення у відповідність"
відносноОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло подання інспектора Голосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київської області ОСОБА_5 "про приведення судового рішення у відповідність", в якому йдеться про необхідність звільнення від відбування покарання в порядку за ч. 2 ст. 74 КК України та п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" від 18.07.2024 № 3886-ІХ (надалі по тексту - Закон № 3886-ІХ).
Відповідно до зазначеного подання ОСОБА_4 вироком Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2024 у справі № 754/5325/24 був засуджений до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та встановленням іспитового строку, тривалістю в 2 роки, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Також зазначено, що розмір матеріального збитку, завданого засудженим цим кримінальним правопорушенням, склав 1 662,50 грн, який, з урахуванням змін до законодавства, станом на 2024 рік, є недостатнім для настання кримінальної відповідальності. Розпорядження про виконання вироку перебуває на виконанні Голосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київської області.
В цілому, подання мотивоване декриміналізацію вчиненого діяння.
Для розгляду зазначеного подання призначено судове засідання на 04.02.2025, в яке з'явився прокурор територіальної прокуратури за місцем виконання вироку, який не заперечив проти задоволення вимог органу з питань пробації.
Засуджений та інспектор чи інший уповноважений представник органу з питань пробації до суду не прибув.
З огляду на необов'язковість явки учасників провадження до суду для участі в судовому засіданні, в якому відбувається розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням вироку, розгляд клопотання (подання) проведено на за участі прокурора.
Розглядаючи подання від 13.12.2024 суд враховує наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 13 (про звільнення від покарання за діяння, карність якого усунена).
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і 3 ст. 74 Кримінального кодексу України.
Як з'ясовано з наявного подання і приєднаних до нього документів вироком Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 754/5325/24 у кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 роки, відповідно до приписів ст. 75 КПК України звільнено останнього від відбування покарання з випробуванням та з установленням іспитового строку, тривалістю 2 роки та з покладенням обов'язків за ст. 76 КК України.
Вказаний вирок набув законної сили 21.05.2024.
У червні 2024 року засуджений ОСОБА_4 узятий на облік Голосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області на підставі розпорядження про виконання вироку.
Відомостей про ознайомлення засудженого ОСОБА_4 про порядок виконання обов'язків, покладених на нього вироком суду (повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи), про встановлення для. днів явки, про його звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку не представлено.
09.08.2024 року набув чинності Закон України 18.07.2024 № 3886-IX "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП "Дрібне викрадення чужого майна".
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом, вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Так, положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність та караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Судом встановлено, що згідно з вироком Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2024 у справі № 754/5325/25 ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, завдавши потерпілій особі - власнику/володільцю товарів, що виставлялися до продажу в магазині "Аврора" матеріальну шкоду на загальну суму 1 662,50 грн.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_4 вчинив 19.02.2024.
Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн, а 50 % - 1 514,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення та відповідно до ставки прожиткового мінімуму станом на 1 січня звітного (2024) року, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, вартість майна, яке викрав ОСОБА_4 на час вчинення правопорушення була меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність.
Враховуючи викладене, підстави для подальшого відбування покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2024 у справі № 754/5325/24, зокрема обов'язків у період іспитового строку, засудженим ОСОБА_4 не вбачаються, а сам вирок не підлягає подальшому виконанню органом з питань пробації, адже діяння декриміналізовано.
Керуючись ст. 74 КК України, ст. 372, 395, 537, 539 КПК України, суд
1. Задовольнити подання Голосіївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області від 13.12.2024.
2. Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2024 у справі № 754/5325/24 у зв'язку з усуненням карності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1