Справа № 712/1387/25
Провадження № 3/712/673/25
07 лютого 2025 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., за участю прокурора Лисика М.А., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої: Черкаська медична академія, проректор з практичної роботи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, -
ОСОБА_1 , будучи проректором з практичної роботи Черкаської медичної академії та відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст.45, п. 2-7 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» без поважних причин, несвоєчасно подала до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, оскільки граничний термін подачі був 31.01.2024, а декларація фактично подана 30.09.2024, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала частково, просила суд застосувати положення ст. 22 КУпАП та врахувати, що умислу на вчинення адміністративного правопорушення у неї не було. Після повномасштабного вторгнення рф в Україну у неї був стресовий стан, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, являється інвалідом ІІ групи, займалась волонтерською діяльністю, позитивно характеризується. В зв'язку з великим завантаженням на роботі вона забула подати декларацію за 2021 рік.
Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на неї адміністративне мінімальне стягнення, передбачене ст. 172-6 ч. 1 КУпАП.
Суддя дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Суддею встановлено, що згідно положень ст. 81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статуту Черкаської медичної академії (далі - Академія) є комунальним закладом вищої освіти. Засновником Академії є Черкаська обласна рада, яка в установленому чинним законодавством порядку представляє спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ, міст Черкаської області та здійснює управління суб'єктом комунальної власності.
Метою діяльності Академії є провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами фахової передвищої та вищої освіти освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, ступенів бакалавра та магістра в галузі знань 22 «Охорона здоров'я» для потреб системи охорони здоров'я України; проведення прикладних наукових досліджень.
До предмету діяльності Академії в межах отриманої ліцензії входить: провадження освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну, методичну діяльність; забезпечення умов для формування соціально зрілої, творчої особистості; виховання морально, психологічно і фізично здорового покоління громадян; проведення наукових досліджень як основи підготовки майбутніх спеціалістів і науково-технічного і культурного розвитку держави; проведення науково-практичних та науково-методичних семінарів, конференцій, симпозіумів.
Відповідно до наказу (розпорядження) Черкаської медичної академії №43-Л від 19.02.2020 року про переведення на посаду ОСОБА_1 переведено на 0,5 ставки посади проректора з практичної роботи з 01 лютого 2020 року на 0,5 ставки посади проректора з практичної роботи.
Відповідно до посадової інструкції проректора з практичної роботи до обов'язків відноситься: здійснює загальну організацію практики, тобто розробляє організаційні заходи, що забезпечують її підготовку та проведення; систематичне вивчення і оперативне вирішення всіх питань, пов'язаних з практичним навчанням, узагальнення передового досліду, впровадження у навчальний процес сучасних технологій навчання з метою підвищення ефективності практичного навчання; своєчасна підготовка всієї необхідної документації з практичних занять, виробничої та переддипломної практики (плани, індивідуальні завдання, журнали, графіки контролю, тощо); відвідування та аналіз практичних занять з метою контролю і надання методичної допомоги, узагальнення результатів відвідувань занять і впровадження передового досвіду кращих викладачів; своєчасний розподіл студентів по базах практики і видача їм необхідної обліково-звітної документації; укладання договорів із закладами охорони здоров'я та фармацевтичними установами про організацію і проведення виробничої та переддипломної практики студентів; здійснення заходів по вдосконаленню трудового, морального і правового виховання студентів протягом всіх періодів практичного навчання; постійний контроль за роботою керівників практики щодо виконання програми практичного навчання; участь в роботі нарад і конференцій за підсумками практики і залучення для участі в них керівників практики від базових закладів охорони здоров'я та фармацевтичних установ; систематичне підвищення рівня своєї кваліфікації; підготовка матеріалів для проведення атестації та акредитації навчального закладу згідно з нормативними документами.
Посадова особа юридичної особи публічного права обіймає посаду, яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Згідно з п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи юридичних осіб публічного права.
В свою чергу адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). До організаційно-розпорядчих функцій відносяться обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.
Згідно із ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
ОСОБА_1 , як проректор з практичної роботи Черкаської медичної академії, є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Відповідно до п. 2-7 Перехідних положень Закону установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Законом та Порядком заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 23 липня 2021 року № 449/21, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України29 липня 2021 р.за № 987/36609 (далі - Порядок 449/21) передбачено три види декларацій, зокрема:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023 визначено, що за загальним правилом до 31.01.2024 слід подати:
щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди;
декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11.10.2023 включно);
декларацію кандидата на посаду за 2021 та 2022 звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24.02.2022 по 11.10.2023 включно).
Особливості подання декларацій кандидата на посаду та декларацій при звільненні наведено у відповідях на запитання 2-1та2-2 цих Роз'яснень.
З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період.
Декларації, подані в період з 24.02.2022 до 11.10.2023 включно вважаються такими, що були подані на виконання обов'язку, передбаченого ст. 45 Закону (абз. 2 п. 2-7 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону). Повторне їх подання не вимагається та є технічно неможливим.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 продовжує свою діяльність, як посадова особа юридичної особи публічного права, а тому граничний термін подачі щорічної декларації за 2021 рік є 31.01.2024.
УСР в Черкаській області, згідно з вимогами ст.251 КУпАП встановлено фактичні обставини, що можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення, та інші аспекти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, за результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 30.09.2024в порушення вимог ч.1 ст.45, п.2-7 Прикінцевих положень Закону подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 рік.
Згідно із ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1726КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання декларації без поважних причин, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Адміністративні правопорушення з формальним складом - це такі правопорушення, для об'єктивної сторони яких закон вимагає встановлення тільки факту власне діяння.
Отже, відсутністьсуспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Системний аналіз норм КУпАП визначає завдання, яке полягає у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства з тим, щоб до кожного правопорушника були застосовані справедливі заходи адміністративного примусу.
Таким чином, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону (дозволено робити тільки те, що дозволено законом ст. 6 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 1726КУпАП є формальним і не передбачає настання будь-яких негативних наслідків, тому для кваліфікації діяння, передбаченого за вказаною статтею, досить лише здійснення протиправних дій.
Умисел ОСОБА_1 полягав у тому, що вона, будучи ознайомлена із вимогами Закону про обов'язки, обмеження та заборони, оскільки неодноразово подавала електронні декларації, не виконала вимоги Закону та навмисно і протиправно їх порушила. Вона усвідомлювала обов'язок подати електронну декларацію і те, що, маючи для цього можливості, її не подала. Однак наявність такого не є обов'язковим для визначення складових формального правопорушення, невиконання обов'язку і порушення вимог Закону є об'єктивним наслідком і результатом її діяння.
Про необхідність виконання зазначених вище вимог ОСОБА_1 знала, оскільки неодноразово подавала різного виду декларації.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Водночас, як під час документування даного правопорушення так і під час вручення ОСОБА_1 відповідного протоколу, поважних причин несвоєчасного подання нею декларації не з'ясовано.
Так, ст. 1 Закону передбачає, що органи Національної поліції віднесено до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення та припинення кримінальних, а також адміністративних правопорушень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 172-4 - 172-9 КУпАП.
Крім того, відповідно до «Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Національної поліції від 23.10.2019 № 1077 та «Положення про управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України», затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17, посадові особи управління мають право збирати докази про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, а також складати відповідні протоколи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 251 КУпАП регламентовано, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Датою вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 1726 КУпАПє дата наступна за граничною датою, до закінчення якої необхідно було подати декларацію, тобто 01.02.2024.
Місцем вчинення правопорушення в даному випадку є місце виникнення обов'язку подавати декларацію, тобто Черкаська медична академія, розташована за адресою:18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 215.
Часом виявлення правопорушення є момент складення протоколу, оскільки зібрані матеріали та фактичні дані потребують ґрунтовного аналізу і опрацювання, після чого уповноваженим суб'єктом може бути зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформляється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.
Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складення можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторона, суб'єкт, суб'єктивну сторона), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення, який зазначається при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із роз'ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, скероване 11.09.2018 голові Національної поліції України, визначений ст. 254 КУпАП строк для складання протоколу починає свій відлік лише після того як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу, а моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення є момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення здійснити дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, в тому числі щодо надання пояснень.
Таким чином, датою виявлення вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1726КУпАП, слід вважати день складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто «30» січня 2025 року, так як на момент складання протоколу були зібрані усі необхідні докази, що в сукупності свідчать про наявність ознак правопорушення, та існувала можливість вручити вказаний протокол особі, виконавши дії, визначені ч.ч. 2-4 ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
Статтею 1 Закону, передбачено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
У даному випадку, ОСОБА_1 обов'язком якої як суб'єкта відповідальності визнається необхідність діяти лише в рамках закону, порушено встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, за які встановлено адміністративну відповідальність.
Разом з тим слід зазначити, що виходячи з вимог правової кваліфікації та із врахуванням ситуації в державі, правопорушення, пов'язані з корупцією, для кваліфікації яких не передбачено обов'язкової наявності наслідків чи ознак суспільної небезпечності, не можуть вважатися малозначними.
Застосування ст. 22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.
Більше того, факт вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, не може визнаватись малозначним, оскільки вчинення такого порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.
Протидія корупційним та пов'язаним із корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними, і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.
Водночас, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.
Разом з тим, в суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується: протоколом №46/2025 від 30.01.2025; листом вх. №7283 від 29.01.2025; копією листа вих. №7643/122-2025 від 20.01.2025; рапортом 2136-2025 від 17.01.2025 з додатками; копією листа вих. №610-2025 від 03.01.2025; копією листа вх. №1973 від 09.01.2025 з додатками; копією листа №04-18/10/1584 від 11.09.2018; копією листа №05/3-4вих-20 від 10.01.2020 з додаткам; копією листа №47-06/86563-21 від 06.12.2021; витягом з положення УСР в Черкаській області.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Оскільки ОСОБА_1 являється інвалідом 2 групи, вона звільняється від сплати судового збору на підставі п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 172-6 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративно го правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
У разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, а саме 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Соснівського
районного суду м. Черкаси С.М.Бащенко