Справа № 712/14577/24
Провадження № 2/712/1029/25
30 січня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - Пироженко В.Д.
за участю секретаря - Каплі А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про припинення (зняття) обтяження з нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про припинення (зняття) обтяження з нерухомого майна.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.11.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено кредитний договір №355п/99/2007-840. Предметом вище вказаного кредитного договору є тимчасове користування грошовими коштами у розмірі 60 032, 50 доларів США. З метою забезпечення виконання за вказаним кредитним договором 23.11.2007 року між ВАТ КБ «Надра», як Іпотекодержателем, та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № 355п/99/2007-840, згідно умов якого іпотекодавець ОСОБА_3 передав в іпотеку належне їй на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
Унаслідок укладеного шлюбу 19 лютого 2011 року ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 2-265 від 12.11.2012 року звернуто стягнення на користь КБ «Надра» заборгованості по кредиту в сумі 562 718, 57 грн., на предмет іпотеки за договором іпотеки №355п/99/2007-840 від 23 листопада 2007 року, а саме: нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 39,4 кв.м.
Згідно відповіді Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) №140579 від 11.10.2024 року на виконанні в даному відділі перебувало виконавче провадження: №35653043 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-265 виданого 12.11.2022 про на виконання вказаного рішення суду.
02.11.2017 року державним виконавцем прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження №35653043.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів майна щодо об'єкта нерухомого майна №84194417, на підставі обтяження № 13450796, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 27 грудня 2012 року за виконавчим провадженням № 35653043, на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт.
Другим відділом державної виконавчої служби у м. Черкаси лисом №140579 від 11 жовтня 2024 року повідомлено, що зняття арешту з майна боржника ОСОБА_5 можливе після сплати суми коштів, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, вказуючи при цьому наявне виконавче провадження 35653043, згідно якого відсутня інформація про сплату боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, а саме: по виконанню виконавчого листа №2-265 від 12 листопада 2012 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про звернення стягнення на користь ПАТ КБ "Надра" заборгованості по кредиту в сумі 562 718, 57 грн., на предмет іпотеки за договором іпотеки №35511/99/2007-840 від 23.11.2007 року, а саме: нерухоме майно- квартири, загальною площею 39,4 кв.м.. що розташована в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 .
Однак, 28.08.2018 року між КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір №355п/99/2007-840 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним договором, умовами якого передбачалось в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом №UA-EA-2018-07-02-000055-b від 20.08.2018 року, складеного Товарною біржею «КАТЕРИНОСЛАВСЬКА», Первісний Кредитор передає у власність Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до позичальника, надалі за текстом - «Позичальник», за Кредитним договором за №355п/99/2007-840 від 23.11.2007 року з Додатковими угодами/договорами (за наявності) зазначеними у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Позичальника, спадкоємців Позичальника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Позичальника, або які зобов'язані виконати обов'язки Позичальника, за Кредитним договором.
Того ж, 28 серпня 2018 року між КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, згідно п. 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Іпотекодержатель відступає (передає), а Новий Іпотекодержатель набуває (приймає) належні Первісному Іпотекодержателю права за Іпотечним договором, включаючи, але не обмежуючись, у разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором. З моменту набуття чинності цим Договором до Нового Іпотекодержателя переходять усі права та зобов'язання Первісного Іпотекодержателя у зобов'язаннях, що виникли на підставі Іпотечного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.
У подальшому, ОСОБА_1 внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як іпотекодержатель, замість КБ «Надра», що підтверджується відповідними Витягами, які додаються.
Отже, ОСОБА_1 є новим кредитором та іпотекодержателем за існуючими зобов'язаннями відповідача, що виникли з кредитних правовідносин, замість КБ «Надра».
Керуючись правом, наданим Іпотекодержателею відповідно до статей 36-38 Закону України «Про іпотеку» позивач, має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься в Іпотечному договорі.
Наявність арештів на квартиру, що є предметом Договору іпотеки унеможливлює здійснення позивачем свого законного права на задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Окрім того, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на іпотечне майно на користь стягувача, який не є іпотекодержателем.
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна іпотека та заборона на вищезазначене нерухоме майно була зареєстрована 23.11.2007 та 30.11.2007, а саме: реєстраційний номер обтяження 6092219, 6141081 на підставі іпотечного договору, серія та номер: 355п/99/2007-840, виданий 23.11.2007 та арешт за реєстраційним номером обтяження 6092154, 13450796.
Зазначає, що арешт/обтяження, накладені відповідно до вказаних постанов, унеможливлює виконання умов договору іпотеки, що позбавляє можливості позивача скористатися своїм правом на продаж, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в тому числі за згодою боржника.
Таким чином, права позивача, як кредитора та іпотекодержателя, є порушеними. Відновлення порушеного права у даному випадку можливе шляхом звільнення нерухомого майна з-під арешту та зняття заборони на його відчуження.
Просить припинити (зняти) обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 39,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 , за номером 6092154 від 23.11.2007, внесеного за договором іпотеки від 23.11.2007 року приватним нотаріусом Романій Н.В.; за номером 6092219 від 23.11.2007, внесеного за договором іпотеки 355п/99/2007-840 від 23.11.2007 року приватним нотаріусом Романій Н.В.; за номером 6141081 від 30.11.2007, внесеного за договором іпотеки 355п/99/2007-840 від 23.11.2007 року приватним нотаріусом Романій Н.В.; за номером 13450796 від 27.12.2012, внесеного на підставі постанови про арешт мана боржника та оголошення заборони на його відчуження, 35653043 від 27.12.2012 року Центральним відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.12.2024 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник ОСОБА_6 надала до суду заяву в якій просила розглянути справу в їх відсутність. Позов підтримує та просить його задовольнити.
Представник відповідача Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Педченко В.С. в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву про відмову в задоволенні позову. У відзиві зазначає, що накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 було накладено в межах виконавчого провадження № 35653043 на підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.11.2012 року, що зобов'язував стягнути з позивачки заборгованості за кредитним договором на користь КБ «Надра». 02.11.2017 року виконавчого провадження № № 35653043 було закінчено через повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Арешт накладений на підставі постанови від 27.12.2012 року, залишився чинним, оскільки борг за виконавчим документом не було погашено. Виконавчі провадження, які завершені до 2021 року включно та виконавчі провадження про стягнення у справах про адміністративні правопорушення, які завершені до 2023 року включно, станом 22.01.2025 знищені. Повернення виконавчого документа не означає автоматичне зняття арешту. Укладення договорів відступлення прав вимоги між КБ «Надра» та ОСОБА_1 не впливає на чинність арешту, оскільки борг та виконавчий збір залишається непогашеним, у межах виконавчого провадження. Позивачкою не надано докази, які підтверджують повне погашення боргу та не додала ухвалу про заміну сторін виконавчого провадження № 35653043, тому арешт накладний в межах виконавчого провадження є законним та обгрунтованим.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що 23.11.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №355п/99/2007-840, відповідно до умов якого, остання отримала у тимчасове користування, на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 60 032,50 доларів США. Цільове використання кредиту на придбання у власність квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, 23.11.2007 року між ВАТ КБ «Надра», як Іпотекодержателем та ОСОБА_3 , було укладено договір іпотеки № 355п/99/2007-840, згідно умов якого іпотекодавець ОСОБА_3 передала в іпотеку належне їй на праві власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи встановлено, що дошлюбне прізвище ОСОБА_2 було «Андерсон», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_2 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів майна щодо об'єкта нерухомого майна №84194417 від 04.04.2017, на підставі обтяження № 13450796 згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, Центрального відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 27 грудня 2012 року за виконавчим провадженням № 35653043 на квартиру АДРЕСА_1 накладено арешт.
28.08.2018 року між КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір №355п/99/2007-840 купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за кредитним договором, відповідно до умов якого передбачалось в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за результатами відкритих торгів (аукціону) з продажу майнових прав, оформлених протоколом №UA-EA-2018-07-02-000055-b від 20.08.2018 року, складеного Товарною біржею «КАТЕРИНОСЛАВСЬКА», Первісний Кредитор передає у власність Новому Кредитору, а Новий Кредитор приймає у власність права вимоги до позичальника, надалі за текстом - «Позичальник», за Кредитним договором за №355п/99/2007-840 від 23.11.2007 року з Додатковими угодами/договорами (за наявності) зазначеними у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Позичальника, спадкоємців Позичальника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Позичальника, або які зобов'язані виконати обов'язки Позичальника, за Кредитним договором.
Також, 28 серпня 2018 року між КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, згідно п. 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний Іпотекодержатель відступає (передає), а Новий Іпотекодержатель набуває (приймає) належні Первісному Іпотекодержателю права за Іпотечним договором, включаючи, але не обмежуючись, у разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, право задовольнити свої вимоги за Кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором. З моменту набуття чинності чим Договором до Нового Іпотекодержателя переходять усі права та зобов'язання Первісного Іпотекодержателя у зобов'язаннях, що виникли на підставі Іпотечного договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.
Предметом іпотеки за договором іпотеки є нерухоме майно, а саме квартира загальною площею 39,4 кв.м, за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 186159326 від 25.10.2019, особою в інтересах якої встановлено обтяження значиться ОСОБА_1 , обтяження встановлено на квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 є новим кредитором та іпотекодержателем за вказаним існуючим зобов'язанням ОСОБА_7 , що виникли з кредитних правовідносин, замість КБ «Надра».
У відповіді Другого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) №140579 від 11.10.2024 року, яка була надана на звернення щодо зняття вказаного арешту зазначено, зокрема, на виконанні в даному відділі перебувало виконавче провадження: №35653043 з виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-265 виданого 12.11.2022 про стягнення на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості по кредиту в сумі 562718,57 грн., на предмет іпотеки за договором іпотеки № 355п/99/2007-840 від 23.11.2007 року, а саме: нерухоме майно - квартира, загальною площею 39,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 .
02.11.2017 року державним виконавцем прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження №35653043.
Також зазначеним листом повідомлено, що зняття арешту з майна боржника ОСОБА_5 можливе після сплати суми коштів, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, вказуючи що наявне виконавче провадження 35653043, згідно якого відсутня інформація про сплату боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Позивач в позовній заяві вказує, що керуючись правом, наданим Іпотекодержателею відповідно до статей 36-38 Закону України «Про іпотеку» має намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься в Іпотечному договорі. Однак, наявність арештів на квартиру, що є предметом Договору іпотеки унеможливлює здійснення ним свого законного права на задоволення своїх вимог за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, його права як кредитора та іпотекодержателя є порушеними.
Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
У статті 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Способом захисту цивільного права є припинення дії, яка порушує права відповідно до статті 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження"(у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження). У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.
Згідно з ст.ст. 1, 3, 4 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності; обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Як вбачається з приписів ч.ч. 1 та 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, в тому числі передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Таким чином, відповідно до ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань або продажу предмету іпотеки від свого імені будь-якій особі.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.
Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Доводи сторони позивача про те, що арешт заставленого майна порушує пріоритетне право позивача, як іпотекодержателя є слушними та судом приймаються до уваги. Слід зазначити, що наявність арешту іпотечного майна перешкоджає іпотекодержателю реалізувати свої права.
Аналізуючи наведені вимоги закону слід дійти висновку про те, що позивач, як обтяжувач з вищим пріоритетом, встановленим Законом України «Про іпотеку», володіє переважним та першочерговим правом на отримання задоволення своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, а тому накладення арешту на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, обмежує забезпечене іпотекою право позивача.
Правове регулювання відносин щодо зняття арешту з майна здійснюється у порядку, визначеному статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Таким чином, вбачається, що вимоги позивача є обґрунтованими, у зв'язку з чим права позивача підлягають захисту шляхом зняття накладеного арешту в порядку ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Керуючись ст.ст. 6, 12, 13, 17, 18, 263, 265, 268, 279 ЦПК України, ст. 15, 16, 316, 321, 391 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», суд-
Позов задовольнити.
Припинити (зняти) обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: квартири загальною площею 39,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 , за номером 6092154 від 23.11.2007, внесеного за договором іпотеки від 23.11.2007 року приватним нотаріусом Романій Н.В.; за номером 6092210 від 23.11.2007, внесеного за договором іпотеки 355п/99/2007-840 від 23.11.2007 року приватним нотаріусом Романій Н.В.; за номером 6141081 від 30.11.2007, внесеного за договором іпотеки 355п/99/2007-840 від 23.11.2007 приватним нотаріусом Романій Н.В.; за номер 13450796 від 27.12.2012, внесеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 35653043 від 27.12.2012 року Центральним відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст. 354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Відповідачі: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).
Другий відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: м. Черкаси, просп. Хімікі, 50).
Дата складання повного тексту 10.02.2025