Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/4419/24
Провадження № 2/572/173/25
07 лютого 2025 року Сарненський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
за участю секретаря судових засідань - МОРОЗ Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Сарни в залі суду цивільну справу №572/4419/24 за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Представник ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Сарненського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 січня 2022 р. між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту №791607. Власноручним підписом ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомився з умовами Публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит» в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту. Відповідачу на підставі укладеного договору про надання кредиту, на підставі платіжного доручення, було перераховано кредитні кошти на його картковий рахунок в сумі 8000 грн.
В подальшому, 03.08.2023 року згідно умов Договору факторингу №0308-23, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 791607 від 05 січня 2022 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором становить 16803,53 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту становить - 7684,99 грн.; заборгованість за відсотками становить 9118,54 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути з урахуванням нарахованих відсотків.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Клопотань від сторін не надходило.
Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.
Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами по справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 05 січня 2022 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір №791607 про надання споживчого кредиту (укладається в паперовій формі для кредитів).
Згідно Договору про надання споживчого кредиту, відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн. строком на 730 днів , кінцевим терміном повернення 05.01.2024 року (п. 1.3,1.4 договору). Кошти кредиту надаються у розмірі 8000 грн. на рахунок споживача, кошти у розмірі 2000 грн. на користь ТОВ з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом.
Відповідачем крім договору про надання споживчого кредиту, була підписана заява-Анкета, паспорт споживчого кредиту та таблиця обчислення загальної вартості , про що свідчить власноручний підпис відповідача.
Відповідно до платіжного доручення №14299 від 05 січня 2022 року на рахунок ОСОБА_1 було перераховано 8000 грн.
03 серпня 2023 року згідно умов Договору факторингу №0308-23, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 791607 від 05.01.2022 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс». Як вбачається із Витягу з Додатку до Договору факторингу №0308-23 від 03.08.2023 ОСОБА_1 за договором №791607 від 05.01.2022 має заборгованість за кредитом в розмірі 16803,53 грн., що складається з: за тілом кредиту 7684,99 грн., сума заборгованості за відсотками 9118,54 грн.
Відповідно до копії платіжної інструкції ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ТОВ «Слон Кредит» кошти передбачені договором факторингу №0308-23 від 03.08.2023 .
31.05.2024 р. ТОВ «Діджи Фінанс» направило відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості за договором.
Відповідач же зі свого боку взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість за договором, яка нею не повернута.
Згідно зі ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Позивач надав докази, які підтверджують факт домовленості ТОВ «Кредит Слон» і ОСОБА_1 про надання кредиту і його повернення у визначенні строки зі сплатою визначених відсотків, а відповідач не спростував даного факту.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений в паперовій формі. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована.
При цьому суд враховує, що відбулась заміна кредитора - до позивача ТОВ «Діджи Фінанс» перейшли права ТОВ «Слон Кредит» і він має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальником ОСОБА_1 наявність заборгованості та перехід права вимоги про стягнення такої від первісного кредитора до правонаступника.
У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем взятих зобов'язань за кредитним договором.
Таким чином, сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у вигляді сплати процентів за користування кредитними коштами, конкретні умови кредитування. Відповідачем не виконані взяті на себе зобов'язання за договором тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у заявленому розмірі знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції про сплату №3731-1693-8779-1644 від 01.10.2024 року, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено повністю, судовий збір слід стягнути в розмірі 2422 грн. 40 коп.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. на підставі: копії договору №42649746 від 01 квітня 2024 року про надання правової допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), актом про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом Білецьким Б.М., копією додаткової угоди 791607 від 16.09.2024 року. Загальна сума витрат складає 6000,00 грн.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Однак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Оскільки позов ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено повністю і про понесення витрат по наданню правничої допомоги представник позивача заявив при подачі позову, тому, на підставі п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування його витрат по наданню правничої допомоги, розмір яких суд визначає пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6000,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 8422,40 грн. судових витрат (2422,40+6000)
Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І.Сікорського, буд.8, код ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 (адреса проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ), про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 16803 (шістнадцять тисяч вісімсот три) гривні 53 копійок заборгованості за кредитним договором №791607 від 05.01.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» 6000 (шість тисяч) гривень на професійну правничу допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд Рівненської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: