Справа №568/2016/24
Провадження № 3/568/21/25
10 лютого 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області суддя Сільман А.О.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України роз'яснені),
В провадженні Радивилівського районного суду Рівненської області знаходяться матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши докази у справі, суд враховує наступне.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №182010 від 25.11.2024 року, вбачається, що 25.11.2024 року о 18 год. 14 хв., на вулиці Зелена, м.Радивилів, Дубенського району, Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Transporter 2, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest прилад 0004. Результат огляду становить - 0,69 ‰ проміле. Оскільки ОСОБА_1 з результатом огляду не погодився, його направлено до медичного закладу для проходження такого огляду у встановленому законом порядку. За результатами медичного огляду складено висновок лікаря № 24 від 25.11.2024 р.. Таким чином вдій ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно тесту №670 від 25.11.2024 року та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Drager Alcotest 7510". Результат огляду - 0,69 ‰ проміле.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та виявив бажання пройти такий огляд в медичному закладі.
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2024 р., вбачається, що ОСОБА_1 направлено в заклад охорони здоров'я КНП "Млинівська ЦРЛ", в зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.11.2024 р. ОСОБА_1 мав кількісний показник 0,213 ‰.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою спеціального технічного засобу Аналізатора вмісту парів алкоголю «АлКонт».
Відповідно до технічної характеристики аналізатору вмісту пари алкоголю «АлКонт» абсолютна похибка у діапазоні вимірювання від 0 до 0,25 мг/дм3% становить ± 0,05.
Оскільки вміст алкоголю в крові вважається допустимим до 0,2 проміле, тому на думку суду, з урахуванням похибки результат огляду у 0.213 ‰ не може свідчити про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
За умови того, що лікарю, який проводив огляд було відомо, що прилад вимірювальної техніки, за допомогою якого проходять огляд на стан алкогольного сп'яніння має похибку, яка суттєво може вплинути на результат проходження такого огляду, останній повинен був запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою лабораторних досліджень біоматеріалу та інших досліджень.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСзПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що у матеріалах справи відсутні безсумнівні докази, які б беззаперечно стверджували про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а відтак вчинення інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.О. Сільман