Справа № 529/75/25
Провадження № 2-н/529/15/25
про відмову у видачі судового наказу
10 лютого 2025 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з ОСОБА_1 , -
встановив:
ТОВ “Полтаваенергозбут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 8 426 грн. 62 коп., за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень частин 5, 6 статті 165 ЦПК України на запит суду стосовно зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника, надійшло повідомлення з Центру надання адміністративних послуг Диканської селищної ради, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області.
Крім того, відповідно до відповіді №1099060 від 06.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, відомості про місце реєстрації ОСОБА_1 відсутні.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та дослідивши додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 9 статті 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
В той же час, згідно п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відтак для встановлення того, чи є особа суб'єктом дії Закону, необхідним є встановлення, чи є особа власником нерухомого майна або іншою особою, яка отримує відповідну житлово-комунальну послугу.
Разом з тим, представником заявника не додано до заяви жодні підтверджуючі документи, з яких можливо було б встановити належність боржнику на праві власності нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з відомостей отриманих 06.02.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 не значиться власником майна, розташованого по АДРЕСА_1 .
В той же час, до заяви про видачу судового наказу представником заявника подано копію договору про користування електричною енергією, укладеного 06.10.2004 між ВАТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_2 , при цьому борг за спожиту електричну енергію просить стягнути з ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , а також має інші порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу, що зазначені вище.
На підставі викладеного, керуючись статтями 164 ч.2, 165, 166, 261, 353 ч.1 п.1, 354, 355 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Полтаваенергозбут» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію з ОСОБА_1 .
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю “Полтаваенергозбут», що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків, чи звернення до суду із позовом в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржене протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Суддя Л.Є. Петренко