Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 528/1099/24
Провадження № 2/528/29/25
Іменем України
29 січня 2025 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вітківського М.О.,
при секретарі Коваленко О.В.,
за участі сторін:
представник позивача Змієвська Т.П. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка з повною технічною фіксацією судового процесу в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Позивач звернувсь до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договорами № 3487405308-125597 від 25.09.2021, № 3294893 від 05.07.2021, № 100013955 від 15.04.2021 року у розмірі 83 204,45 грн, понесені витрати на сплату судового збору у сумі 3 028 грн., витрати на правову допомогу 16 000 грн.
В обґрунтування позову вказує, що 25.09.2021 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір № 3487405308-125597, відповідно до умов якого, надано позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. на 20 днів, позичальник зобов'язався сплатити плату згідно графіку розрахунків.
18.01.2022 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 18-01/22 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Вердикт Капітал», зокрема і за договором № 3487405308-125597 від 25.09.2021.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі, за кредитним договором № 3487405308-125597 від 25.09.2021.
Крім того, 05.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 3294893, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит в термін, установлений п. 1.4 договору та сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту.
28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 28-12/2021-72 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2021 від 10.01.2023 року, у тому числі, за кредитним договором № 3294893 від 05.07.2021 року.
Вказує, що 15.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 100013955, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит в термін, установлений п. 1.4 договору та сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту.
29.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 29-12/2021-45 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2021 від 10.01.2023 року, у тому числі, за кредитним договором № 100013955 від 15.04.2021 року.
Зазначає, що банки свої зобов'язання за вказаним вище кредитними договорами виконали в повному обсязі, надали відповідачу кредити у розмірі, встановленому договорами. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала. У зв'язку з цим виникла заборгованість у загальному розмірі 83 204,45 грн.:
- за договором № 3487405308-125597 від 25.09.2021 року: за тілом кредиту - 5 000,00 грн; за процентами на дату відступлення права вимоги - 27 100,00 грн;
- за договором № 3294893 від 05.07.2021 року: за тілом кредиту - 4168,00 грн; за процентами на дату відступлення права вимоги - 19662,20 грн;
- за договором № 100013955 від 15.04.2021 року: за тілом кредиту - 4963,00 грн; за процентами на дату відступлення права вимоги - 22311,25 грн.
17 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь Відділу ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради, згідно якої встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.86).
Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 21.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу та встановлено строк для подання відзиву на позов. (а.с.87-88).
18.11.2024 року від відповідача ОСОБА_1 до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, де вона позовні вимоги просить задовольнити частково: за кредитним договором №3487405308-125597 від 25.09.2021 року в сумі 8 995грн., з яких заборгованість за тілом наданого кредиту 7 000грн., заборгованість за відсотками 1 995 грн. за ст. 1048 ЦКУ за користування кредитом в межах погодженого строку кредитування протягом 15 днів, згідно умов додатку №1 до даного кредитного договору, копія якого наявна в матеріалах справи; за кредитним договором №3294893 від 05.07.2021 року в сумі 8 700грн., з яких заборгованість за тілом наданого кредиту 5 000грн., заборгованість за відсотками в сумі 2 250грн. за ст. 1048 ЦКУ за користування кредитом в межах погодженого строку кредитування протягом 15 днів, згідно умов додатку №1 до даного кредитного договору, копія якого наявна в матеріалах справи та заборгованості за комісією в розмірі 1450 грн; за кредитним договором №100013955 від 15.04.2021 року в сумі 10 955грн., з яких заборгованість за тілом наданого кредиту 7 000грн., заборгованість за відсотками в сумі 2 625грн. за ст. 1048 ЦКУ за користування кредитом в межах погодженого строку кредитування протягом 15 днів, згідно умов додатку №1 до даного кредитного договору, копія якого наявна в матеріалах справи та комісією в розмірі 1330 грн., яка також погоджена в додатку №1.
Вказала, що визнає за кожним кредитним договором суму до повернення, яка погоджена на індивідуальних умовах в додатку окремо, до кожного з вищезазначеного кредитного договору. Відсотки (проценти) за ст. 1048 ЦКУ, що нараховані після закінчення строку кредитування не визнає.
Крім того, розмір витрат на правничу допомогу визнає частково в розмірі 3 500 грн (а.с. 91-105)
25.11.2024 року представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала до суду відповідь на відзив. Зазначила, що підписання Договорів відповідачем не заперечуються, а відтак визнаються. Вказала, що у розрахунку заборгованості чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Пояснила, що як вбачається із заявлених позовних вимог та наданих розрахунків заборгованості, пеня, штрафи, інфляції та 3% річних за кредитним договором не були нараховані стягувачем, відтак вказані посилання є безпідставними. Позивач просить суд стягнути заборгованість за процентами, які нараховані за користування кредитними коштами. Враховуючи, що відсотки не є пенею, їх зменшення чинним законодавством не передбачено. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Крім того, відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Твердження відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 109-115).
13.01.2024 року відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення на позовну заяву. Вказує, що позивач посилається у відповіді на відзив на те, що строк кредитування 24 місяці, але в договорі №3294893 з ТОВ “Мілоан», п.1.3 кредитного договору та додатку №1 зазначено протилежне: тіло кредиту - 5000грн., строк користування - 15 днів. Позичальник може продовжувати стрк кредитування, шляхом сплати процентів за 15 днів в останній день строку кредитування. У разі прострочення застосовується пролонгація та нарахування процентів ст. 625 ЦКУ за прострочене користування (невчинення пролонгації та неповернення кредиту. Сторонами були погоджені індивідуальні умови кредитування і строк кредитування - 15 днів, що підтверджується матеріалами справи п.1.3 кредитного договору та додатком №1. Паспорт споживчого кредиту Додаток №2 містить аналогічну суму до повернення 8700грн. Аналогічні відомості наявні в матеріалах справи і по кредитному договору №3487405308-125597 від 25.09.2021 року з ТОВ “ІНКАСО ФІНАНС» де надано кредит в сумі 5000 грн. в кредитному договорі арк. 2 п.2.3 кредитного договору та в реквізитах сторін на арк. 13 - строк кредитування чітко погоджено 20 днів. Тому, доводи позивача про строк кредитування 24 місяці спростовуються наданими матеріалами справи, а саме : п.2.3 кредитного договору та Додатком №1. Аналогічні відомості щодо кредитного договору №100013955 від 15.04.2021 року на арк. 1 кредитного договору Розділ.2 - строк кредитування 15 днів. Тому, доводи позивача про строк кредитування 24 місяці спростовуються наданими матеріалами справи.
Крім того, доводи позивача про правомірність застосування ч.2 ст. 625 ЦКУ суперечать п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» тому, що умови кредитного договору, які регулюють відповідальність боржника у разі неповернення вчасно кредиту не підлягають оспоренню в окремому провадженні, а не застосовуються до позичальника в період дії карантинних обмежень, що встановлено п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування».
Вказує, що після закінчення строку кредитування, що погоджений у додатках до кожного з кредитних договорів, вона не здійснювала пролонгацію строку кредитування, тому, за договорами нараховувалися проценти за фактичне неправомірне користування кредитом не за ст. 1048 ЦКУ, а за ст. 625 ЦК України (а.с. 126-130).
20.01.2025 року представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала до суду письмові пояснення, де вказала, що до позовної заяви були додані Договір 3487405308-125597 від 25.09.2021 року з додатками, серед яких паспорт споживчого кредиту, який містить всі відомості щодо умов кредитування, в т.ч. щодо порядку нарахування процентів, строку кредитування, реальної річної ставки, тощо. Постановами Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 року у справі №382/327/18, від 02.12.2020 року у справі 284/157/20 визначено, що підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення з умовами кредитування. В тому числі, в паспорті споживчого кредиту зазначено, що строк кредитування становить 24 місяця. Відповідно до наданого розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по процентам нарахована з 25.09.2021 року по 23.02.2022 року, тобто в межах погодженого сторонами строку.
Зазначила щодо розрахунку заборгованості за договором №3294893 від 05.07.2021 року та №100013955 від 15.04.2021 року. Відповідно до умов договорів, було ініційовано пролонгацію строку кредитування, відповідно до погоджених умов Договору. А саме, відповідно до п.2.3.1.2, п.2.3.2. При цьому варто зауважити, що відповідно до розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем були здійснені сплати за договором, в тому числі і сплата комісії за пролонгацію. Таким чином, сторонами було погоджено, строк користування кредитом продовжується (пролонгується) у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін.
Крім того, пояснює, що відповідно до наданих розрахунків заборгованості вбачається, що позивач просить суд стягнути заборгованість за процентами, які нараховані за користування кредитними коштами станом на 23.02.2022 року. Всі інші доводи відповідача є нічим іншим як непогодженням з позовними вимогами, без належного правового обґрунтування, з урахуванням визначеності правомірності правочину (а.с. 136-145).
29.01.2025 року відповідачем ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення на позовну заяву. Вказано, що за кредитними договорами нараховано проценти за фактичне неправомірне користування кредитними коштами за ч.2 ст. 625 ЦКУ, після закінчення строків кредитування, через невчасне повернення кредиту в період дії карантинних обмежень та воєнного стану, що суперечить п.6 Прекінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування», який регулює даний спір згідно ч.3 ст. 3 ЗУ "Про споживче кредитування" та п.18 Прикінцевих положень ЦК України, які звільняють боржника від умов договору які регулюють відповідальність, а не лише від сплати неустойки (пені та штрафу), що прямо встановлено даними нормами закону. Доводи позивача про строк кредитування 24 місяці - спростовуються наданими позивачем матеріалами справи, а саме умовами додатків до кредитних договорів, якими погоджено строки кредитування за кожним кредитним договором окремо: 15, 15 та 20 днів.
Вважає, що строк кредитування відповідач не продовжувала і згідно відомостей наданих кредитором, після закінчення строку кредитування нараховувалися відсотки за прострочення за ч.2 ст. 625 ЦК України.Тому нарахування відсотків за фактичне неправомірне користування кредитними коштами, після закінчення погодженого строку кредитування, в період дії карантинних обмежень та дії воєнного стану застосування положень кредитного договору, які регулюють відповідальність за прострочення та застосування ст.625ЦКУ є незаконним (а.с. 146-155).
29.01.2025 року в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр» Змієвська Т.П. позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Надала пояснення аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях.
У судове засідання призначене на 29.01.2025 року відповідач ОСОБА_1 не з'явилась, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, натомість у письмових пояснення, поданих через систему «Електронний суд» просила розгляд справи провести за її відсутності.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об'єкт), щодо якої виник спір.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 20.07.2023 року Відділом ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 47, ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (а.с. 153).
25.09.2021 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір № 3487405308-125597, відповідно до умов якого, надано позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. на 20 днів, позичальник зобов'язався сплатити плату згідно графіку розрахунків.
Відповідно до графіку розрахунків, що є додатком № 1 до договору позики № 3487405308-125597 від 25.09.2021 року, загальна вартість кредиту для відповідача складає 6960,00 грн: сума кредиту за договором - 5000,00 грн; проценти за користування кредитом - 1960,00 грн (а.с. 13 зворот-14).
Крім того, постановами Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 року у справі №382/327/18, від 02.12.2020 року у справі 284/157/20 визначено, що підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення з умовами кредитування.
Проте, суд звертає увагу, що паспорт споживчого кредиту, долучений до матеріалів справи, де строк кредитування вказаний 24 місяці, не містить підпису відповідача. Крім того, вказано, що його умови є офіційною пропозицією для невизначеного коло осіб.
Таким чином, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим паспортом споживчого кредиту був ознайомлений відповідач і погодився з його умовами (а.с. 14 зворот - 16).
ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, що підтверджується листом від 25.04.2024 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та квитанцією № 110544930 від 25.09.2021 року. Вказане не заперечується і відповідачем (а.с. 31, 32 зворот).
З розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_2 перед ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» (договір № 3487405308-125597), станом на 18.01.2022 року, вбачається, що первісним кредитором нараховувалися відсотки до 15.10.2021 року включно, тобто в межах погодженого строку кредитування (а.с. 33-34).
18.01.2022 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 18-01/22 про відступлення прав вимоги відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Вердикт Капітал», зокрема і за договором № 3487405308-125597 від 25.09.2021 (а.с. 46-49).
Відповідно до реєстру боржників до договору № 18-01/22 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.01.2022 року, загальна заборгованість боржника ОСОБА_2 складала на час відступлення права вимоги 6960,00 грн (а.с. 60).
З розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_2 перед ТОВ «Вердикт Капітал» (договір № 3487405308-125597), вбачається, що станом на 10.01.2023 року загальна заборгованість боржника ОСОБА_2 складала вже 32 100,00 грн (а.с. 71, 40).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у тому числі, за кредитним договором № 3487405308-125597 від 25.09.2021 (а.с. 63-69, 71).
Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року загальна заборгованість боржника ОСОБА_2 складала 32 100,00 грн (а.с. 71, 40).
Проте, договором № 18-01/22 про відступлення прав вимоги від 18.01.2022 року не передбачено право ТОВ «Вердикт Капітал» здійснювати нарахування та стягнення процентів за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані первісним кредитором (а.с. 46-49).
Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем станом на 10.09.2024 року загальна заборгованість заявлена до стягнення за договором складає 35820,00 грн (а.с.44).
05.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 3294893, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. на 15 днів, а позичальник зобов'язався повернути кредит в строк до 20.07.2021 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 2250,00 грн, що нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору) та комісію за надання кредиту 1450,00 грн (п 1.5.1 Договору) (а.с. 17-23, 30).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням 50511385 від 05.07.2021 року. Вказане не заперечується і відповідачем (а.с.31 зворот).
28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 28-12/2021-72 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3294893 від 05.07.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та відповідач (заборгованість на час відступлення права вимоги складала 12 343,00 грн) (а.с. 34 зворот-35, 50-54, 61).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2021 від 10.01.2023 року, у тому числі, за кредитним договором № 3294893 від 05.07.2021 року (заборгованість на час відступлення права вимоги складала 23 830,20 грн), що підтверджується відповідними договорами та реєстрами боржників (а.с. 42, 43, 63-70).
Крім того, 15.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 100013955, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит в строк до 30.04.2021 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 2625,00 грн, що нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 Договору) та комісію за надання кредиту 1330,00 грн (п 1.5.1 Договору) (а.с. 23 зворот - 29, 30 зворот).
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням 26777034 від 15.04.2021 року. Вказане не заперечується і відповідачем (а.с.32).
29.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 29-12/2021-45 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі за Договором про споживчий кредит № 100013955 від 15.04.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та відповідач (заборгованість на час відступлення права вимоги складала 13 729,70 грн) (а.с. 36 - 39, 41, 55-59, 62).
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2021 від 10.01.2023 року, у тому числі, за кредитним договором № 100013955 від 15.04.2021 року (заборгованість на час відступлення права вимоги складала 27 274,25 грн), що підтверджується відповідними договорами та реєстрами боржників (а.с. 41, 45, 63-69, 72).
Відповідач належним чином не виконувала умови договорів у зв'язку з чим в неї перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 83 204,45 грн: за тілом кредиту - 14 131,00 грн; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 69 073,45 грн, відповідно до розрахунків наданих позивачем (а.с. 33-45).
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 25.09.2021 року між ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_2 укладено договір № 3487405308-125597.
Доказів на спростування факту укладення вказаного кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.
ТОВ «Коллект Центр» на підставі Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року, набуло статус нового кредитора за вказаним кредитним договором та отримало право вимоги до відповідача відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Судом встановлено, що відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за кредитом не виконав ані перед первісними кредиторами, ані перед фактором - ТОВ «Коллект Центр», яке набуло право вимоги за відповідним кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги.
Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
Крім того, згідно з п. 2.5 Договору, відповідно до графіку розрахунків, що є додатком № 1 до договору позики № 3487405308-125597 від 25.09.2021 року, загальна вартість кредиту для відповідача складає 6960,00 грн: сума кредиту за договором - 5000,00 грн; проценти за користування кредитом - 1960,00 грн.
При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 20 днів з 25.09.2021 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 20 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 20 днів.
Таким чином, враховуючи, що договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 1960,00 грн, паспорт споживчого кредиту відповідачем не підписувався, первісним кредитором відсотки нараховувалися лише в межах погодженого строку кредитування, а договором про відступлення права вимоги не передбачено право ТОВ «Вердикт Капітал» здійснювати нарахування та стягнення процентів за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані первісним кредитором, тому суд приходить до висновку, що саме 1960,00 грн процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, судом встановлено, що 05.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 3294893, згідно з умовами якого відповідачці надано кредитні кошти в сумі 5 000 грн, строком на 15 днів.
ТОВ «Мілоан» і відповідач у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
ТОВ «Коллект Центр» на підставі Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року, набуло статус нового кредитора за вказаним кредитним договором та отримало право вимоги до відповідача відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
Згідно з п.3.3.2. Договору № 3294893 від 05.07.2021 року, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.
Відповідно до положень п.2.3. кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) на пільгових чи на стандартних умовах.
Згідно із п.2.3.1.2. договору пролонгація на стандартних (базових) умовах, пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Продовження строку кредитування на пільгових умовах відбувається строком на, три, сім і п'ятнадцять днів за умови сплати позичальником комісії і частини заборгованості за кредитом (тілом).
Продовження строку кредитування на стандартних умовах відбувається у разі, якщо після завершення строку кредитування позичальник продовжує користуватися кредитними коштами. Такий строк користування кредитом сторони визначили тривалістю шістдесят днів.
Отже, у пункті 2.3. сторонами погоджено максимальний строк користування кредитом 60 днів, тобто нарахування процентів за цей період є платою позичальника за правомірне користування кредитними коштами.
Як убачається із відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту (а.с.34 зворот-35), відповідачка 09.08.2021 року сплатила первісному кредитору 618,00 грн, які були розподілені на сплату тіла кредита, процентів і комісії за пролонгацію. Отже, відповідно до п.2.3 строк кредитування був продовжений на 15 днів.
26.08.2021 року відповідачка сплатила первісному кредитору 618,00 грн, які були розподілені на сплату тіла кредита, процентів і комісії за пролонгацію. Відповідно до п.2.3 строк кредитування був продовжений ще на 15 днів.
11.09.2021 року відповідачка сплатила первісному кредитору ще 618,00 грн, які також були розподілені на сплату тіла кредита, процентів і комісії за пролонгацію. Відповідно до п.2.3 строк кредитування був продовжений ще на 15 днів.
У подальшому 28.09.2021 року відповідачка сплатила первісному кредитору 618,00 грн, які були також розподілені на сплату тіла кредита, процентів і комісії за пролонгацію.
Оскільки після 28 вересня 2021 року відповідачка жодних дій для продовження строку кредитування на пільгових умовах не вчиняла (у справі відсутні докази на підтвердження таких обставин), то подальше продовження строку мало відбуватися на стандартних умовах, тобто кінцевий строк кредитування (60 днів) сплив 26 листопада 2021 року. Первісним кредитором відсотки нараховувалися до 17.11.2021 року.
Враховуючи викладене, нараховані фактором ТОВ «Вердикт Капітал» відсотки у період з 28.12.2021 року по 23.02.2022 року є безпідставними.
Крім того, відповідно до п.4.2 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної базової ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Обов'язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця (а.с.19).
Тобто, обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця (п. 4.2. договору).
У справі відсутні докази виконання кредитором умов п. 4.2 договору, пов'язаного з направленням відповідної вимоги боржнику, що з урахуванням змісту договору виключає підстави до стягнення відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору.
Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою після 26 листопада 2021 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачки на користь позивача за Договором № 3294893 від 05.07.2021 року становить 12 343,00 грн.
Крім того, судом встановлено, що 15.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 100013955, згідно з умовами якого відповідачці надано кредитні кошти в сумі 7 000 грн, строком на 15 днів.
ТОВ «Мілоан» і відповідач у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
ТОВ «Коллект Центр» на підставі Договору про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року, набуло статус нового кредитора за вказаним кредитним договором та отримало право вимоги до відповідача відносно заборгованості за вказаним кредитним договором.
Відповідно до положень п.2.3. кредитного договору № 100013955 від 15.04.2021 року сторони погодили, що строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) на пільгових чи на стандартних умовах.
Як убачається із відомості про щоденні нарахування та погашення кредиту (а.с.36-39), відповідачка 17.05.2021, 04.06.2021, 22.06.2021, 29.07.2021, 17.08.2021, 08.09.2021, 02.10.2021 року сплачувала первісному кредитору кошти, які були розподілені на сплату тіла кредита, процентів і комісії за пролонгацію. Отже, відповідно до п.2.3 строк кредитування продовжувався.
Оскільки після 02.10.2021 року відповідачка жодних дій для продовження строку кредитування на пільгових умовах не вчиняла (у справі відсутні докази на підтвердження таких обставин), то подальше продовження строку мало відбуватися на стандартних умовах, тобто кінцевий строк кредитування (60 днів) сплив 30.11.2021 року. Первісним кредитором відсотки нараховувалися до 17.10.2021 року.
Враховуючи викладене, нараховані фактором ТОВ «Вердикт Капітал» відсотки у період з 29.12.2021 року по 23.02.2022 року є безпідставними.
Крім того, у справі відсутні докази виконання кредитором умов п. 4.2 договору № 100013955 від 15.04.2021 року, пов'язаного з направленням відповідної вимоги боржнику, що з урахуванням змісту договору виключає підстави до стягнення відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору.
Отже, вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою після 30 листопада 2021 року є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідачки на користь позивача за Договором № 100013955 від 15.04.2021 року становить 13 729,70 грн.
Суд при винесенні рішення враховує також практику Полтавського апеляційного суду у справі з аналогічними обставинами (постанова від 20.11.2024 року по справі № 552/3675/24, номер провадження 22-ц/814/3386/24).
З огляду на викладене, враховуючи наявність у відповідача непогашеної заборгованості за договорами, суд приходить до висновку про необхідність частково задовольнити вимоги позивача, а саме: стягнути заборгованість за договорами № 3487405308-125597 від 25.09.2021, № 3294893 від 05.07.2021, № 100013955 від 15.04.2021 року у розмірі 33 032 (тридцять три тисячі тридцять дві) грн 70 коп.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір відповідно до платіжної інструкції від 20 вересня 2024 року в розмірі 3 028 грн (а.с. 01).
Враховуючи вищезазначене, та у зв'язку із тим, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача, в розмірі 1202 (одна тисяча двісті дві) грн 14 коп. на користь позивача ТОВ «Коллект Центр».
Крім того, частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» належить стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 352 (шість тисяч триста п'ятдесят дві) грн 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 274, 279, 259, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договорами № 3487405308-125597 від 25.09.2021, № 3294893 від 05.07.2021, № 100013955 від 15.04.2021 року у розмірі 33 032 (тридцять три тисячі тридцять дві) грн 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), судовий збір у сумі 1202 (одна тисяча двісті дві) грн 14 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306), понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6 352 (шість тисяч триста п'ятдесят дві) грн 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 03.02.2025 року.
На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Повний текст судового рішення виготовлено 03.02.2025 року.
Суддя М. О. Вітківський